Головний тренер "Ворскли" Віктор Скрипник на післяматчевій пресконференції оцінив гру команд в поєдинку 12-го туру чемпіонату України з "Кривбасом" (0:1).
- Сумбурна гра обох команд. Складно грати, коли дві червоні, два пенальті. Також у нашого суперника було вилучення. Суддівство я принципово не коментую, це їх рішення. І я бажаю собі колись дочекатися, щоб суддя також сидів і пояснював свої рішення. Я хочу теж послухати їх із задоволенням. Можу подякувати своїм хлопцям, які билися, хотіли зрівняти рахунок – шанси були. Також хочу привітати "Кривбас" з цією перемогою.
- Перед матчем ви довго спілкувалися з Юрієм Вернидубом. Якщо не секрет, про що говорили?
- Ми знайомі дуже довго. Говорили про ситуацію в країні, що у нас відбувається, звичайно, і про футбол. Але, коли граємо, ми – принципові суперники. Тому тільки можу побажати Юрію Миколайовичу надалі удачі та перемог.
- Ви розбирали "Кривбас". Чи зіграла команда суперника так, як ви очікували?
- Я, якщо чесно, не побачив, щоб "Кривбас" змінювався. Вони грають у свій футбол. І сьогодні вони грали так, як ми їх бачили напередодні. Але кожен матч – це нова історія. Сьогодні ми програли, але будемо боротися надалі і покращувати гру, виправляти помилки.
- Чого забракло, аби реалізувати чисельну перевагу в першому таймі? Чи задоволені ви діями своєї команди у цей проміжок часу?
- В той відрізок матчу я був незадоволений. Ми маємо грати спокійніше. Ми розуміли, що "висіли" на картках люди, але ми навіть не дограли до перерви, і склади вже були рівними. Змінювати гравця одразу після жовтої картки ще до перерви – це також занадто, я вважаю. Хочеться завжди покращення, втім не завжди ти виблискуєш одразу, потрібен час.
У нас були матчі, котрі ми краще проводили, і результат був інший. Але це не означає, що ми сьогодні повинні бути обов’язково на дві голови бути сильніше. Кожна нова гра – новий розподіл сил. Мікронюанси, які є в поєдинках, відіграють велику роль.
Ті ж стандарти, ті ж картки, ті ж вилучення, та ж перерва між тривогою. Ти готуєшся, потім на годину йдеш чекати, потім знову виходиш на поле – це все відображається на гравцях. Ще раз говорю: те, як ми провели кінцівку матчу, я можу лише подякувати своїм хлопцям. Але цього замало, щоби виграти.
- Наскільки емоційно вплинула на вашу команду пауза, викликана повітряною тривогою?
- Це вже не вперше, коли перериваються матчі. Не тільки у нас бувають паузи, багато команд так грають. Звичайно, це позначається на футболістах. Ти граєш як у хокеї: вийшов – перерва, знову зіграв – перерва. Це залишає свій відбиток, але це не та причина, через яку ми програли.
