Олімпійський чемпіон Сеула-1988 та екс-наставник молдовської національної збірної, а нині — коуч «Дачії», Ігор Добровольський, налаштований не надто оптимістично щодо шансів своєї колишньої команди зачепитися в Одесі бодай за нічию.
— Керманич збірної Чорногорії Бранко Брнович опісля п’ятничного матчу в Кишиневі не скупився на компліменти на адресу молдовської команди: «Чудова гра, сильний суперник». Як вам поєдинок проти чорногорців?
— Мабуть, Брновичу було нічого більше сказати, тому й вирішив зробити кілька класичних реверансів. Хоча Чорногорія мені сподобалася, хороша команда. Утім, як і свого часу Україна, намагалася здолати нашу збірну малою кров’ю. А ось щодо Молдови, то що можна сказати, коли, опинившись у чисельній більшості, ми «сіли» до своїх воріт?! Власне, за подібну обережність й поплатилися.
— Тобто вторити Брновичу не схильні?
— Абсолютно. Немає приводу для компліментів.
— Практично півроку пройшло з матчу Молдови та України. Чи зазнала ваша команда серйозних змін за цей період?
— У принципі, за кадрами певні пертурбації трапилися. Може, навіть півскладу змінилося. Хоча ні, менше, але все одно чимало…
— Із чим це пов’язане? Осінні результаті були низько розцінені, а звідси й зміни?
— Та, загалом, ні з чим і не пов’язане… Природний процес.
— В інтерв’ю нашому виданню перед кишинівським поєдинком ви пророкували дуже складний матч. У підсумку, виявилося, що таки мали слушність…
— Власне, тоді казав не лише про це, а наголошував, що Україна не святкуватиме й після Чорногорії. Окрім того, стверджував, що Молдова зимуватиме на вищій позиції, ніж ваша команда. Може, перед матчем ці прогнози й виглядали дещо самовпевнено, але на виході, як бачите, все, від початку та до кінця, справдилося. Усі адекватні люди розуміють місце Молдови в європейському футболі, водночас гіперболізувати нашу слабкість також не слід.
— Чи передбачаєте в одеському протистоянні легку прогулянку для українців? Чи навпаки?
— Не маю на меті якось розслабити ваших футболістів, але впевнений, що вони самі не дурні, а тому вдруге на ті ж граблі не наступатимуть. Це ж узагалі абсурд: спочатку героїчно здолати збірну Польщі у Варшаві, отримати реальний шанс на Бразилії, а потім узяти й не налаштуватися на Молдову та втратити очки! Отож гадаю, такого не буде. Якщо говорити прямо, то Молдова може й три-чотири м’ячі отримати за умови, коли Україна поставиться до поєдинку серйозно.
— Тобто вся справа в мотивації? Є вона — є результат, нема — нулі в Кишиневі?
— Стовідсотково! Попередня нічия — наслідок недооцінки українцями збірної Молдови. Навряд чи таке може трапитися вдруге. Упевнений, що ваші футболісти усвідомлюють можливі наслідки недооцінки.
— Чи є правильним спостереження, що Молдова грає без яскраво вираженого плеймейкера, а функції футболіста такого амплуа найчастіше виконує Олександр Гацкан, котрий пропускатиме поєдинок через дискваліфікацію…
— Атакувального півзахисника фактично немає: така вже тактика, така побудова. Щодо Гацкана, то не сказав би, що він схильний до плеймейкерських функцій: справді, може допомогти в нападі, віддати пас, але він радше руйнівник, аніж креативний виконавець.
— Як бачиться, представник російського «Ростова» — фігура ключова у схемах Іона Караса. Його втрата справді є серйозною?
— Знаєте, у нас травма чи дискваліфікація будь-кого з основи — то вже катастрофічна втрата. Чому? Бо немає достатньої кількості хороших футболістів. Це в Іспанії травмувався хтось — не біда, знайдемо ще п’ятьох не гірших. У Молдови ситуація, самі розумієте, яка, а тому й втрата Гацкана, звісно, серйозна.
— Певне, слід очікувати, що Карас делегує, умовно кажучи, дев’ятьох польових футболістів до оборони? Маю на увазі, що Молдова гратиме суто від захисту…
— Якщо ми проти десятьох чорногорців закрилися коло своїх воріт, то рівними складами, та ще й у гостях із Україною, мабуть, застосовуватимемо аналогічну тактику.
— Особисто плануєте відвідати поєдинок? Як пишуть на Вікіпедії, у вас неподалік Одеси матір мешкає…
— Та ні, по телевізору дивитимуся. У п’ятницю проти «Шерифа» гратимемо, а тому роботи чимало…
