Дебютний сезон у Першій лізі для Агробізнеса виявився неоднозначним. Цікавий експеримент – дати шанс проявити себе та такому рівні гравцям, які пройшли з командою Аматорський чемпіонат та Другу лігу – увійде в історію футболу країни, але себе він виправдав лише частково.
Симпатичний клуб із Волочиська мав свій ігровий почерк, у кожному матчі бився до останнього, врешті зберігши прописку в Першій лізі. У новий сезон Агробізнес входить з новим тренером, оновленим складом та високими турнірними завданнями.
Більше про це розповів почесний президент клубу Олег Собуцький.
– У сезоні 2017/18 ми стали абсолютними чемпіонами Другої ліги, вигравши "золотий матч" на НСК Олімпійський у Дніпра-1. Але трохи не розрахували свої сили, не прислухалися до авторитетних фахівців, бо потрібно було підсилилися, запросити двох-трьох сильних футболістів, — відзначає Собуцький. — Нам шкода було розривати контракти з діючими гравцями – хлопці майже всі місцеві, перемогли в аматорському чемпіонаті та Другій лізі. Вони заслуговували отримати шанс спробувати сили на вищому рівні.
Ще додався складний початок сезону та два далеких виїзди до Краматорська та Харкова. Врешті побачили, що не дуже готові до Першої ліги. Бо рівень тут значно вищій , ніж у Другій. Цей турнір дав змогу оцінити плюси та мінуси, над чим потрібно працювати. Після завершення сезону вирішив зробити кардинальні зміни.
Андрій Донець, який зібрав цю команду та привів її до вищезгаданих успіхів, зайняв позицію віце-президента. Він більше виконуватиме організаційну роботу, яка раніше переважно була покладена на мене. А головним тренером призначено Остапа Маркевича, сина знаменитого українського тренера Мирона Маркевича. До цього часу він працював з командою Вільярреала U-19. Будуть зміни і серед гравців.
Одразу по завершенню сезону попрощалися з сімома футболістами, можливо, покажуть себе краще в інших клубах. Вони непогані футболісти, але щось в цьому сезоні в них не пішло. Буде і поповнення, але називати конкретні прізвища до підписання контракту поки зарано.
— В осінніх матчах Агробізнес показував гідну гру, що відзначали навіть тренери суперників. Що тоді заважало команді набирати очки?
— Були такі матчі, коли за повної переваги пропускали прикрі м’ячі, іноді з сумнівних пенальті, врешті втрачаючи очки. Футбольний Бог був не на нашій стороні в цьому сезоні, що теж впливало на психологічний стан хлопців. Врешті, ми посіли 13-те місце, це невдалий показник.
— Скільки гравців пройшли шлях від аматорів до Першої ліги і на кого продовжуєте розраховувати?
— Практично половина. Є хлопці, які прогресували в Другій лізі, а в першій зупинилися. Ми всі розуміємо, що футбол йде вперед, клуб має виконувати поставлені завдання, а для цього гравці мають розвиватися. Це життя, ми всім, потиснувши руки та виконавши всі зобов’язання, бажаємо успіхів у інших клубах.
На наш стадіон ходить багато вболівальників, фактично ми посідаємо третє місце за відвідуваністю після Металіста-1925 та Дніпра-1. За гарну підтримку дякуємо прихильникам клубу, тепер настав час радувати їх гарним футболом та результатом. Вони, підтримуючи команду незалежно від результату, заслужили на це.
— Агробізнес обіграв Дніпро-1 у Другій лізі, а тепер цей клуб гратиме в Прем’єр-лізі. Дніпряни справили враження?
— У першому матчі ми виглядали аж-ніяк не слабкіше за суперника, що після гри визнав і Дмитро Михайленко. Долю зустрічі вирішив прикрий рикошет. У другому колі програли по грі, бо вирушили до Дніпра не основним складом, травмувалися троє провідних футболістів. Тож той рахунок був по грі.
— Відносно пристойна гра восени не давала підстав робити кардинальні висновки під час зимової паузи?
— Ми робили спроби запросити кількох футболістів, але через певні обставини не склалося. Також була пропозиція відносно трьох футболістів із Бразилії. У останній момент виникли питання з трансфером і заявити їх не встигли. Можливо, якби взимку провели гідну трансферну кампанію, результат був би іншим.
— В який період сезону прийшли до висновку, що потрібно шукати нового тренера?
— У другій половині сезону було багато сигналів щодо цього. Я вірив в Андрія Донця до останнього, я йому і сьогодні довіряю. Можливо, в нього не все виходило у Першій лізі, але він молодий, перспективний і наполегливий. Він продовжить вчитися, набиратися досвіду, сподіваюся, у його подальшій тренерській кар’єрі все складеться добре. У новому сезоні він братиме участь в усіх процесах, які відбуваються в клубі. Я йому повністю довіряю.
— Якщо у Андрія Донця будуть пропозиції від інших клубів, готові його відпустити?
— Це має бути його рішення, я не можу заперечувати.
— Які критерії ви висували до кандидатів при виборі тренера і чому врешті зупинилися на Остапі Маркевичі?
— Пропозицій було багато. До останнього часу не хотів перетурбацій на тренерському містку, але розумів, що потрібно щось змінювати. Спершу переговорив з Андрієм Донцем, запропонував йому посаду віце-президента. Радився з ним і по кандидатурам нового тренера. Під час однієї з зустрічей запитав у Мирона Маркевича щодо можливості запросити очолити команду Остапа Маркевича. До цього я його знав, декілька разів зустрічалися в Іспанії на матчах Вільярреала, де він працював. Провів з Остапом Маркевичем переговори, які врешті завершилися дружнім рукостисканням та укладанням контракту.
