21.08.2024. Ліга чемпіонів. Плейоф. Перший матч
Польща. Люблін. Стадион "Арена Люблін"
Головний арбітр: Сандро Шерер (Швейцарія)
Асистенти: Йонас Эрні (Швейцарія), Сюзанн Канг (Швейцарія)
"Динамо" (Київ, Україна) - "Зальцбург" (Австрія) 0:2
Голи: Доргелес, 29, К'єргард, 49 (пен.)
"Динамо": Бущан, Попов, Дубінчак, Михавко, Бражко (Михайленко, 64), Піхальонок, Шапаренко, Караваєв (Тимчик, 71), Ярмоленко (Волошин, 65), Кабаєв (Супряга, 88), Ванат (Брагару, 71)
Тренер: Олександр Шовковський
"Зальцбург": Бласвіх, Дедич, П'янтковський, Терзич (Ван Дер Бремпт, 26), Байду, Глух, Нене (Дагім, 69), К'єргард (Ратков, 86), Єо (Лукич, 69), Бідструп, Гурна-Дуат (Капальдо, 69)
Тренер: Пеп Ляйндерс
Попередження: Шапаренко, 45+3, Дубінчак, 81 - Дедич, 45+3, Ван Дер Бремпт, 77
{{widget:lineup:26404}}
З перших хвилин гості увімкнули швидкості, запропонувавши киянам фірмовий високий пресинг, й хоча по факту не загострили, але примусили динамівську оборону трошки понервувати. Два-три рази господарі виносили буквально в останній момент з-під ніг Мусси Єо, Нене та Бідструпа.
Так тривало хвилин п’ять, і от вже кияни перехоплюють ініціативу, проводять декілька непоганих швидких атак, найкращою з яких стає триходівка Піхальонок - Шапаренко - Ярмоленко. Андрію б бити одразу, або вже тоді другим дотиком скидати Караваєву, але підробив собі, уткнувся в двох захисників та втратив. Та й сам за голову схопився, зрозумівши, який шанс змарновано. Це було вперше, але, на жаль. не востаннє...
Знов черга "Зальцбурга". Грамотно заходять через короткий пас, вибудовуючи атаки через Єо, Нене та Бідструпа. Працюють якісно, практично без браку, і киянами доводиться "читати" та грати на випередження, щоб не дозволити супернику зайти у штрафний в швидкий короткий пас.
У киян прогнозовано ведуть гру Піхальонок з Шапаренком, на 17-й хвилині Олександр акуратно розрізає в штрафний майданчик суперника, але Ярмоленко вже вдруге на слизькому газоні помиляється, цього разу далеченько відпускаючи м’яч на прийомі.
Ще одна якісна атака, й знов трошки браку від капитана. Чудовий перевод праворуч Бражка, Ярмоленко тягне за собою з зони опікуна, щоб потім п’ятою віддати до лицьової в темп Караваєву. Але… засильно. Олександр наздоганяє лише за лінією.
Вимушена заміна у Пепа Ляйндерса - лівий захисник Терзич, що отримав пошкодження, поступається місцем на полі ван дер Бремпту. І той майже одразу помиляється, коли заслабко скидає м’яч своєму голкіперові. Ярмоленко зовсім трошки не дотягується до цієї скидки, інакше б просто ткнув у ворота повз Яніса Бласвіха.
Далі - ще один епізод, коли Караваєв після передачі Ярмоленка до лицьової встигає в падінні подати, Кабаєв скидає головою в напрямку Шапаренка та Ваната, Владислав приймає, може скинути Миколі, але вирішує сам пробити з розвороту - Самсон Байду блокує.
А потім - гол. В ворота киян. З першого ж фактичного загострення. Цього разу не спрацювало те, що працювало до цього моменту - гра на випередження. Попов спробував випередити Єо, але той одним дотиком прокинув повз центрбека, після цього віддав повз Михавка на Нене, за яким кинувся Дубінчак. Втім, не наздогнав, і правий вінгер поклав в дальній кут - 0:1.
