Ексгравець національної збірної України В'ячеслав Шевчук, який провів у складі синьо-жовтих 54 матчі, а нині виступає за збірну України серед ветеранів, відповів на запитання вболівальників на сторінці УАФ в Instagram.
— В'ячеславе, ви хочете продовжити свою тренерську кар'єру?
— Так, хотів би. Але на даний момент я сфокусований на роботі експертом на ТБ.
— Можливо, вам хотілося б очолити колись "Шахтар"?
— Кожен солдат мріє стати генералом. У мене є така мрія. Але мені потрібно працювати й розвиватися, потрібно досягти успіху в "маленькій" команді, щоб мене помітили, щоб я був гідний запрошення до такого клубу, як "Шахтар".
Я хочу працювати тільки головним тренером. Це мої амбіції. Якщо йти помічником, то виключно до спеціаліста з великим досвідом, як, наприклад, Мірча Луческу або Юрій Сьомін.
— Який у вас найпам'ятніший матч у кар'єрі?
— Для мене це гра у 2000 році на "Хайбері" проти лондонського "Арсеналу" в Лізі чемпіонів. Запам'яталося, як вийшли на розминку за 30 хвилин до поєдинку, а стадіон порожній. Але потім був аншлаг. Ще здивувалися, якої високої якості був газон.
В "Арсеналу" був шикарний склад, суцільні зірки. Олег Лужний теж тоді грав проти нас, ми були з ним знайомі по збірній. Був хороший матч, ми вигравали, потім сталося вилучення, і на останніх хвилинах ми пропустили і програли — 2:3. На мій погляд, це був найсильніший "Арсенал" у своїй історії.
Читайте также: Вячеслав Шевчук: "В УПЛ подрастает много перспективных ребят, но пока вне конкуренции Исмаили"— У збірній були такі пам'ятні й емоційні поєдинки?
— Усі матчі, які проходили у Львові, були неймовірними. Там така шалена підтримка, якої немає на жодному стадіоні. Не так давно, граючи за збірну України серед ветеранів проти грузинів на "Арені Львів", знову пережив ці спогади.
— Вас колись штрафували протягом вашої кар'єри?
— У моїй кар'єрі штрафів за порушення не було ніколи в житті. Я дисциплінований. Ніколи не спізнювався сам і не люблю, коли люди спізнюються.
Утім, один штраф був... На 90-й хвилині у Дніпрі "Шахтар" програвав — 0:1. Артем Федецький мене бортонув, я впав. Хотів йому врізати, але охолов, ледь торкнувся рукою. Та мені показали червону картку. За це мене оштрафували на 20 тисяч доларів. Але я не образився на Луческу. Це було порушення дисципліни. Він був правий.
— Проти якого футболіста вам найскладніше було грати?
— Запам'ятався Тьєрі Анрі. Дуже технічний був Нванкво Кану. Добре грав корпусом, високий нападник, потужний.
— Як ви поставилися до появи VAR в Україні?
— Позитивно. Він потрібний. Хоч один такий "суддівський автобус", але нехай буде. Якщо скоро буде три — добре. Я за чесну гру, чесне суддівство. Футбол не стоїть на місці, швидкості великі, а VAR допомагає арбітрам приймати правильні рішення. До речі, якби VAR був раніше, коли я був головним тренером "Олімпіку", ми б набрали шість очок і потрапили до першої шістки.
— Назвіть команду своєї мрії.
— У ворота я б поставив Буффона. У захист — Кафу, Роберто Карлоса, Мальдіні й Барезі. У центрі поля — Хаві та Іньєста. Роналду й Мессі — на флангах, а Шевченко й Батістута — у нападі.