— Він одразу погодився поміняти сонячний Вільярреал на такий саме сонячний Волочиськ?
— Так, він в Іспанії працював з молодіжною командою і мав бажання перейти до роботи з дорослими, на вищий рівень. До того ж у нього є гарний порадник, Мирон Богданович якнайкраще зсередини знає весь український футбол. Остап Маркевич запросив до свого штабу нового помічника, тренера з фізичної підготовки, масажиста. На моє прохання залишив на своїх посадах тренерів Сергія Атласюка та Сергія Добропольського.
— Для Остапа Маркевича, власне, як і для Андрія Донця, робота в "Агробізнесі" є першим самостійним тренерським досвідом…
— Щодо Остапа Мироновича так сказати не можу, він три роки працював з молоддю Вільярреалу. Це непроста команда, непростий чемпіонат. Клуб в останні роки на підйомі, Маркевич бачив як він працює, весь тренувальний процес, вимоги до гравців. Для тренера це чудовий досвід, який тепер можна впроваджувати в життя.
— Система гри та тренувань у Вільярреалі, певно, суттєво відрізняється від Агробізнеса. Остап Маркевич працюватиме за іспанською методикою?
— Наскільки я розумію, так. Після тривалого часу роботи в Іспанії у нього склалися власні враження щодо тактики, тренувального процесу. Але це питання краще адресувати безпосередньо Остапу Мироновичу. Я йому довірив команду, допомагаю в усіх питаннях. Все інше – вже його прерогатива.
— Певно, щоб впроваджувати в Агробізнесі набутий в Іспанії досвід, необхідне кадрове підсилення. Чи ведеться робота в цьому напрямку?
— Є, я повністю підтримую нашого нового головного тренера, зараз він разом із Андрієм Донцем розглядає пропозиції. Наразі проводимо переговори з кількома гравцями з Іспанії та Бразилії, є варіанти щодо українських футболістів. Уже підписали контракти з трьома — Дмитром Вергуном та Сергієм Палюхом із Дніпра-1 та Олексієм Зінкевичем з Волині.
— Наскільки, на вашу думку, оновиться склад порівняно з минулим сезоном?
— Майже наполовину. З сімома гравцями ми розсталися по завершенні сезону, можливо хтось ще піде, це вирішиться під час тренувальних зборів. До їх початку повністю укомплектуватися не встигли, але спробуємо це зробити якнайшвидше, аби у тренера був час награти склад.
— Поставлене перед командою завдання – фінішувати у першій шістці, виглядає доволі амбітним, особливо враховуючи потужний склад учасників першої ліги…
— Фінансово та матеріально для виконання цього завдання команда всім забезпечена, взяті на себе зобов’язання я повністю виконаю. Далі – робота тренерського штабу, гравців. Вони теж пообіцяли виконати наше спільне завдання на сезон.
Щодо підготовки до нього, вже провели два контрольні матчі – з ПФК Львів (3:3) та Карпатами (0:2). До 19 липня команда знаходиться на підготовчому зборі в Ужгороді, де зіграємо з Волинню (10 липня), ФК Ужгород (14 липня) та ФК Минай (16 липня). Прямуючи з Закарпаття до Волочиська, 19 липня проведемо на Франківщині гру з ФК Калуш. А вже 27 або 28 липня стартуємо у Першій лізі.
— Яка доля фарм-клубу Агробізнеса, який минулого сезону виступав у чемпіонаті Тернопільської області?
— Ця команда має назву Агробізнес-Збруч, базується вона у Підволочиську, плануємо заявити її для участі в чемпіонаті України серед аматорів. Зараз у ній вступають дев’ять футболістів, які раніше грали в Агробізнесі. Якщо покажуть себе з найкращого боку, повернуться назад, у Волочиськ. В клубі ми вибудували вертикаль, в основі якої є волочиська дитячо-юнацька школа.
Згодом найкращі її вихованці переходять у Агробізнес-Збруч, а нагорі – головна команда Агробізнес. Так само, намагаємося не прощатися з футболістами, які гарно себе зарекомендували, а нині з певних причин не підходять головному тренеру. Сергій Атласюк працює тренером в першій команді, Сергій Шум та Сергій Чиж, відповідно, в Агробізнес-Збруч. Вони професіонали та гарні люди, які ще принесуть користь нашому клубу.
— Минулого року оновився волочиський стадіон Юність, які наступні плани щодо розбудови інфраструктури?
— Зараз проводимо капітальну реконструкцію тренувального поля: вже пробурені свердловини, зроблено систему поливу. До серпня хочемо завершити всі роботи. Також в планах будівництво поля зі штучним покриттям. Постійно працюємо над основним полем на Юності, внесено всі необхідні мінеральні добрива, засоби захисту рослин. Наразі поле в чудовому стані, а до початку сезону буде ще кращим.
Щодо глобальних питань реконструкції стадіону, будемо зводити накриття над східною (центральною) трибуною та будувати нову західну трибуну, замість нинішньої, яка в незадовільному стані. Ще одна наша новинка, яка зо дня на день має прибути до Волочиська, – клубний автобус. Це сучасний лайнер, який був спеціально зроблений для команд іспанської Ла Ліги. Має найвищий комфорт, в тому числі ліжка для сну. Плануємо пофарбувати його у клубні кольори.