Колишній тренер "Дніпра" Мирон Маркевич розповів у програмі "Залишайся з футболом" на телеканалі "Футбол 1", як йому вдалося зібрати команду, яка п'ять років тому зіграла у фіналі Ліги Європи.
- Мені пощастило з футболістами. Я маю на увазі — за останні 11 років, які я працював: 9 років в Металісті й 2 роки в "Дніпрі". Я хотів би, щоб усім тренерам так щастило в кар'єрі. Футболісти відповідально ставилися до тренувань, матчів — вони дійсно були професіоналами.
"Дніпро" був відмінною командою, коли я їх очолив. Треба було лише вказати своє бачення. Слід віддати їм належне — команда прийняла це. Футболісти виходили на гру і повністю віддавалися — це, мабуть, головне. Вони повірили в мене, я — в них. Це дорогого коштує.
На нас ніхто не ставив. Важливу роль в цьому відігравало те, що ми грали не в Дніпрі, а в Києві. Вже на стадії 1/4 та 1/2 народ пішов, а так ми грали при порожніх трибунах. Це було непросто.
Нам доводилося грати з командами, які вважалися фаворитами. Але, я ще раз повторюся, у нас був колектив. Це було основне. Ми ні перед ким не тушувалися — виходили й з повною самовіддачею грали у свій футбол.
Емоції після перемоги над Наполі в півфіналі? Хотілося кудись бігти. Вболівальники прорвалися на поле, я навіть не пам'ятаю, як з мене зняли куртку. Справа не в куртці, а в тому, що всередині був фартовий медальйон. Мені його подарували в дитячій лікарні.
У півфіналі повинен був грати Калініч на позиції нападника, але я відчув, що Селезньов все зробить як треба. А вже у фіналі поставив Калініча. Він забив гол і здорово відіграв. Просто Селезньов не зовсім був готовий.
Шанси були 50 на 50. "Севілья" — команда досвідчена. Їм вдалося зловити нас на помилці. Я вже не знав, як "Севілья" нам може забити, адже до кінця основного часу залишалося 12 хвилин, але самі винні.
У роздягальні було тихо. Я заспокоїв футболістів, сказавши, що ми грали гідно. Так сталося, потрібно рухатися далі, — підсумував Мирон Маркевич.
