19.09.2023. Ліга чемпіонів.
Німеччина. Гамбург. Стадион "Фолькспарк"
Головний арбітр: Давиде Масса (Італія)
Асистенти: Филиппо Мели (Італія), Стефано Алассио (Італія)
"Шахтар (Донецьк, Україна)" - "Порту (Португалія)" :
Голи: Келсі, 13 - Галено, 8, Галено, 15, Таремі, 29
"Шахтар ": Різник , Конопля (Гочолейшвілі, 76), Ракіцький, Судаков, Дісмас, Лемкин (Азарові, 65), Степаненко (Кащук, 65), Зубков, Назарина, Сікан (Эгиналдо, 81), Келсі (Бондаренко, 65)
Тренер: Патрик ван Леувен
"Порту ": Кошта, Пепе, Санусі, Кармо, Варела, Еустакіо, Хайме, Галено, Таремі, Маріу, Франко
Тренер: Сержиу Консейсау
Попередження: Сікан, 6, Степаненко, 31, Конопля, 76 - Кармо, 4, Маріу, 54
{{widget:lineup:22406}}
Для вболівальників, які слідкують за виступами українських клубів переважно, коли справа стосується великих турнірів - в першу чергу мова йде про єврокубки - планка очікування від старту "гірників" у Лізі чемпіонів, напевно, мала бути високою. Адже рік тому команда Ігора Йовічевіча, зібрана на швидку руку, змогла не лише достойно представити країну в найрейтинговішому клубному турнірі Старого світу, а й вирішити завдання виходу в весняну стадію єврокубків. Тоді "Шахтар", який багато хто перед початком сезону поспішив списати з рахунків, дійшов до стадії 1/8 фіналу Ліги Європи. Логічно припустити, що за рік команда мало стати сильнішої, тим паче селекційна робота кипіла все літо та навіть зачепила осінь.
Але більш прискіпливі фанати футболу, які хоча б частково мали змогу спостерігати за поєдинками "гірників" на старті чемпіонат в рідній УПЛ, маю переконання, не були відірвані від реалій та куди більш приземлено оцінювали перспективи оновленого "Шахтаря". Під керівництвом тренерського штабу вже іншого фахівця - Патріка ван Леувена "оранжево-чорні" провели сім офіційних зустрічей.
За великим рахунком, тільки гра із "Минаєм" (4:1) вийшла більш-менш переконливою, в інших матчах - суцільний інфаркт. Перемоги "на тоненького" над "Металістом 1925" та "Олександрією" - по 2:1. Вимучені три очки у Ковалівці з "Колосом" (2:0 - грати довелось у меншості) та "Оболонню" (1:0, тут навіть у більшості розжитися очками вийшло з великим скрипом). Нічиї з "Вересом" (1:1) та "Кривбасом" (3:3), хоча і там і там відстань до поразки була ближчою, ніж до перемоги.
А ще були досить інформативні спаринги під час літньої підготовки з АЗ, АЄКом, "Аяксом"... Та що там, навіть один окремо взятий матч з "Тоттенхемом" (1:5) - суцільний посібник з того, як не треба грати в захисті проти топкоманд сучасності.
"Шахтар" багато пропускав, команда в обороні виглядала розгублено та не впевнено, а в атаці не завжди виходило додавати, коли того потребувала ситуація. І це - в чемпіонаті України з далеко не найскладнішими суперниками. Так, дивА у спорті іноді трапляються. Бувають випадки, коли "темна конячка" опинившись під софітами заповнених арен несподівано перевтілюється, відкриває друге дихання та починає крушити фаворитів. Але не в цей раз, не з "Шахтарем", і не в Лізі чемпіонів. Одним словом - не наш випадок.
Те що не буде двох різних "Шахтарів" - в УПЛ та ЛЧ - стало ще більш очевидно, коли з'явилися стартові склади. Ван Леувен багато експериментував в чемпіонаті, тасував не тільки захисну ланку, а й атаку, в якій, здавалося, вже б повинен скластися певний кістяк. Ті ж гравці молодіжної збірної України (Бондаренко, Криськів, Судаков, Кащук, Сікан), які відіграли ключову роль в здобутті історичної перепустки на Олімпіаду.
Але ж на кону гра ЛЧ, яка викликає інтерес світового масштабу, а також передбачає значні фінансові бонуси. Гра з таким досвідченим бійцем, як "Порту" з легендарним Пепе у складі. Для якого не існує секретів у футболі. Як на мене - якщо цей турнір, опонент та матч і є полем для експериментів, то далеко не очевидним. Але тренери "Шахтаря" знову знайшли можливість здивувати "основою" і суперника (що не очевидно), і вболівальників. З перших хвилин на лівому фланзі оборони з'являється стовідсотковий дебютант команди Новатус Міроші. 21-річний танзанієць хоч і завоював репутацію універсала, але ж ще зовсім не інтегрований в командну гру "гірників".
