Переможець ЧС-1978 у складі збірної Аргентини, легенда "Тоттенхема" Освальдо Арділес дружив з Дієго Марадоною, а також знімався разом із Пеле та Боббі Муром у фільмі "Втеча до перемоги". Тепер 70-річний екс-тренер Арділес, який живе в Лондоні, розповів As, як бразильський король футболу вніс зміни до сценарію, тому що Сільвестр Сталлоне не знав, як поводитися з м'ячем:
– Що Пеле означав для футболу?
– Мабуть, він був найвпливовішою людиною за всю історію цього виду спорту. Футбол взагалі можна поділити на дві епохи: до та після появи Пеле. Він змінив багато чого. До того, як він став світовою зіркою, більшість гравців хотіли грати під дев'ятим номером – центрфорварда – але потім уже всі хотіли "десятку" Пеле. Це був один із багатьох аспектів, які він трансформував – під яким номером грати лідерові команди чи її найкращому гравцю.
– Якщо попросити вас виділити один спогад чи образ Пеле – що це?
– Четвертий гол Бразилії у ворота Італії у фіналі ЧС-1970 у Мексиці. Точніше, гольова передача Пеле на Карлоса Альберто – тоді всім здалося, що час просто зупинився. І коли Пеле отримав м'яч, і коли він, окрім того, що відкрив рахунок у матчі, ще й віддав другий гольовий пас.
– Він був вашим кумиром у дитинстві?
– Так, я бачив у ньому когось екстраординарного. Майте на увазі, що Аргентина виграла свій перший чемпіонат світу у 1978 році, а Бразилія вже вигравала його тричі: у 1958, 1962 та 1970 роках, з Пеле у складі – у моїй країні були великі гравці, але ніхто не досяг висоти такого футбольного монстра.
Читайте также: Пеле изобрел в футболе все - раньше Месси, Криштиану Роналду, Зидана и Кройфа (Видео)
– А чи було нормальним на той час для аргентинської дитини обожнювати бразильця, беручи до уваги футбольне суперництво між двома країнами?
– Зовсім ненормально, і це створювало серйозні проблеми із моїм оточенням. Коли Бразилія стала чемпіоном у 1970 році, я відкрито сказав, що саме так потрібно грати у футбол, і саме так я хотів би грати. Мене багато критикували, але для мене футбол і хороша гра завжди були вищими за національність.
– А у якості гравця, що вас вразило в Пеле?
– Він умів усе – добре володів правою і лівою ногами, був дуже граціозним, сильним та швидким, як газель. Але схожим на чорну пантеру, він був вибуховим на коротких відрізках і зберігав дистанційну швидкість, сіючи хаос серед суперників. Те, що Марадона та Мессі зробили пізніше, Пеле робив раніше й обома ногами. Причому у набагато складніший час, для такого талановитого гравця, як він, ніж зараз.
– Хто з решти футболістів був чи зараз найбільше схожий на Пеле?
– Ніхто. На мій погляд, на вершині футбольного Олімпу три футболісти, я називаю їх трьома мудрецями – Пеле, Марадона та Мессі, кожен має свій стиль, і нікого іншого на тому Олімпі більше немає.
Читайте также: Пеле: "Конечно, Диего сейчас улыбается"
– А ось Луїс Сезар Менотті, який бачив гру всіх великих, незважаючи на те, що теж аргентинець, вважає, що ні Марадона, ні Мессі не досягли рівня Пеле. Як вважаєте?
– Сезар правий – Пеле виграв три чемпіонати світу, забив понад тисячу голів, змінив футбол і те, чого він досяг, більше ніколи не повториться. Хоча думки поколінь можуть відрізнятись. Менотті вже 84 роки, для нього нормально вибрати Пеле, у мої 70 років логічно вибрати Дієгіто, з яким я грав, а молодші люди обирають Мессі. Вони утрьох – боги футболу.
– У вашому прощальному твіті, ви написали, що Пеле був королем королів та унікальним гравцем. А що саме зробило його найбільшим?
– Абсолютно все. Його мистецтво – інтелект та статура, агресивність та розуміння гри.
– Вас, як аргентинця та друга обох, зачіпали напружені стосунки між Марадоною та Пеле? Ви сприймали це як битву двох его?
– Вважаю, це не було так напружено, як здавалося, куди більше все було роздуте пресою. У глибині душі вони цінували та захоплювалися один одним. Коли помер Марадона, Пеле сказав фразу, яка мене зворушила: "Нехай Дієго почекає мене на небесах, там ми зіграємо разом". Так, їх постійно порівнювали, іноді могли бути невеликі проблеми з ревнощами, але далі справа не шла. Я багато разів говорив про це з Дієго – він дуже захоплювався і поважав Пеле.
– Як ви собі уявляєте матч, якби зіграли з ними в одній команді?
– По-перше, нам однозначно знадобилося б два м'ячі, по одному на кожного. Але це було б чудово.
– 1981 року ви з Пеле разом знімалися у художньому фільмі "Втеча до перемоги". Скільки тривали зйомки та як ви їх пережили?
– Ми чудово провели ці півтора місяці у Будапешті. Наприкінці кожного знімального дня робити було особливо нічого, тому ми сідали і дуже довго розмовляли про футбол, іноді засиджувалися до третьої години ночі. Звичайно, Пеле і тут був зіркою, постійно розповідаючи нам про різні веселі історії та анекдоти. Це було чисте захоплення.
– Чому разом із Пеле та Боббі Муром обрали саме вас?
– Я був в Англії і відповідав усім вимогам знімальної групи – чемпіон світу, маленький та худенький. Можливо, ще й постійно голодний, тому що за сюжетом фільму ми були у концтаборі.
– Чи правда, що Сільвестр Сталлоне знав про футбол лише те, що грають круглим м'ячем?
– Спочатку в сценарії було так – Сталлоне, який грав воротаря, повинен був відбити пенальті, який упереджений суддя призначив нібито за мій фол, а потім схопити м'яч, обіграти всіх німців і забити переможний гол. Одна проблема – була неділя, зйомки треба було закінчувати за будь-яку ціну, а з м'ячем Сталлоне робити не вмів нічого. Тоді Пеле та Боббі Мур запропонували змінити сценарій – щоб для перемоги вистачило відбитого ним пенальті.
Читайте также: 1000 голов, трехкратный чемпион мира, министр - 10 важных дат в жизни легендарного Пеле (+Видео)
– Що для вас означало знятися у фільмі з такими легендарними гравцями та акторами?
– Ми не лише чудово провели час, а й фільм набув великого резонансу. Я потім вісім років тренував у Японії, але здебільшого вони згадували "Втечу до перемоги", а не те, що я – справжній чемпіон світу.
