Польський рефері Шимон Марциняк після закінчення чемпіонату світу прибув додому, давши багато інтерв'ю місцевим журналістам. На мою думку, найцікавішою інформацією можна вважати так звані трансфери арбітрів. Марциняк підтвердив, що може більше не повернутися до роботи у польській Екстракласі, оскільки в нього можуть з'явитися інші можливості. Детальніше Шимон не став про це говорити, пославшись на те, що вся інформація має бути опублікована ФІФА в найближчі місяці. А це може означати, що реформа перебуває на завершальній стадії.
Дивно, але інформації про це нововведення дуже мало. Адже вперше у ФІФА задумалися про це після чемпіонату світу в Японії та Південній Кореї 2002 року. Багато експертів називають цей турнір найгіршим в історії щодо роботи арбітрів. Помилок було так багато і вони були настільки грубими, що Анхель Марія Вільяр Льона, який також був президентом Іспанської федерації футболу, на знак протесту проти суддівських скандалів відмовився від членства у комітеті ФІФА. Іспанія була однією з команд, які найбільше постраждали і вибули з турніру через помилки суддів.
Президент ФІФА Зепп Баттер також був обурений суддівством, настільки обурений, що після чемпіонату розпустив суддівську комісію, призначивши нову та поставивши на чолі Вільяра Льона. Анхель Марія у свою чергу запросив Хосе Марію Гарсію Аранду, колишнього міжнародного арбітра, на посаду керівника суддівської служби, тобто на роль голови суддівського департаменту ФІФА. Гарсія Аранда вважається тією самою людиною, яка вперше почала професійно готувати суддів для роботи на великих міжнародних змаганнях. До цього все це відбувалося спонтанніше. ФІФА робила акцент на кращих арбітрах різних конфедерацій, не враховуючи різні нюанси. Саме за часів Вільяра Льони та Гарсії Аранди народилася ідея створення професійної групи міжнародних суддів, яких ФІФА чи УЄФА делегували б на особливо складні, потенційно складні чи просто найпрестижніші матчі в окремих країнах та лігах.
Читай також: Арбітр фіналу ЧС-2022 Шимон Марциняк відповів на критику французів
Підтверджує цю інформацію відомий у минулому польський арбітр Рафал Ростковськи, який працював свого часу на матчах Ліги чемпіонів та відбіркових турнірах для збірних. Він був одним із новаторів у польському футболі та постійно вимагав покращити умови роботи для арбітрів Екстракласи. Саме завдяки Ростковському такі судді, як Марциняк, отримали куди більш цікаві умови роботи, а польських арбітрів стали частіше запрошувати на важливі міжнародні матчі.
На той момент реалізація ідеї не відбулася через відсутність інтересу з боку влади найбільших національних асоціацій та представників найсильніших ліг.
"У нас в країні достатньо хороших суддів, і нам не потрібні трансфери з інших країн", - сказав Фолькер Рот, на той час впливова постать у Німецькій футбольній асоціації (DFB), голова суддівського комітету УЄФА та великий противник реформ від ФІФА. Аналогічна позиція була з боку асоціацій Англії, Франції та Італії. Якщо говорити про топ-чемпіонати Європи, то лише Іспанія була за таке нововведення.
Вільяр Льона
Рафал Ростковськи пояснює суть цієї ідеї, яка нарешті може бути реалізована, але вже трохи не в тому вигляді, в якому все це замислювалося 20 років тому.
- Про поточні плани щодо створення професійної групи міжнародних суддів я дізнався від людини, яка обертається у колах, близьких до влади ФІФА та УЄФА. Коли я почав перевіряти цю інформацію, дві інші особи, які працюють у судових структурах на міжнародному рівні, підтвердили це незалежно одна від одної. Нюанс у тому, що кожен із них представив дещо іншу версію деяких деталей, вказавши на те, що проект знаходиться на такій стадії, що про конкретику говорити ще зарано, хоча останнім часом все просувається дуже швидко.
