Німеччина - Японія 1:2
Голи: Гюндоган, 33 (пен.) - Доан, 75, Асано, 83
Німеччина: Ноєр, Раум, Шлоттербек, Зюле, Рюдігер, Мусіала (Гьотце, 79), Гюндоган (Горецка, 67), Хавертц (Фюллькруг, 79), Гнабрі (Мукоко, 90), Кімміх, Мюллер (Гофманн, 67)
Японія: Гонда, Ітакура, Сакаї (Мінаміно, 74), Йосіда, Нагатомо (Мітома, 57), Кубо (Томіясу, 46), Танака (Доан, 71), Камада, Ендо, Ю.Іто, Маеда (Асано, 57)
{{widget:lineup:18785}}
На правах лідера поєдинок активніше почали німці. Підопічні Фліка зі стартових секунд заволоділи ініціативою і стали методично брати в облогу ворота голкіпера Сюїті Гонди. Однак поки вони спромоглися створити перший гольовий момент, японці огризнулися контратакою, відправивши м'яч за спину Нойєру. Щастя бундестимо, що арбітри зафіксували у центрфорварда Маеди офсайд.
Цей момент стався вчасно. Німці трохи охолонули і стали спокійніше розпоряджатися м'ячем. У першій половині тайму забити могли Рюдігер і Кімміх, але в першому випадку центральний захисник, який прийшов на подачу кутового, відправив м'яч вище воріт, у другому вище за всякі похвали зіграв Гонда, в кидку парирував удар. Японці ж зосередилися на обороні - точніше їх змусив суперник, який безроздільно контролював м'яч.
Збірна Німеччини в ці хвилини нагадувала себе найкращих часів: бездоганно ефективний пресинг у рідкісні моменти втрати м'яча та яскраві швидкі комбінації з неодмінним виведенням партнера на удар. Ось тільки з точністю пострілів не склалося, та й японці захищалися з відчаєм приречених, самовіддано кидаючись під удари. Але було ясно, що гол – справа часу, бо "самураїв" відверто затиснули у штрафному майданчику. Промах у результаті допустив голкіпер Гонда, який звалив дуже активного лівого крайнього захисника Раума і привіз безсумнівний пенальті. "Точку" реалізував Ілкай Гюндоган, який тричі за перші півгодини примірявся до удару, але забив лише з 11-метрового.
Відразу після пропущеного голу японці стрепенулися, кілька разів підійшовши до володінь Нойєра, проте нічого особливого не досягли. Німці швидко відновили статус-кво, аж до перерви спокійно контролюючи гру. Наприкінці компенсованого часу вони навіть забили другий м'яч, але взяття воріт за авторством Хавертца було скасовано після перегляду ВАР – офсайд.
Другий тайм почався в тому ж ключі - із володіння м'ячем збірної Німеччини, яка дуже легко проникала до воріт Гонди. Німці своїми злагодженими діями на чужій половині поля вразили, мабуть, більше за будь-яку іншу збірну, яка встигла зіграти в Катарі. Перераховувати всі моменти, створені ними біля воріт Гонди, одного з найкращих у складі японців (навіть попри пенальті), немає сенсу - їх було дуже багато. Однак реалізація залишала бажати кращого і це велика проблема. І якби вона була єдиною...
У другій половині тайму все непомітно змінилося. Точніше, моменти біля воріт Гонди не зникли – проте самі японці стали значно активнішими попереду. До певного часу вони тікали в контратаки і завдавали неточних ударів, а потім і зовсім перехопили ініціативу. На 73-й хвилині тільки майстерність Ноєра врятувала бундестим від неминучого, здавалося, гола після удару Іто, а незабаром Рітцу Доан зорієнтувався швидше за інших і добив м'яч у сітку після того, як Мануель відбив удар того ж Іто. Цей гол був абсолютно логічним – неозброєним оком було помітно, як захист бундестім регулярно не встигає за суперниками.
Відчувалося, що ще нічого не вирішено. Так і сталося. На 84-й хвилині свіжий Такума Асано промчав правим краєм, не помічаючи Шлоттербека, що висів у нього на плечах, і з найгострішого кута пальнув над плечем Ноєра. Гравці бундестім відверто втомилися наприкінці, а головною чеснотою азіатських збірних завжди була божевільна працездатність - чому їхніх гравців із задоволенням і беруть у клуби Старого Світу. Асано, до речі, грає у бундеслізі за "Бохум".
У час, що залишився до фінального свистка - а його традиційно на цьому чемпіонаті світу було дуже багато - Німеччина створила тільки непоганий удар Горетцкі, після якого м'яч просвистів повз стійку. Невже на неї так вплинули заміни Гюндогана і Мюллера, які пішли з поля незадовго до першого м'яча японців? У центрі поля після цього у німців справді ніби чорна діра утворилася.
Резюмуючи, можна сказати: в атаці Німеччина зіграла дуже сильно, не реалізувавши з десяток гольових моментів, а в обороні була відверто слабка. А це був просто міцний суперник, далеко не топ. Колосси на таких глиняних ногах чемпіонами світу не стають. І навіть із групи не завжди виходять. Нагадаю, що і на ЧС-2018 Німеччина розпочала з поразки, після чого стала останнью в квартеті. Знову на ті ж самі граблі?
