31.07.2024. Ліга чемпіонів. 2-й раунд. Матчі-відповіді
Сербія. Белград. Стадион "Партизана"
Головний арбітр: Маріан Барбу (Румунія)
Асистенти: Міхай Маріка (Румунія), Імре-Ласло Буці (Румунія)
"Партизан" (Белград, Сербія) - "Динамо" (Київ, Україна) 0:3
Голи: Ярмоленко, 16, Ванат, 69 (пен.), Караваєв, 90+3
"Партизан": А.Йованович, Маркович, Лазаревич, Муякич, Філіпович (Де Медіна, 83), Овусу, Юн Го (Трифунович, 65), Заид (Натхо, 65), Калулу (Северіна, 65), Юрчевич (Антіч, 79), Бонифасио
Тренер: Александар Станоєвич
"Динамо": Бущан, Попов, Дубінчак, Дячук (Біловар, 54), Буяльський (Андрієвський, 70), Караваєв, Шапаренко (Лонвейк, 70), Піхальонок, Ванат (Супряга, 79), Волошин, Ярмоленко (Кабаєв, 70)
Тренер: Олександр Шовковський
Попередження: Філіповіч, 58, Маркович, 90
Перший матч - 2:6, за сумою двох матчів - 2:9, "Динамо" виходить до 3-го кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів, де зіграє з шотландським "Рейнджерс".
{{widget:lineup:26213}}
Порівняно із першим матчем, Олександр Шовковський частково підключив ротацію. Залишився на лавці весь лівий фланг, який добряче попрацював у Любліні - Кабаєв та Вівчаренко. Замість них вийшли Дубінчак та Волошин. Також, залишився в резерві Бражко, який "зачепив" тоді жовту картку. Чи вплинуло це на рішення тренерського штабу - не обов’язково, але просто як додатковий фактор. За відсутності Бражка центр по прізвищах виглядав цікавенько - Піхальонок та Шапаренко трошки нижче, Буяльский трошки вище. Але ситуативно Віталій інколи сідав навіть нижче за двох колег-центрхавів.
Почали команди спокійно. Динамівцям воно особливо й не треба було, а господарі просто не могли. Навіть перехопити та потримати певний час - наявний брак у передачах давався взнаки.
Кияни, зі свого боку, відверто намагались відпрацьовувати цікаві варіанти загострюючих передач. Тобто, як приклад: довільний гравець "Динамо" (навіть центрбек Попов) має варіант зіграти простіше або віддати щось розрізне вперед - обов’язково віддасть розрізне вперед. Виглядало цікаво, але проходило, звісно, далеко не завжди. Втім, з огляду на рахунок динамівці могли собі це дозволити. Коли ще буде така нагода...
Так ось катали-катали, ніхто не загострював, доки кияни не забили. З чудернацького подарунку господарів. Після подачі кутового "Партизаном" динамівці вибігли в контратаку правим флангом, і Волошин віддав в центр на Ваната. Владислав подовжив на Ярмоленка, але набіг Калулу та перервав. І логічним чином вирішив скинути своєму голкіперові під винос, як раптом щось пішло не так. Бо збоку примчав Овусу та вліз під цю передачу. Відскок знайшов Ярмоленко, який посміхнувся та спокійно покотив повз Йовановича - 0:1.
Далі - в тому ж темпі та форматі. "Партизан" намагається простукатись флангами, заробляє періодичні кутові, але подачі знаходять голови Попова з партнерами. Крім, мабуть, 24-ї хвилини, коли Дячук програв повітря Салданьї, але той вставив голову не найкращим чином й спрямував м’яча вище та вбік від воріт.
Динамівці знов працюють низом на "цікаві рішення". Ярмоленко з Волошином активно зміщуються до центру, розвантажуючі крайнім захисникам бровки. Андрій навіть Йовановича ще раз перевірив після скидки Буяльського, але голкіпер накрив у ближньому куті.
Ще за декілька хвилин - відволікаючий ривок Караваєва правим флангом, Ярмоленко користується цим, зміщується до центру, віддає вздовж лінії штрафного на Шапаренко, а белградці відверто туплять, не атакуючи Миколу вдвох. Чи не розібрались, кому пресингувати, а кому страхувати… Шапаренко чекати не став, використав мить затримки - першим дотиком прийняв, другим крутнув в дальній верхній кут, м’яч пройшов повз хрестовину.
