Головний тренер «Тернополя» — про вихід своєї команди до першої ліги, протистояння з «пивоварами» та можливе підсилення складу
— Василю Петровичу, вітаємо вашу команду з виходом до першої ліги. Скажіть, уже усвідомили, що здобули історичний результат?
— Скажу відверто, нині ми вже думаємо про те, як нам посісти призові місця за підсумками цього сезону, адже, за нашими підрахунками, нас уже ніхто не зможе наздогнати. Залишилися дві гри — виїзний поєдинок із «Макіїввугіллям» і матч проти дніпродзержинської «Сталі» вдома. Звичайно, будемо боротися у цих зустрічах за максимальний доробок, до того ж, уже над нами немає тягаря за остаточний результат, ми будемо просто думати, як нам потрапити до призової трійки.
— Як гравці відреагували на таку визначну подію для «Тернополя»?
— Звичайно, що всі дуже задоволені. У нас був бойовий настрій на цю виїзну гру, адже знали, що будемо протистояти дуже хорошій команді. Можу сказати, що деякою мірою ми остерігались «Шахтаря-3», бо вони грають у дуже непритаманний для нас футбол — намагаються більше тримати м’яч. У першому таймі нам удався атакувальний футбол, що й забезпечило результат, тоді як у другій частині гри ми діяли винятково на контратаках. За рахунку 3:1, якби ми пропустили другий гол, то впевнений, що нам би було дуже тяжко в завершальні хвилини. Та ми розуміли, як саме вони гратимуть надалі, адже матч був схожий на той поєдинок, який недавно «гірники» проводили проти «Оболоні-Бровара». Усе було за аналогічним сценарієм. Тому ми вчилися на чужих помилках, і змогли витягнути цей матч.
— Чи передбачені для гравців якісь премії чи додаткові вихідні за таке досягнення?
— Зараз ми ще думками у чемпіонаті. Думаємо, чимось таки порадуємо наших футболістів уже після завершення останнього поєдинку першості проти «Сталі». Переконаний, що у нас тут у неділю після гри буде свято, ми зустрінемось із нашим почесним президентом клубу, з керівництвом. Думаю, потішимо хлопців певною премією. Щодо вихідних, то після завершення чемпіонату я надам футболістам відпустку на тиждень-другий, відтак уже згодом треба збиратися для підготовки до нового сезону. Хоча, впевнений, що всі вони будуть тут, поряд, і ми будемо підтримувати кондиції. А вже потім розпочнемо цілеспрямовану підготовку до наступних офіційних ігор.
— Що стало запорукою такого вдалого сезону для вашої команди?
— Як на мене, то запорукою цього є наша молодь, яку ми виховуємо ще зі школи. І у студенській лізі, і на чемпіонаті області ми вдало виступали, що потім дало результат. Це стабільний склад, це діти 14–15 років, яких ми набирали. Ми поступово йшли до своєї мети, об’єднавшись у єдиний боєздатний колектив. Ось у цьому я й вбачаю головну запоруку успіху — ми всі одна сім’я. У всіх наших справах — ми єдині. Окрім того, не можна забувати й про функціональні можливості футболістів, які, звичайно, грають свою роль. Усі ці чинники вкупі й дали такий позитивний результат. Зараз вже ми повинні додавати. На щастя, підростає нове покоління — Заставицький, Гром’як, Курицький-молодший. Це мене, як тренера, дуже тішить.
— Можете зараз пригадати, проти якої команди було найскладніше грати у цьому чемпіонаті?
— Однозначно — проти «Оболоні-Бровара». Це стосується обох поєдинків, що в Києві, що в Тернополі. Кияни грають у дуже змістовний футбол, із постійним контролем м’яча. У принципі, ми можемо упоратись із будь-якою командою першості, але гравці «Бровара» є дуже кваліфікованими футболістами, я би навіть сказав, рівня прем’єр-ліги. Вони дуже мало помиляються. Тому нам із ними було дуже тяжко у цих двох зустрічах.
— Позаминулого туру ваша очна зустріч із киянами завершилась казусом — команда Сергія Солдатова навіть хотіла піти з поля. Розкажіть, що там сталось?
— Там був такий момент: вони забивають нам гол на останніх секундах зустрічі, а боковий арбітр фіксує офсайд. Була суперечка, чи справді чистий гол, чи ні? Розумію, наскільки їм було прикро, адже, вважайте, вирвали перемогу. До речі, користуючись нагодою, хочу сказати, що в тій грі ми були безпомічними, була дуже тяжка гра, тож я хотів би за неї вибачитися перед уболівальниками. Щодо самого епізоду, то камера була зі спини: гравець, якому йшла передача, коліном переправив м’яч футболісту, який відзначився голом. Вони кажуть, що він не чіпав. Але наші хлопці говорять, що була передача коліном. На повторі не видно чітко — м’яч проходить тому гравцю, який поза грою. Якби він його не чіпав, то не було би нічого.
— Я правильно розумію, що відбувся пас од гравця, який спершу опинився поза грою?
— Саме так.
— У матчах, що залишилися, має шанс проявити себе найближчий резерв?
— Із одного боку, так, будемо давати шанси, але з іншого, хочеться посісти призові місця. У нас кожна гра — принципова. Наступний поєдинок проти «Макіїввугілля», теж дуже хорошої команди. Далі до нас приїде «Сталь», колектив із амбіціями. Тому будемо боротись і давати шанс.
— Чи плануєте підсилити команду перед стартом у першій лізі?
— Звичайно, завжди хочеться підсилити команду, але ж потрібно знайти справді хорошого футболіста. За можливості, будемо розраховувати на вільних агентів, яких зараз, думаю, буде багато. Але потрібно, щоби вони підходили під наш стиль гри.