Потужно пробиває з опорної зони Маурітс К'єргард - в ближню "дев’ять", Бущан в ефектному стрибку витягає. "Динамо" відповідає розрізною передачею Ярмоленка на Караваєва та ударом Олександра під ближню стійку - Бласвіх відповідає своїм сейвом та вставляє рукавицю, переводячи на кутовий.
До самої перерви триває швидка гра з постійним обміном атаками, команди подекуди генерують потенційно цікаві рішення для флангових загострень, але захисники встигають блокувати. Після помилки трошки нервує Попов, ще пару разів помиляється в передачах, але страхують-виправляють партнери на чолі з Бражком, який "випалює" газон у вчасних підкатах.
Дві додані хвилини, свисток на перерву, штовханина біля входу в підтрибунне приміщення за участю Шапаренка та Дедича, і попередження обом.
За підсумками першої половини зустрічі маємо 46 на 54 за відсотком володіння, 242-280 за передачами, 83-88 за відсотком точності передач, 4-9 за ударами, 0-3 за ударами в площину (хоча, здається, Караваєв все ж в "рамку" влучив), 1-4 за кутовими. Тобто, за цифрами - "Зальцбург" киян переграв. І, дійсно, в короткий пас м’яч в команди Ляйндерса ходив краще. Але в своїх швидкісних атаках з переводами та передачами в вільні зони динамівці створювали не менше, от тільки брак на вирішальній стадії не дозволив трансформувати це в фактичні удари в площину воріт. Від Ярмоленка "затьмарення" перекинулось на окремих молодших партнерів.
Не встигли почати другий тайм, як Єо звільнився для передачі ліворуч, змістився повз Попова з ударом, але - в Бущана. Атака на цьому не закінчилась, Бідструп після двох передач скинув в штрафний, Караваєв налаштувався виносити, але прудконогий Єо встиг вставити ногу між м’ячем та бутсою динамівського захисника. Ну й Караваєв вгатив форварду суперника по нозі ззаду. Свисток, безсумнівна "точка". К'єргард вкладає Бущана в один кут, м’яч в інший - 0:2.
Далі - одразу два згаяних моменти в киян. Спершу Кабаєв розганяє по центру, обігрується з Ванатом, котить праворуч Ярмоленку, в того купа часу, варіанти бити в ближній чи дальній кут, Андрій вирішує "на силу" вкласти в ближню "дев’ять" та запускає над хрестовиною… Мав чарівну можливість миттєво повернути команду в гру, але знов першотаймова проблема виконання.
Далі - Піхальонок в центрі після відбору прокидає Ярмоленку, той "підйомом" вирізає обвідною передачею на хід Ванату, Владислав влітає в штрафний, готує удар, але… П'янтковський встигає наздогнати та в підкаті заблокувати. Якщо вже загострив кут та захисник летить блокувати - прибери під себе, зіграй нелінійно, але... Налаштував себе на певну дію, й все.
У відповідь марнують свій шанс і гості. Кабаєв в центрі притримує суперника руками, отримує від нього відмашку, арбітр вирішує зробити "взаємозалік" та дати розігнати контратаку "Зальцбургу". Скидка праворуч майже від лицьової в центр, Глух в дотик пробиває в площину - Бущан реагує та тягне! Попов намагається синхронно вибити в падінні через себе, а Єо приземлюється шипами на гомілкостоп динамівському голкіперу. Арбітр зупиняє гру, на полі лікарі, але все нормально, Бущан продовжує.
Кияни атакують, заробляють стандарти та кутові, подають, але все якось без гостроти. З гри на швидкості помітно краще виходить. Шовковський змінює Ярмоленка на Волошина та Бражка (що напередодні не тренувався і відіграв, скільки міг) на Миколу Михайленка.
Непогана атака "Динамо" лівим флангом, хороша жорстка передача від Дубінчака в штрафний на Піхальонка, й якби Олександр м’якше прийняв - мав простір та час для удару другим дотиком. Але ні, прийняв з відскоком та втратою.