До слова, якщо порівнювати склад "Шахтаря" в першому торішньому матчі ЛЧ проти "Лейпцига" (4:1), та основу, яка сьогодні вийшла на гру з "Порту", то зміни складають 64%. Перевірку часом пройшов квартет: Конопля, Степаненко, Судаков та Зубков. Решта семеро - нові обличчя. А якщо говорити про захист - найвідповідальнішу ланку - то він оновився на 80%. Трансфер Трубіна в "Бенфіку", травми Матвієнка, Бондаря, Чигринського - так, це об'єктивні обставини, які, вплинули на ротацію складу. На жаль, розв'язати проблеми в обороні так і не вдалося.
Непереконлива гра та результати, втрата ігрового тонусу (чи мотивації?) окремими виконавцями, тиск ЗМІ (навіщо міняли Йовічевіча?) - від такого коктейлю зради очманіє навіть найзагартованіший тренер. З огляду на чехарду зі складом, постійні експерименти, закрадається думка, що тренерський штаб "гірників" десь засумнівався у правильності власних методів роботи та рішень та потрапив в замкнене коло. Коли пробуєш все нових і нових гравців, зв'язки, ігрові блоки, а стає тільки гірше. Як підсумок - ти вже не покладаєшся на власні ідеї, а зазираєш у конспект до колег.
Цікаво, що навіть схема розташування футболістів "Шахтаря" у матчі з "Порту", яку малював той же офіційний сайт УЄФА, нагадувала улюблені 1-4-1-4-1 Йовічевіча, а не 1-4-2-3-1 - модель, яка принесли Леувену визнання спочатку в "Маккабі", а потім і в "Зорі".
Як тут не згадати Паулу Фонсеку, який прийшов міняти гру "Шахтаря" після ери Луческу, але сходу провалившись в єврокубках оперативно вніс корективи у свої тренерські конспекти. Можливо подібну трансформацію зараз переживає містер Леувен?
Тренер залишив на лаві Криськіва та Бондаренка. Якщо Артем десь заслужив на "бан" своїми безглуздими вилученнями, то Дмитро наразі один із найкорисніших гравців, який тягнув команду під час травми Судакова й своїм відношенням до справи питань не викликав. Передматчевий задум тренера, можливо, полягав в тому, щоб завдяки Степаненку спробувати стабілізувати гру у захисті. Тарасу не звикати виконувати функції третього центрбека, а ще є Назарина, який також вміє виконувати чорнову роботу. І якщо вдасться відбитись-відмахатись від атаки "драконів" у першому таймі, то після перерви значно виростуть шанси на те, що можуть вистрілити вже й атакувальні свіженькі "джокери".
Але реальність, як правило, виявляється прозаїчніше теорії. Футболісти "Порту" ще не встигли по-справжньому взятися за справу, розбігтися на німецькому ідеальному футбольному полі, а захист "гірників" почав "пожарити" так, наче футболісти вперше бачать один одного. Втрата м'яча в центрі поля, швидка вертикальна контратака, удар Таремі - Різник відбиває, але в ту зону, куди першим вривається Галено - 1:0.
"Шахтар" миттєво відповідає: у всій красі проявляє себе правий фланг команди. Зубков розігнав атаку, знайшов пасом Коноплю, а той, демонструючи дива гнучкості, від лицьової лінії вирізає м'яч прямісінько на голову Келсі. Для останнього подібні завершення - головний бомбардирський хліб. 1:1.
Але "гірники" навіть не встигають порадіти своєму успіху, а відразу самі дарують другий гол супернику. Сікан спочатку передачею назад загнав в скрутне положення Міроші, потім прийшов на допомогу товаришу, перехопив м'яч і... знову безглузде рішення. Пас здовж власної воротарської(!) точно на Галено - 2:1. Що це було, Даніїл?!
Цей гол настільки вплинув на гру "Шахтаря", що надалі перевага "Порту" стала просто домінантною. Після третього голу, в якому Галено декласував Лемкіна у швидкісній роботі, та до свого дубля додав ще й гольовий пас на Таремі, питання переможця було знято. І хоч в запасі у "Шахтаря" на те, щоб відігратися, або ж бодай повернути інтригу, залишалась добра година часу, дива не сталося.
У другій половині матчу "гірники" виглядали приреченими та пригніченими (за Маркевичем), й аж ніяк не нагадували команду, яка готова битися за свій шанс до останнього. Навіть суперник відчувши це втратив інтерес до матчу та увімкнув економрежим, адже попереду куди більш запеклі двобої. Показовий момент: під час перспективної атаки Лемкіну несподівано стало зле, ізраїльтянин схопився за ногу в самий непідходящий момент. Гравці "Порту" вже у штрафній, мають очевидний шанс довести свою спробу до результативного завершення, а один з центрбеків суперника капітулює фактично на рівному місці. Фейр-плей від "драконів", які не стали продовжувати атаку, зупинили гру, вибили м'яч в аут - справжній промінь доброти та позитиву у сурових буднях профіспорту. Ось би й нам подібним чином прорекламувати себе нехай і не в Лізі чемпіонів, підійде і Євро, або ЧС. Хоча ні - людяність вона доречна завжди.
