06.12.2022. Чемпіонат світу-2022. 1/8 фінала
Катар. Ер-Раян. Стадіон "Ед'юкейшн Сіті"
Головний арбітр: Фернандо Рапалліні (Аргентина)
Асистенти: Хуан Пабло Белатті (Аргентина), Дієго Бонфа (Аргентина)
Марокко - Іспанія 0:0, по пенальті - 3:0
Марокко: Буну, Хакімі, Агерд (Ель-Ямік, 84), Саїсс, Мазрауі (Ель-Ідріссі, 82), Унахі (Банун, 120), Амрабат, Амалла (Шеддіра, 82), Зієш, Буфаль (Еззалзулі, 66), Ен-Несірі (Сабірі, 82)
Тренер: Валід Реграгі
Іспанія: Сімон, Льоренте, Родрі, Лапорт, Альба (Бальде, 98), Бускетс, Гаві (Солер, 63), Педрі, Ферран (Вільямс, 75; Сарабія, 118), Ольмо (Фаті, 98), Асенсіо (Мората, 63)
Тренер: Луїс Енріке
Попередження: Саїсс, 90 - Лапорт, 76
Збірна Іспанії не тільки обрала собі якомога легшого суперника по 1/8 фіналу – що там того Марокко? – та ще й пропетляла повз більш важку, як здавалося, частину сітки плей-оф. Ну один пункт з обраної стратегії все ж спрацював на всі 100, бо з Бразилією команда Луїса Енріке точно не зустрінеться. Ні в чвертьфіналі ЧС-2022, ні взагалі найближчим часом.
З об’єктивних причин не мав можливості подивитися всі матчі катарського мундіалю, але з усіх, які вдалося переглянути, поєдинок між збірними Марокко та Іспанії точно був найнуднішим та найгіршим з усіх боків. Враження трохи згладили останні хвилини другого овертайму, серія пенальті і, власне, підсумок цього епічного протистояння. Бо саме збірна Іспанії винна в тому, що це був не яскравий матч плей-оф, а суцільні "пекельні борошна". Від марокканців дивно було б очікувати чогось іншого, окрім як гри від оборони, а ось іспанці могли б і якось проявити тактичну гнучкість та вдатися до нестандартних креативних ходів.
За організацію гри та дисципліну Валіда Реграгі та його гравців можна й потрібно виключно похвалити. А ось команда Луїса Енріке завела свою звичну, але таку нудну платівку з отим своїм тотальним контролем м’яча без якогось загострення. Добре, іноді це дійсно працює, але точно не проти суперників, котрі захищаються великими силами, та ще й роблять це дуже якісно. Чого точно не вистачило збірній Іспанії, так це швидкості. Заколисуюче перекочування м’яча ледь не пішки – це геть не сучасний футбол. З такою грою гучних перемог не здобути.
Також важко вигравати без забитих м’ячів та нападаників в складі. Який би не був Альваро Мората, але він знає свою справу і в цілому регулярно забиває за збірну. А ще, можливо, трохи менше варто проводити дивні експерименти і ставити в склад своїх улюбленців. Ну от який центрбек з Родрі? Можливо, це те, що треба в плані короткого розіграшу м’яча, але у цьому матчі куди більше згодився б Пау Торрес, захисник, котрий може віддати розкішну діагональ метрів на 70, загострити гру своїм довгим пасом. Який з Асенсіо нападник? Марко володіє радіокерованим ударом з будь-якої відстані, але в цій схемі це все не працює й близько. Інша справа – Мората, котрий би врізався в насичений захист суперника і своїм рухом звільняв би простір партнерам. Потрібен справжній боєць? Так є Коке й той самий універсал Льоренте, який центральний півзахисник, а не правий латераль. Ні, тренер ставить Маркоса на фланг оборони, а в центрі сліпо довіряє талановитому Гаві, якого марокканці вчисту вимкнули з гри. Навіщо в матчі, в якому потрібна швидкість, старенькій та повільний Бускетс? Хіба Унаї Сімон – найкращий варіант на позицію основного воротаря? Питань взагалі багато, і думаю, що іспанська преса спитає у Луїса Енріке за все.