Киян атакують позиційно, "Зальцбург" відкочується на свою половину поля, грає "по рахунку", а Пеп Ляйндерс проводить потрійну заміну. "Динамо" - знов одразу ледь не забиває. Піхальонок класно підсікає через голову суперника на хід Волошину, той летить флангом, сильно прострілює в штрафний, де набігає Шапаренко, випереджає опікуна та в дотик намагається поцілити в ближній кут - трошки повз стійку.
Заміни від Шовковського. Караваєва праворуч в обороні змінює Тимчик, а замість форварда Ваната виходить вінгер Брагару. Максим йде на правий фланг, а на вістря атаки зміщується Волошин. Минає дві хвилини, й вже Брагару марнує свій шанс забити! Шапаренко приймає на лівому фланзі, зміщується до кута штрафного та зряче віддає на дальню стійку на хід Брагару - Максим в стрибку вже котиться по газону замикати, але м’яч рикошетить від слизького газону та перестрибує ногу! Не щастить - так не щастить.
Заробляє стандарт Волошин, чудова точка для удару, біля м’яча Шапаренко з Піхальонком, пробиває Олександр - банально в стінку. Брагару прокидає між двох захисників на Волошина, той намагається пробити в дотик, але П’ятнковський блокує. Брагару з Піхальонком заробляють кутовий, Піхальонок вантажить від прапорця, Попов головою підрізає в дальній кут - стійка! Та що ж ти будеш робити!
На ворота киян одразу котиться контратака, Капальдо замикає праворуч в ближній кут - в сітку з зовнішнього боку воріт. Основний час потрошку добігає кінця, сили закінчуються, а особливо сили бігати назад після втрат. І знов Капальдо марнує шанс, коли після закидання в центр динамівського штрафного пробиває над поперечиною метрів з восьми.
На 88-й хвилині Кабаєва змінює Супряга, йде на вістря, Волошин переходить ліворуч. Капальдо підсідає під Попова в боротьбі за верховий м’яч, Денис невдало падає на руку, тримається за плече, вибігають лікарі, мацають суглоб, надають допомогу, й центрбек продовжує.
П’ять доданих хвилин, кияни вперто намагаються відіграти хоч один гол, дві подачі кутових від Піхальонка - гості обидві виносять. А от ще один шанс - Супряга чудово переводить ліворуч на Волошина, той скидає на Шапаренка, Микола пробиває в "рамку", але й в голкіпера!
Все. Фінальний свисток швейцарця Сандро Шерера, "Динамо" програє з рахунком 0:2.
Дивіться також: Відеоогляд матчу
Перше, що треба зафіксувати - в "Зальцбурга" Пепа Ляйндерса цілком очікувано чудово ходить м’яч, а гравці атаки чудово підготовлені тактично. І це зовсім-зовсім не прямолінійний "Рейнджерс" зі своїм силовим, але цілком зрозумілим футболом. Втім, про це все казали й в представлені суперника, й лунало в інтерв’ю експертів, тут жодного відкриття Америки.
"Динамо" грало з командою рівня групового етапу Ліги чемпіонів, нехай й не рівня виходу в плейоф, але цілком пропорційно своєму третьому кошику посіву за клубним рейтингом у разі проходу.
І грали динамівці натхненно, цього не відняти. Грали в футбол, будували атаки, був малюнок та зрозумілі акценти в залежності від специфіки гравців та зон, якими розганялись комбінації. Грали, створювали, але… А ось тут починається саме те, що не дозволило не просто грати, але й вигравати.
Перше - реалізація. Швидкість прийняття рішень, рівень виконання. От питання: чи не вистачає тому ж Ярмоленку рівня роботи з м’ячем чи досвіду? Аж ніяк. А не вистачає, мабуть, вже швидкості чисто м’язової. Коли навантаження та інтенсивність більші, ніж організм перетравлює - ноги вже не встигають на думкою. Тому й згаяні шанси в капітана.