Ідея полягає в тому, щоб з максимальною користю використовувати найкращих суддів у Європі чи світі на благо футболу. Коли створення групи під назвою "FIFA Elite" або "UEFA Profi" стане фактом, а ФІФА або УЄФА запросять до цієї групи Шимона Марциняка, який зараз є суддею номер 1 в обох організаціях, суддя з Плоцька зможе проводити матчі в різних європейських лігах щотижня! Очевидно, що тільки в тих країнах, які б погодилися брати участь у цій міжнародній програмі.
Таким чином, Шимон Марчиняк (наприклад) міг би працювати на матчі між "Ювентусом" та "Міланом" у Серії А, а вже через тиждень обслуговувати матч між "Реалом" та "Барселоною" у Ла Лізі, потім ПСЖ – "Марсель", і так далі. Звичайно, це поки що лише теорія, але дуже близька до того, що незабаром може стати реальністю. Безумовно, йдеться про групу арбітрів, тому навряд чи один із них зміг би працювати на двох топ-матчах поспіль. Але точно можна сказати, що судді з великим міжнародним досвідом також часто потрібні у грецькій, турецькій, болгарській, румунській чи португальській лігах. Та й у багатьох інших, включаючи польську Екстракласу. Матчі між "Бенфікою" та "Порту", "Олімпіакосом" та ПАОК, або "Фенербахче" та "Бешикташем" - це також часто надзвичайно складні зустрічі, а президенти клубів не довіряють місцевим арбітрам. Ключем до успіху проекту "FIFA Elite" або "UEFA Profi" стануть домовленості між владою національних асоціацій, окремих професійних ліг, а також ФІФА та УЄФА.
Читай також: Сергій Палкін: "ФІФА вбиває український футбол"
Трансфери суддів стали фактом
Джарред Джіллетт в Австралії
Останніми роками ситуація докорінно змінилася – трансфери суддів стали фактом. Серб Мілорад Мажич підписав суддівський контракт у Суперлізі Китаю після ЧС-2018. Він припинив працювати арбітром у Сербії та Європі, що означало кінець його міжнародної кар'єри.
Англієць Марк Клаттенбург, який уже працював у фіналі Ліги чемпіонів та Євро-2016, мав отримати запрошення на свій перший чемпіонат світу — 2018 року. При цьому він мав реальний шанс стати першим в історії арбітром, який, крім фіналів Ліги чемпіонів та Євро, з'явиться ще й у фіналі чемпіонату світу. Але напередодні чемпіонату світу він отримав привабливу пропозицію із Саудівської Аравії (мова йшла про 500 тисяч фунтів на рік!). Клаттенбург хотів поєднати суддівство в Саудівській Аравії із суддівством в англійській Прем'єр-лізі, але суддівські органи Англійської футбольної асоціації (ФА) не погодилися на такий варіант. Вони змусили Клаттенбурга вибирати, в якій лізі він вважає за краще судити. Він обрав саудівський чемпіонат, тож ФА позбавила його статусу арбітра ФІФА, і він не полетів на ЧС-2018. Через рік Клаттенбург переїхав до Китаю, де отримував ще більше, але рівень місцевого чемпіонату був настільки слабкий (навіть з урахуванням запрошених зірок), що про Клаттенбурга швидко почали забувати. Безумовно, він пристойно заробив у цих країнах, але втратив нагоду попрацювати на чемпіонаті світу. І саме тоді у ФІФА знову заговорили про те, що не варто обмежувати арбітрів роботою в одній країні. Суть полягає в тому, щоб умовний Клаттенбург міг поїхати на рік-два в Азію, а потім повернутися до Англії чи навіть поїхати до США. І щоби це ніяк не впливало на його шанси працювати на найбільших турнірах.
