— Михайле Івановичу, чую, що, порівняно з п’ятницею, у вас значно бадьоріші нотки лунають у голосі. Як здоров’я?
— Спасибі, як кажуть, на літеру «х» — тобто хороші справи. За ці два дні майже все в моєму організмі налагодилося.
— То ви вже встаєте з ліжка, температури немає?
— Так, повільно, але рухаюся. Головне, про що нині переживаю, щоби не було різних там неприємних залишкових наслідків.
— Нинішнє жеребкування додало вам позитивних емоцій чи навпаки? Як відчуваєте, тепер одужаєте швидше?
— Справа в тому, що треба реально дивитися на речі: як є — так є, жеребкування відбулося, значить, треба прийняти його результати у вигляді даності. Тепер уже починається справжня робота з нашого боку — збір інформації, перегляд матчів тощо.
— Розумію, це трохи зарано, втім, усе-таки спробуйте для нас стисло охарактеризувати кожного зі суперників.
— Усі непрості. Іспанія — представник світової еліти, тут навіть говорити щось особливе сенсу не бачу. Люксембург ніби аутсайдер, явний аутсайдер, але згадайте, як кілька років тому ця збірна переграла Швейцарію Оттмара Хітцфельда, потім Північну Ірландію… Інші три опоненти майже рівні з нами, буде дуже складно. Візьмемо Білорусь: окрім того, що це просто сильна команда, з ними, як і з іншими нашими колишніми сусідами по соціалістичному концтабору, грати буде подвійно складно… Загалом, видно, що мінімум чотири збірні з нашої групи спроможні вийти далі.
— До речі, про концтабір: ви раді, що нам не потрапила Росія? Я просто щасливий, бо інакше вилилося би на нас чимало всього поганого — маю на увазі не стільки спортивний, скільки суто політичний аспект. Особливо — з огляду на останні три місяці, що їх пережила Україна.
— Та мені байдуже! Повторюю: однаково сприйняв би будь-які наслідки жеребкування. Росія — так Росія… Хоча не можу з вами не погодитися щодо негативу — справді, цей аспект не варто відмітати, було би подвійно складно як нам, так і нашим сусідам. Мабуть, справді добре, що доля нас розвела.
— За новим регламентом із кожного групового турніру Євро-2016 напряму виходять два колективи плюс один — у плей-оф. Де ви бачите Україну у цьому розкладі?
— Та я навіть не встиг про це подумати. За кілька днів знайдіть мене, то я, може, поділюся деякими роздумами… Хоча буквально недавно в інтерв’ю одному з ваших колег я, спілкуючись на схожу тему, відповів, мовляв, найкраще із цього приводу зможуть відповісти вітчизняні журналісти… Ви ж зрозумійте самі: пройде ще півроку до того, як стартують поєдинки, всі команди, зокрема, наша, можуть сильно змінитися — кадрово, стосовно тренерів тощо. А, припустімо, на Іспанію, безумовно, дуже вплине майбутній мундіаль — самі можете домислити.
— Слідкуючи за процедурою у Франції, помітили серед українських гостей чинного керманича ФФУ. А ви можете оголосити повний склад національної делегації?
— Не знаю, чесне слово, навіть не цікавився цим моментом. Ось приїде та делегація додому, в Київ, тоді зв’яжіться зі мною, я вам відповім.
— Як із приводу, цитую: «нової концепції матчів» од УЄФА, відповідно до якої радикально змінюється сама система проведення відбору, адже відтепер вони гратимуться ледь не цілий тиждень поспіль.
— Оце вже тільки практика покаже! Нехай відбудеться бодай один відбірковий турнір за такою системою, тоді й побачимо, помилилися єврочиновники чи ні. Лишень опісля того все проясниться.
— А коли проясниться ситуація з місцем і часом, де ви разом із колегами по відбірковій групі матимете змогу обговорити календар змагань?
— Поки що поняття не маю. Ось сьогодні ввечері приїде делегація, котра була в Ніцці, а в понеділок уранці вони введуть мене в курс справи. У них точно повинна бути відповідна інформація — принаймні приблизна. Я нічим подібним не володію.