І далі катають. У довільному темпі. Одні не можуть, інші з огляду на рахунок не дуже бажають викладатись на сто відсотків. Коли є грамотні пропозиції - тоді в динамівців одразу йде спроба загострення. Якщо цікавих пропозицій немає чи зона перекрита, тоді просто через центрбеків перекочують.
"Партизан" - в своєму стилі, лінійними рейдами з прострілами намагається кутові витискати. На останній хвилині першого тайму ще одна подача знайшла невтомного Салданью, але удар головою форварду знов не вдався - значно вище поперечини.
Якось так і на перерву пішли. 3-3 за ударами, 0-2 за ударами в площину (обидва від Ярмоленка). "Динамо" з огляду на рахунок намагається грати різноманітніше, але не завжди виходить через небажання вмикатись на максимум. "Партизан" діє лінійними спробами прорватись-прострілити, заробити кутовий, подати на Салданью.
По перерві господарі пішли вперед і вже на другій хвилині вперше по-справжньому загострили. Звісно, силами Салданьї. Чергова спроба зайти з флангу, пройшла подача в напрямку бразильського форварда, по якому "раптово" зіграв Піхальонок, а не один з центрбеків. Попов страхував Караваєва на фланзі, Дячук приглядав за Калулу, який прийшов з флангу Дубінчака, а сам Дубінчак приглядав за якимось відскоком, мабуть. Тому довелось Піхальонку. Салданья у повітрі Олександра спокійно переграв та головою пробив у дальню стійку. Пощастило.
За дві хвилини з’ясувалось, що це не випадковість - знов подача з того ж правого флангу оборони киян, Дячук не дострибує, і Салданья за його спиною знов вставляє голову - на щастя, невдало, вище воріт, як і двічі до перерви.
Потім - знов Салданья. знов Дячук. Бразилець підсідає під українського центрбека, той дуже невдало падає на плече й продовжити гру не може. На порожньому стадіоні чудово чутно стогін Максима, якому намагаються допомогти лікарі, але вже зрозуміло, що буде заміна - швидко готується Біловар.
Головне, що треба зазначити, окрім моментів Салданьї та травми Дячука - помітна теріторіальна перевага белградців, яким в перерві наче хвости накрутили. "Динамо" грає відверто другим номером, і економ-режиму для поточного темпу киянам вже не вистачає. Зрозуміло, що діють "по рахунку" (7:2 за підсумками двох матчів), але загальне враження по перерві складається сумненьке.
"Партизана" вистачило орієнтовно на п’ятнадцять-шістнадцять хвилин, далі батарейки трошки підсіли, й динамівці взяли м’яч під контроль. Хвилини три покатали, й Ванат заробив "точку". Після розрізної передачі Дубінчака Владислав увійшов в штрафний, прикрив корпусом від Марковича, дав паузу і дочекався підкату від центрбека. Той підкотився, зачепив ногу форварда, арбітр впевнено свистнув, вказавши на одинадцятиметрову позначку і зосередився на прослуховуванні відеоасистента по навушнику.
Він слухав, нам повтори крутили, і будемо відверті - якщо поставити відео трансляції на повільне відтворення, там можна вхопити мить, коли Маркович спочатку чіпляє стопою бутси м’яч, і лише потім торкається бедром ноги Ваната, відправляючи того на газон. Тобто - дуже такий собі "п’ятдесят на п’ятдесят" пенальті. Але відеоасистент підтверджує рішення головного, той повторно вказує на "точку", і Ванат спокійно вкладає в лівий від себе кут - 0:2.
Після цього Шовковський прогнозовано проводить потрійну заміну: Ярмоленка змінює Кабаєв (Волошин повертається на правий фланг), в центрі замість Шапаренка та Буяльського виходять Лонвейк та Андрієвський.
Помилку Біловара, який махнув в обороні ногою повз м’яч, виправляє Караваєв, вихоплюючи з-під ніг Юрчевича, після чого Олександр розганяє контратаку правим флангом. Волошин скидає Ванату, але вимикається, залишаючи Владиславу продовжувати атаку соло. Той не бачить варіантів, просто йде на двох захисників, трошки зміщується та здалеку пробиває в ближній кут - хоч і в площину для статистики, але під контролем Йовановича, який спокійно забирає.
