Чудовий у минулому страж воріт «Дніпра», а віднедавна наставник воротарів місцевого клубу перше інтерв’ю на новій посаді дав «УФ»
— Валерію Васильовичу, як трапилося, що ви стали спільником п. Маркевича?
— Ну, так сталося. Мабуть, нашим дорогам долі суджено було перетнутися.
— Відповідну пропозицію зробив сам Мирон Богданович?
— (Після паузи). У принципі, так. Хоча це, погодьтеся, ситуація нестандартна, нештатна: зазвичай, як ви маєте знати, новий наставник проходить із своїм штабом. А тут — бачите, як! Мабуть, у Мирона Богдановича не знайшлося… ні, не те: знайшлося місце для мене.
— Парадокс у тому, що він прийшов із харківськими помічниками: Івановим, Хрусловим і Сіренком. А вже до них він додав вас, а також Нагорняка та Єзерського.
— То, ймовірно, спрацював принцип, мовляв, бодай одного «свого», місцевого у штабі треба обов’язково мати! Погоджуєтеся?
— Вам видніше, я ж непрофесіонал… Ви так само підписали трирічну угоду?
— Поки ні, наразі контракту в мене немає (розмова мала місце у вівторок. — В.Б.). Утім, логічно передбачити, що весь штаб Маркевича працюватиме в Дніпропетровську стільки, скільки він сам.
— Уже приступили до обов’язків? Якщо конкретніше: питання продовження оренди чи викупу контракту Бойка вже розглядалося?
— Ні це питання, ні будь-яке інше не розглядалося з тієї простої причини, що в нас, як і в гравців, відпустка, що триватиме до 17 червня. Справжня робота почнеться вже після того числа… Безумовно, певні моменти опрацьовуватимуться, проте в робочому режимі.