Читай також: Журналіст: Мессі не просив ПСЖ показати кубок ЧС-2022 на "Парк де Пренс"
Необхідність трансферів арбітрів зараз все частіше обговорюється в різних країнах, навіть у Франції, Німеччині чи Англії, де ФА висунула австралійця Джарреда Джіллетта як міжнародного арбітра. Довгий час він був суддею австралійської А-ліги та суддею ФІФА, який представляв Австралійську футбольну асоціацію. З 2019 року він почав працювати в Англії у матчах першої ліги, а потім і Чемпіоншипу. З 2021 року працював на іграх АПЛ, ставши першим іноземцем, який судив матч Прем'єр-ліги. Запрошення Джіллетта стало доказом того, що навіть топ-чемпіонатам треба посилюватися не лише гравцями, тренерами чи іншими функціонерами, а й арбітрами.
Поки що вдалося лише іранцю з Австралією
Іранець Фагані працює в Австралії
Проблема в тому, що коли арбітр вирішує залишити свою країну, він втрачає можливість працювати на міжнародних матчах. Поки що єдиний арбітр (у вищезазначеного Джиллетта інша ситуація, він тепер не має жодного відношення до Австралії), чий перехід до ліги іншої країни не завадив продовженню його міжнародної кар'єри та участі у чемпіонаті світу, — іранець Аліреза Фагані. Він судить в австралійській А-лізі з 2019 року, але досі має дуже добрі стосунки з Іранською футбольною асоціацією, яка досі щороку входить до списку міжнародних суддів, які можуть працювати на великих турнірах. Завдяки цьому Фагані зміг взяти участь у тому числі в чемпіонаті світу в Катарі.
Однак Фагані поки що є винятком зі світової практики. Сьогоднішня реальність така, що кожен міжнародний арбітр повинен регулярно судити у своїй країні, інакше федерація від нього відмовляється, оскільки не може відповідати за рівень підготовки. У цьому разі потрібно отримати як згоду національної федерації (у цьому разі Ірану), так й конфедерації (у цьому разі Азіатської).
Не частіше за кілька разів на рік міжнародних суддів відправляють на матчі світових змагань, наприклад, відбіркові матчі чемпіонату світу або, можливо, матчі фінального турніру. Крім того, іноді бувають запрошення на товариські матчі, хоча їх завжди було небагато, а іноді бувають і призначення на проведення матчів в інших національних лігах. Останнє явище планомірно розвивається, але подібна діяльність може бути клопіткою як для суддів, так і для національних асоціацій, адже це означає, що потрібно кваліфікованого арбітра зняти з матчів національного чемпіонату, щоб дати можливість попрацювати в іншій країні. А це зазвичай негативно сприймається громадськістю.
Джюнейт Чакір змушений був завершити кар'єру
Читай також: Переможці Конкурсу прогнозів ЧС-2022 з VBET
Крім невеликого кола безпосередньо зацікавлених осіб, про це довгий час не знав ніхто і досі ніхто не писав і не говорив публічно, але в результаті його кар'єра пішла на спад через конфлікт із керівництвом турецької федерації футболу, через що він втратив можливість судити на чемпіонаті світу у Катарі. Чакір несподівано завершив кар'єру, хоч за кілька днів до цього спокійно відпрацював на матчі кваліфікації Ліги чемпіонів.
За неофіційною інформацією, Джюнейт отримав привабливі пропозиції відразу від кількох країн і хотів вибрати найкращу з них, але коли про це дізналися в Туреччині, то вирішили відкликати у Чакіра статус арбітра міжнародної категорії. Він втратив можливість працювати на престижних турнірах і на знак протесту завершив кар'єру. Чиновникам ФІФА та УЄФА не сподобалося, що один із найкращих арбітрів змушений був достроково завершити кар'єру, тому вони вирішили прискорити роботу над реформою. Якщо вдасться все реалізувати, то арбітри зможуть взагалі не працювати в тих країнах, де вони починали свою кар'єру, але це не завадить їм потім працювати в Лізі чемпіонів, Євро або чемпіонаті світу.