Власне, про сам матч та моменти взагалі можна й не говорити. Марокканці свідомо вийшли з чітким завданням не пропустити, і впоралися з ним на 100%. Іспанці дуже багато контролювали м’яч, але майже не загрожували воротам Яссіна Буну. При цьому дуже нечасті випади "Атлаських левів" були значно гострішими, ніж всі потуги "Червоної фурії" попереду. Непогано зі штрафного пробивав Хакімі – трохи вище воріт. Був ще дальній удар від Мазрауї – Сімон з другої спроби забрав м’яча. А під кінець першого тайму нагоду відкрити рахунок мав Агер, але центральний захисник пробив трохи неточно. Все ж, що змогли створити в першому таймі попереду іспанці – пас на вихід Асенсіо, однак Марко з гострого кута пробив в сітку з зовнішнього боку.
Жодних висновків у перерві Луїс Енріке, здається, не зробив. Іспанія й надалі грала надто повільно, передбачувано та нудно, але хоч у площину воріт пробили аж двічі за основний час. Обидва рази це робив Ольмо зі стандартів, однак Яссін Буну був пильним і відводив загрозу. Ще в одному випадку Дані банально не підлаштувався під м’яч після гострого прострілу від Ніко Вільямса, а Альваро Мората з його передачі з дуже гострого кута пробив паралельно лінії воріт. Марокканці у 2-му таймі взагалі майже не контратакували, а єдину цікаву та перспективну атаку вкрай невдалою передачею загубив Хакімі.
На жаль, за 90+ хвилин не сталося жодного випадкового рикошету, і це нудне дійство затягнулося ще на півгодини. У обох овертаймах партнери виводили свіженького Шеддіру на побачення з воротарем суперника, однак той не зміг використати свої нагоди через брак швидкості. В тому числі й у прийнятті рішень. Наприкінці першого додаткового тайму Шеддіра пробив у площину воріт з вигідної позиції, але цього разу іспанців врятував Сімон. З іншого боку, удар був доволі прямолінійним та безхитрісним. У Іспанії Мората загубив швидку контратаку, віддавши пас в нікуди, згодом гру ще раз загострив Ніко Вільямс, але Хакімі зняв м’яча з ноги Фаті. Луїс Енріке в передчутті серії пенальті замінив юного Ніко на досвідченого Сарабію, і Пабло міг відзначитись на 120+3 хвилині. Про вінгера ПСЖ марокканці геть забули і той без перешкод замикав подачу з флангу, але після його удару м’яч облизав штангу і покинув межі поля.
А далі настав зоряний час Яссіна Буну, котрому вдалося повторити історичне досягнення нашого Олександра Шовковського. Воротар "Севільї" став другим, кому вдалося не пропустити в післяматчевій серії в плей-оф чемпіонатів світу. Першим з позначки не забив Сарабія, який виходив саме на пенальті і який до цього реалізував всі свої 11-метрові – штанга. Потім Буну відбив удар відомого пенальтиста Карлоса Солера, а на закуску, скажімо так, впорався з ударом Серхіо Бускетса, який, до слова, визначав гравців, які битимуть пенальті та їх послідовність. У збірної Марокко не вдалося забити Бануну (він теж вийшов під серію 11-метрових наприкінці другого овертайму), а ось Сабірі, Зієш та Хакімі без проблем переграли Сімона.
3:0 по пенальті – "Атлаські леви" вперше в своїй історії виходять до чвертьфіналу чемпіонату світу, в якому зустрінуться з переможцем пари Португалія – Швейцарія. При цьому команда Валіда Реграгі досі не пропустила на цьому ЧС жодного м’яча від суперників, навіть після серії пенальті. Єдиним, хто забив Буну, був марокканський захисник Агер у матчі проти Канади. Ну а "Фурія роха", яка розпочала катарський мундіаль з перемоги 7:0, нічогенько так деградувала в плані результатів – нічия, поразка, нуль забитих – вдруге поспіль вилітає з плей-оф ЧС на стадії 1/8 фіналу, програвши серію пенальті. В обох випадках – що чотири роки тому з лаптями, що зараз з "Атласькими левами" – іспанці мали тотальну перевагу у контролі м’яча, але толку з того?.. Так що вітаємо марокканців з історичним досягненням, а команді Луїса Енріке бажаємо щасливої дороги.
