Олександр Борисович Головко є одним із кращих тренерів молодіжної збірної за останній час. За час його роботи до національної збірної України перейшли Олександр Зінченко, Віктор Коваленко, Микола Матвієнко та Артем Беседін Це не просто гравці, які грали із Головком у "молодіжці" один відбірковий цикл, а футболісти, які пройшли із тренером разом шлях з U-16, U-17, U-19( в тому числі і ЧЄ в Греції) і от зараз U-21, але перераховані гравці вже вважаються гравцями головної збірної. Такого не було із часів роботи Павла Яковенка, коли покоління Ярмоленка, Коноплянки, Степаненка, Кравця, Зозулі стало ключовим у національній збірній за часів роботи Михайла Фоменка. Звичайно, що клубну роботу ніхто не відкидає (Коваленко, Зінченко та Матвієнко грали у фіналі юнацької ЛЧ під керівництвом Кривєнцова), але Головко відіграв та й зараз відіграє величезну роль в їх становленні. Не секрет, що сам він був ініціатором запрошення Зінченка у попередній кваліфікації перед матчем проти Іспанії, що дозволило гравцеві стати заграним за збірну України і відкинути розмову про російську збірну.
Але зараз так складаються обставини, що подальших перспектив роботи Олександра Борисовича із молодіжною збірною немає. Поясню власні думки:
1. Молодіжна збірна дала головній команді все, що могла
Олександр Головко робить ставку у молодіжній зірній на гравців 1996 року народження. До національної команди вже перейшли Беседін, Коваленко, Зінченко, Матвієнко. В першій команді на рік старший Циганков. Ще може в майбутньому отримати шанс Лучкевич, якщо будуть добре йти клубні справи. А більше там брати немає кого, при всій повазі до гравців молодіжної збірної. Були ще сподівання на Вачіберадзе, але він зараз без клубу взагалі (не зміг закріпитися навіть у молодіжній команді "Бетіса"). Потрібно вже сміливо довіряти гравцям 1998-1999 року народження (насамперед команді "Динамо" , яка навела шороху в минулій юнацькій ЛЧ). На жаль, Головко їх знає дуже погано (ці гравці працювали під керівництвом Володимира Циткіна, а потім Володимира Єзерського). Зараз у "молодіжці"- тільки Луньов 1998 року народження та воротар Лунін (третій голкіпер національної збірної) 1999 року народження.
2. Різна побудова гри із національною командою
Головко сам по собі є дуже обережним тренером, який будує гру від безпеки власних воріт. Особливо це актуально, бо кращі гравці атаки вже знаходяться у першій команді. Вчора Олександр Борисович, отримавши підсилення від першої команди у вигляді Коваленка, Беседіна, Зінченка та Луніна намагався зіграти у відкритий футбол. Нічого хорошого із цього не вийшло. Гості були переконливіші і мали більше шансів. Після не зовсім обов’язкового пенальті у ворота гостей наша команда звично почала грати другим номером. Шевченко, навпаки хоче грати першим номером, через контроль м’яча. Все –таки молодіжні та юнацькі команди створенні для підготовки футболістів для першої команди, а не результату.
3. Результат
Головко був запрошений ще у минулому відборі після провалу Ковальця на старті, що майже позбавив шансів на прохід далі. На жаль, спасти відбір не вдалося. Хоча були обіграні збірна Франції із своїми зірками у Києві, розбита Шотландія 4:0 та міцна Ісландія в гостях. Цей відбір ми розпочали із нічиї проти Латвії, не змогли обіграти вдома Нідерланди, які теж ідуть в кінці таблиці, здолавши тільки аутсайдера Андорру. Це при тому, що у нас в групі є збірна Англії (зараз лідер і фаворит) із якою ми ще не грали та доволі непоступлива у цьому відборі Шотландія (не так давно переграли Нідерланди 0:2). Навряд чи нам знову щось світить (вирішальні будуть матчі в листопаді проти Шотландії та Англії). В такому разі, можливо варто більше довіряти молодим гравцям, які мають більше перспектив.
Зараз національна збірна вже залишилася без офіційних матчів до осені. Є шанс розраховувати на всіх молодих гравців молодіжній збірній. Але який з цього сенс? Напевно, що головним завданням повинна бути підготовка футболістів саме для головної збірної. Я думаю, що було б доволі мудрим рішенням, якщо Головко знову почав би працювати із юнацькою збірною U-16, щоб рік за роком вести молодих футболістів до молодіжної збірної, а потім і до дорослого футболу.
Сергій Тищенко, спеціально для FootBoom