Першим відомим арбітром, якого запросили працювати до іншого топ-чемпіонату, був італієць П'єрлуїджі Колліна, арбітр фіналу чемпіонату світу 2002 року, а нині голова суддівського комітету ФІФА. 2003 року Колліну запросили працювати на матч "Марсель" - "Ліон". Він став першим іноземним рефері, який обслуговував гру Ліги 1.
Коли він був на піку своєї кар'єри, П'єрлуїджі підписав рекламний контракт із "Opel". Проте влада Італійської федерації футболу побачила конфлікт інтересів, оскільки "Opel" також був спонсором "Мілана". Через це кожне суддівське рішення Колліни, навіть рішення, прийняті в матчах без участі "Мілана", могло викликати недоречні та небажані суперечки та коментарі, що передбачають, що рішення судді було пов'язане з рекламним контрактом, тому Колліна припинив працювати у Серії А. Потім з'явилася пропозиція про перехід в англійську Прем'єр-лігу, але виявилося, що контракт з "Opel" буде конфліктом інтересів і там.
У футболі не прийнято дозволяти арбітрам укладати спонсорські контракти або зніматись у рекламі. Все той же Колліна був одним із першопрохідників у цій сфері, але навіть він не зміг пробити цю стіну. Колліна змушений був піти на пенсію, а вже потім спокійно знімався у рекламі. Багато відомих арбітрів отримували пропозиції від рекламодавців, але часто не отримували схвалення від федерацій і змушені були відмовлятися від таких пропозицій. При цьому навіть арбітри з топ-чемпіонатів заробляють не дуже великі гроші, тому часто їх звинувачують у корупції та упередженості (хоча це справді не так вже й рідко зустрічається у футболі). Якби арбітри змогли заробляти більше грошей, то сто разів подумали перед тим, як приймати рішення на користь тих чи інших клубів.
Реформа від ФІФА може змінити цю ситуацію на краще. Як мінімум, для найвідоміших арбітрів. Однією з ідей є те, щоб рефері не отримували гроші за кожну гру, а отримували стабільну зарплату щомісяця, незалежно від того, скільки матчів вони обслуговуватимуть. Конкретні суми не називаються, але орієнтир – зарплати найкращих арбітрів в Іспанії – а це до 300 тисяч євро на рік. У футболі деякі рефері заробляли до мільйона доларів, але це були винятки. У ФІФА планують створити групу арбітрів (це може бути 15-20 осіб), які б стабільно отримували високі зарплати і працювали б на кращих (і найскладніших) матчах по всьому світу. Плюс для ФІФА також у тому, що в такому разі у них буде група арбітрів, яка без жодних проблем працюватиме на всіх престижних турнірах: чемпіонат світу, Євро, Копа Америка, клубний ЧС тощо.
Поки що не всі федерації дали добро на те, щоб їхні арбітри брали участь у програмі "FIFA Elite", але, зважаючи на все, більшість федерацій вже погодилися з тим, що така реформа може піти на користь футболу. 20 років тому ФІФА не змогла реалізувати цю ідею саме через опір з боку провідних футбольних країн. Тепер же знаючі люди говорять про те, що вже в 2023 році ми можемо побачити цю реформу в дії.
Якщо узагальнити сказане вище, то ФІФА хоче дозволити арбітрам переходити (здійснювати трансфер) в інші країни без втрати можливості працювати на міжнародних турнірах. А також створити групу арбітрів, які стабільно отримуватимуть призначення на найпрестижніші та найскладніші матчі. Не лише в Європі, а й у всьому світу. У представників ФІФА останнім часом з'являється все більше ідей щодо того, як змінити футбол, але жорстка критика у бік суддів на чемпіонаті світу показала, що деякі ідеї 20-річної давності досі актуальні у футболі.
