Провідний експерт Сергій Морозов — про різні моделі підготовки футбольних клубів
— Чи можна назвати модель підготовки «Шахтаря» умовно «європейською», натомість «Динамо» — «радянською»?
— Не варто вводити таку кваліфікацію. Усе залежить від тренера. Не скажу, що підхід Луческу умовно «європейський», і взагалі таке поняття є доволі розмитим. Тоді можна сказати, що сер Алекс (Фергюсон. — Ю. О.) працює не за таким узагальненим принципом. До слова, італійські наставники більший акцент роблять саме на фізичній підготовці. Марчелло Ліппі, зокрема, це полюбляє. Навіть термін є — неспецифічна робота, тобто без м’яча: кросові пробіжки, доволі тривалі тренування. Якщо порівнювати «Динамо» з «Шахтарем», то Мірча Луческу більше надає перевагу ігровому методу, через матчі, що все ж вписується в тренувальні заняття. Якщо ж говорити про київський клуб, то тут не оминути Валерія Лобановського. Усе ж, хочемо ми цього чи ж ні, Олег Володимирович дуже багато взяв од його напрацювань. Тут уже матчів менше, а тренувальних занять — більше. З іншого боку, в Луческу виходу немає, йому слід форсувати підготовку.
— «Динамо», здається, в такій же ситуації…
— Блохін тільки прийшов, і, на мою думку, йому зараз необхідна монументальна підготовка, щоби принаймні завершити сезон на другій сходинці. Це зараз головне завдання. Якщо говорити про єврокубки, то часу йому не вистачить, аби побудувати все так, як він планує. А найголовніше — створити кістяк та колектив. Луческу працює з цими людьми вже тривалий час…
— Саме тому й незрозуміла така теза. Логіка підказує, що Блохіну слід багато грати, щоби напрацювати нові зв’язки та побачити в ділі виконавців, тим більше, що їх наразі прийшло чимало…
— Луческу працює за накатаною програмою, яка дає результат. Тому головним є виконати ту роботу, яка необхідна задля втілення бачення Містера. Думаю, Блохін так само знає, до якого результату приведе його програма.
— На недавній спаринг зі «Стяуа» шестеро футболістів не змогли вийти через усілякі травми. Чи має це відношення до навантажень та триразового режиму тренувань?
— Травми на зборах, якщо вони не спричинені ігровими ситуаціями, після удару чи стику, є наслідком, як правило, неправильно обраного методу підготовки. У кваліфікованих наставників значно менше є надривів задньої поверхні стегна, ушкодження м’язових тканин… Тобто травм, пов’язаних із навантаженнями.
— Виходить, кваліфікація тренера визначається вмінням грамотно розподілити навантаження?
— Усі ж гравці — різні, за антропометрією тіла, за психологією, структурою м’язових волокон, зрештою, в усьому. І в різному стані виходять із відпусток. Тому, зазвичай, перші кілька днів склад ділять на три групи. І стараються підвести до спільного знаменника. Підготовчий період — вирівнювання можливостей гравців до загального спільного.
— Чи можна сказати, що контрольна зустріч — це пікове навантаження в умовах певного циклу?
— Не обов’язково, адже є можливість коригувати силу супротивника. Це й вміння керувати командою. Якщо навантаження великі, то й суперник повинен бути більш-менш адекватний твоїм вимогам, якщо слабкі — то й опонента слід обирати більш сильного. Луческу грамотно робить ротацію, даючи кожному стільки ігрового часу, скільки тому необхідно. Гадаю, в Олега Володимировича так само.
— Якщо взяти інші команди прем’єр-ліги, чи є зараз цікаві приклади?
— Дуже добрий штаб, із точки зору фізпідготовки, в Миколи Павлова. Його команди, якщо говорити про функціональний стан, кращі за багато інших. Є тренери, котрі займаються тільки з м’ячами. У такому випадку виграють технічні, тактичні навики, командні дії, але програєш — у фізпідготовці. Якщо пам’ятаєте, то є приклад «Зорі» минулої весни. Дуже добре розпочали, а потім «просіли». Щойно функція «підсіла» — команда почала програвати. Стали більше уваги приділяти тактиці та техніці й менше — силовим компонентам. Тактику, техніку та психологію обслуговує фізична підготовка — головний компонент. Немає голосу — не заспіваєш.