1:3... Боляче не стільки від поразки (вона цілком заслужена), а від того, що "гірники" не продемонстрували характер, не було навіть натяка на бажання зіграти через не можу, довести супернику, глядачам, а перш за все, самим собі, що наші вміють не гірше володіти футбольними чарами. Це був той випадок, коли компенсований час можна було й не догравати. Все було настільки очевидно та безперспективно.
Після гри виникло багато запитань, але перше - невже "Шахтар" грав у тому ж турнірі, що й "Лаціо", воротар якого Іван Проведель прибіг в чужу штрафну на 95-й хвилині, головою замкнув подачу зі штрафного та приніс нічию своїй команді у протистоянні з "Атлетіком". Цей подвиг став темою ноимер один та миттєво облетів всі світові ЗМІ, фото воротаря-героя - на перших шпальтах газет. У випадку з "Шахтарем" хочеться швиденько перегорнути опис цієї гіркої історії, відкласти чернетку в сторону та забути стартову гру в ЛЧ неначе страшний сон...
І все ж спробую знайти позитивні моменти в провальній грі.
Леувен. Важкий удар для тренера, але хочеться вірити, що нідерландець та його тренерський штаб справляться з випробуванням. Скупому на емоції Леувену десь важко знаходити відклик у підопічних після відкритої людини-оркестра Йовічевіча. Леувен інший і хочеться, щоб він залишався собою, а не підлаштовувався під обставини, не йшов на поводу у підопічних, у яких раніше щось виходило, тому в теперішніх невдачах винний (лише?) тренер.
У попередника були свої гравці в команді - Джурасек, Тейлор, Швед - на яких тренер міг покластися в будь-який момент. У Леувена вибір виконавців кількісно навіть ширший, але чи є серед них хоча б один, хто буде грати не лише за себе, а й за тренера?
Зубков. Як на мене, найкращий гравець у складі "гірників" не тільки окремо взятого матчу, а й старту сезону в цілому. Фізично готовий на всі сто, бажання бути корисним - зашкалює. Сміливо йде в боротьбу, добре чіпляється за м'яч, знаходить правильні рішення продовження атак. Іноді дещо зловживає ударами - але то, як кажуть, особливості роботи.
Олександр не настільки обдарований в технічному плані, як Криськів, чи непередбачуваний, як Судаков - але свій арсенал використовує по-максимуму в кожному матчі. А ще стає справжнім лідером. Показовий, як на мене, момент, коли він відійшов в оборону та власним прикладом продемонстрував Лемкіну, як треба ставити корпус, боротися з грозою нашого захисту Галено. Любо-дорого, як то кажуть.
Різник. Дмитро дуже непросто входив у сезон. Зайнявши місце Трубіна він одразу ніби знітився під тягарем відповідальності. Психологічні проблеми наклалися на постійну зміну партнерів по захисту, а куди більше - на їх помилки. В "Шахтарі" настільки засумнівалися в профпридатності Дмитра, що терміново з Польщі "виписали" Артура Рудька.
Але не зважаючи на всі труднощі та випробування, а особливо - втрату на фронті рідного брата Сергія, за свою гру у матчі з "Порту" Дмитру точно не повинно бути соромно. Рятував, реагував, декілька разів вибігав за межі штрафної, щоб підстрахувати захисників, хоча, у випадку найменшої помилки, крайнім був би саме Різник. Сподіваюсь голкіпер зможе стабілізувати свою гру, та стати таким же номером один для "Шахтаря", як це було у "Ворсклі".
Резерв. Матвієнко, Бондар, Траоре, Швед, а ще Петряк та Чигринський - погодьтеся, з цими хлопцями в обоймі справи могли б бути куди краще. Відсутність Траоре позбавила "гірників" варіативності в атаці. Келсі та Сікан - гравці схожого стилю. Крім того, фактурний Лассіна був корисним і під час стандартів біля своїх воріт.
Без Матвієнка центр захисту втратив динамічність та швидкість. Лемкін та Ракіцький діяли дуже повільно, а коли треба було вмикати швидкість, на фоні суперників здавалося, що їх знімають в уповільненому режимі.
Повинен додати Судаков, розібратися в собі, переосмислити "червоні" Бондаренко... Влітку "Шахтар" придбав цілу купу легіонерів, всі - молоді-перспективні, може хтось із них вистрілить найближчим часом, а не буде брати час на адаптацію. Результат потрібен вже тут та зараз, а роботи - непочатий край. Доведено Лігою чемпіонів.
Читай також: Ліга чемпіонів. "Шахтар" – "Порту" 1:3. Відео голів (оновлюється)
