Після матчу Меморіалу Гранаткіна, в якому Україна у серії післяматчевих пенальті поступилась збірній Чехії, головний тренер збірної України Олександр Головко поділився враженнями від гри та відповів на запитання журналістів.
- Матч був важкий. Графік турніру дуже складний, доводиться грати майже кожен день. Сьогодні ми грали другий день поспіль, і в такому режимі команда ще не грала ніколи. Позитивним моментом є те, що чотири людини вже готові до такого навантаження, і вже з наступного збору, поступово, через такі турніри, які на нас чекають, вони будуть готуватися вже до відбірного етапу чемпіонату світу.
- Ваші хлопці, перед початком матчу підбадьорювали один одного, хотіли з перших же хвилин чинити тиск на суперника, але не вийшло. Щось стало виходити в кінці першого тайму, коли зрівняли рахунок, і в другому, коли чехам було дуже складно грати проти вас. Але зробити так, як хотіли спочатку, не вийшло?
- Це футбол, тут одного бажання мало, треба ще щось вміти. Я, наприклад, більше всіх хочу перемогти, але я не можу вийти на поле і показати, як треба. Зробити, як я хочу. Мені залишається тільки підказувати, підбадьорювати гравців. На сьогоднішній момент, не всі, звичайно, але багато хто показали характер. Зрозуміло, що серія пенальті - це лотерея; знову ж таки - це футбол, і я не можу нікому пред'явити претензії.
- Чи залишилася у команди мотивація для боротьби не за найвищі місця?
- Виступати у футболці національної збірної - вже досить серйозна мотивація. Так, вони професіонали, заробляють гроші, але тут все інше. Та й виходити на футбольне поле, просто, щоб виходити, я їм не дозволю, як головний тренер. Адже будь-який матч у футболці збірної країни - це імідж твоєї країни. І свій імідж теж, коли ти уявляєш себе, як футболіста.
- У самій кінцівці матчу ви зробили заміну воротаря , показавши , що готуєтесь вже до серії 11-метрових. Виходить, що у вас воротарі - один для гри, інший для пенальті?
- У нас, я вважаю, на сьогоднішній момент всі воротарі досить добре грають, перебувають в однакових кондиціях. Інша справа, що у Солдатенко є постійна практика в «Динамо» Київ, а Єфанов у донецькому «Шахтарі», практично не грає. І якщо їх порівнювати, то Солдатенко - швидший, що дозволяє йому краще реагувати на удари з 11-метрової позначки. Другий момент: за минулий рік, він два рази врятував нас в серії післяматчевих пенальті, тому я і довірив йому місце у воротах на цей відрізок гри. А що не вдалося відбити, так це гра, це футбол!