Після цього епізоду Ваната змінює Супряга, кияни комбінують, активно працюючи через свіжих Андрієвського та Кабаєва, але до фактичних загострень справа не доходить. Лише на 85-й хвилині після контратаки якимось дивовижним чином не забиває Волошин. Як то кажуть - це справжній талант потрібен, щоб не влучити в такій ситуації. Лонвейк запускає флангом Супрягу, той протягає до кута штрафного та повз Овусу з Античем віддає чудову передачу в воротарський майданчик. Де Волошин під’їжджає у підкаті та… не забиває, влучаючи від газону вертикально вверх у поперечину! Стаються ж інколи дива…
Забиває з подачі стандарту Попов, але румунський арбітр доречно скасовує гол через невеличкий офсайд - центрбек киян стартував на мить раніше, ніж варто було. Додано п’ять хвилин, Піхальонок метрів з 20-ти вкладає дальним ударом в площину, Йованович в стрибку тягне, але відбиває грамотно, вбік, не дозволяючи Біловару одразу підібрати.
Втім, третій гол динамівці все ж забили. Піхальонок з глибини видав одну зі своїх фірмових розрізних передач, запустивши Дубінчака за вуха захисникам "Партизану". Той увійшов в штрафний, але притримав, сам "вирішувати" не став, а віддав праворуч на Караваєва, що набіг другий темпом. Удар, Йованович встигає зачепити рукавицею, але вигрести з-за лінії голкіперу не щастить - 0:3.
Останні дві хвилини - в атаках "Динамо", і, врешті, фінальний свисток. Впевнена перемога "Динамо" над принциповим суперником, якого й вдома "не відпустили" без торби голів. Це - перше. Докинули 1.00 бал до сезонного коефіцієнту України - це друге. Гарантували собі єврокубкову осінь, плюс єврокубкові грудень та січень на етапі Ліги (хоча й невідомо поки, в якому турнірі) - це третє. Вбереглись від жовтих карток - це четверте. Але у кожній діжці меду завжди знайдеться ложка дьогтю - пошкодження Максима Дячука. Наскільки серйозне - дізнаємось, мабуть, вже найближчим часом.
Дивіться також: Відеоогляд матчу
Загалом по грі - той же простий, як цвях, "Партизан". На тлі сіренької команди вдало вирізняються Салданья та Калулу (особливо перший), й більше про сучасних "гробарів" сказати немає чого, та й не потрібно.
А от динамівцям варто знов закинути за слабенький відрізок. Перші п’ятнадцять-шістнадцять хвилин другого тайму команда зіграла відверто невдало - занадто глибоко "присіла", ледь не пропустила. Проти такого суперника з браком креативного мислення та виконання це виглядало сумненько й не виправдано. Так, грали "по рахунку", але ж можна й інакше діяти, як діяли до та після цього відрізку - на контролі м’яча, хоч би й без швидкостей та купи загострень.
Але то таке. Шовковський не омине увагою. Цікавіше було подивитись, як буде діяти "креативний трикутник" з Шапаренка, Піхальонка та Буяльського. Скажімо так, враження залишились змішані. Таке відчуття, що кожен не дуже розуміє маневр іншого. Особливо в умовах, коли до центру ще й вінгери зміщуються.
В принципі, зрозуміло, що така схема не напрацьована, але всі троє - люди з великим досвідом. І проти такого "Партизана", якщо був предметно сформульований план, як дієво просуватись між лініями цим трикутником, взаємодія повинна була виглядати менш сумбурно.
Грець із ним. Проти "Рейнджерс" так все рівно ніхто грати не буде, бо центральна зона в оборонному блоці "попливе", а в чемпіонаті, якщо Шовковський схоче задіяти всіх трьох для вскриття оборони проти аутсайдерів УПЛ, це потрібно буде допрацювати до розуміння маневру.
Хоча, от відверто, Бражко навіть в атакувальній фазі виглядає цілком жваво, й якщо вже шукати "четвертого зайвого" з цього квартету, то це наразі, скоріш, Буяльський. Піхальонок має чесноти й там, вище, "між лініями" зіграти, на позиції Віталія, але має додатковий бонус - сісти глибше, увести за собою гравця, розвантажити зону та видати фірмову професорську передачу з глибини. Треба лише додати в інтенсивності відбору, бо тут перевага на боці саме Буяльського. Другий матч поспіль. Хоч і проти такого "Партизана".
А визначатись доведеться Олександру Шовковському - поки тасує, роздивляється. Втім, всі розуміють, що "Партизан" - такий собі показник, вже з "Рейнджерс" все стане набагато зрозуміліше.
Якось так.
І найшвидшого одужання Максиму Дячуку.