В інших гравців атаки на чолі з Ванатом в вирішальний момент інша халепа. Просто не вистачає швидкості мислення та прийняття рішень в умовах такої інтенсивності, там, де миттєво треба скинути партнеру - думка не встигає. Тому "запрограмоване" попереднім налаштуванням тіло відпрацьовує удар в суперника.
І що найприкріше - в центрі поля м’яч рухали швидко, й рішення приймали також швидко. Піхальонок, Шапаренко, Бражко, Ярмоленко (коли Андрій був "в розіграші", а не "в завершенні") - всі давали швидкий креатив. Тобто на підготовчій стадії все було аж ніяк не гірше, ніж у суперника. Просто інакше. Ширше, з більшим використанням переводів, простору, з баченням вільних зон та хорошими передачами туди. Але як тільки треба "вирішувати епізод" - все, тупік.
Тобто, моментів, по факту, будемо відверті, "настругали" аж ніяк не менше за суперника. Причому, й до пропущених м’ячів, й поміж ними, й після. Не було такого, щоб створювати почали лише тоді, як "Зальцбург" отримав комфортну перевагу. Ні. Створювали постійно. Але не забили, навіть Попов головою - в стійку.
Це вищесказане стосувалось першої причині програшу. Друга - те, як пропустили.
Гаразд, Попов один раз не встиг відпрацювати на випередження. Так стається з будь-ким, в цьому компоненті, маючи якісного візаві-форварда, стовідсотково виграти все не вдається майже нікому з центрбеків. Але дії двох крайніх захисників далі - це вже той самий брак вміння швидко зорієнтуватись. Михавко зустрічав Єо, а прудкого Нене можна було лишити в офсайді, не ганяти за ним. Втім, маємо, що маємо.
Ну й вибивання Караваєва в ногу супернику - це та ж сама проблема вікового Ярмоленка, коли голова приймає рішення, а ноги не встигають його виконати так швидко, як потрібно. До речі, це не перший схожий епізод, коли Олександр ставить "точки", не встигаючи першим на м’яч.
Сучасний футбол рівня Ліги чемпіонів пришвидшується, тут треба мати чітке розуміння - швидкості УПЛ, де можна "на досвіді" тягати навіть молодь суперника, не відповідні єврокубковим швидкостям розумних "тренерських команд" на кшталт "Зальцбургу" Пепа Ляйндерса.
Отакі дві причини. Гранично банальні - не реалізували своє та помилились позаду. Проте цього разу не дурними "привозами", а через брак швидкості виконання, розсинхрон думки та дії.
Але.
Попри все це - грали добре. Не можна сказати, що не гірше за суперника, бо гірша реалізація створенного - це також складова порівняльної якості гри. Але грали добре, рухали м’яч добре, думали в організації атак добре. Й швидко.
Треба розуміти, що все це - перспектива розвитку. Останній відрізок періоду Луческу - це була стагнація, саме перспективи не проглядалось. І там вже не було різниці, як саме програвати чи витискати зі скрипом якусь нічию від оборони та з надією пару разів кудись вибігти.
Зараз команда грає. Подекуди не вистачає виконання, але це прийде. А в кого не прийде - той поступиться місцем в складі тому, хто зможе. Головне - структура, розуміння тактичних настанов тренерського штабу. А це присутнє. І це добре. Надає крила, як той "Ред Булл".
А "Зальцбург" та основний ліговий етап турніру вже цього року… По-перше, ще маємо другий матч. Все може статись. Якщо "наріжуть" моментів, як цього вечора в Любліні, - варіанти ще є. По-друге, навіть, якщо не створять дива на виїзді, - пограють поки в основному етапі Ліги Європи. Грошей, звісно, критично менше, але досвід - цілком прийнятнтй для подальшого розвитку ігрової моделі та відпрацювання швидкості виконання тактичних тренерских настанов.
Тому динамівський вболівальник, змучений попереднім періодом спрощеного "румунського" обережного футболу, дивитись вперед може з аргументованим оптимізмом.
