Португальський тренер Паулу Фонсека залишив свій слід в Україні, де тричі приводив "Шахтар" до чемпіонства в УПЛ. Потім спеціаліст працював з "Ромою", а наразіочолює французський "Лілль" ("доги" після 22-ти матчів займають шосту позицію). Фонсека розповів про відмінності роботи в різних чемпіонтах, про тактику, свою філософію та нові виклики.
Про свою філософію: "Я не знаю, чи можна це назвати філософією. Я вірю в кілька принципів. По-перше, я вважаю, що як тренер ти створюєш щось, те, що має бути шоу. За це люди люблять футбол. Тому для мене важливо хотіти створити щось красиве, естетичне. Для цього потрібно забивати голи. Щоб забивати голи, ми повинні володіти ініціативою, домінувати в грі, створювати моменти. Я хочу, щоб моя команда швидко повернула м'яч, я трохи одержимий володінням м'ячем. Я не хочу, щоб моя команда захищалася біля своїх воріт. Тому дуже важливо володіти ініціативою, домінувати в грі, грати впритул до воріт суперника, створювати динаміку, яка дозволить нам досягати всього цього в кожному нашому матчі".
Про моделі: "Я думаю, що з часом я створив свій власний стиль і свій власний погляд на речі. Але я знаю, як цінувати роботу інших тренерів, таких як Гвардіола. Я навіть люблю спостерігати за тренерами, які апріорі сильно відрізняються від мене. Думаю, у кожного можна повчитися. Те, що ми маємо різні погляди на речі, не означає, що ми не можемо вчитися одне в одного. Я люблю дивитися футбол і багато чому вчуся, дивлячись матчі".
Про тактику: "Правильна тактика – це та, яка виграє матчі. Ні, є речі, які ви не можете контролювати. Іноді це навіть важко пояснити. Я бачив так багато ігор, у яких тренер мав правильну тактику, правильну стратегію, але в кінці не вигравав. Ви бачили матч Сіті – Реал минулого сезону? Це хороший приклад. Справа була не в тактиці, це футбол, який іноді може бути трохи божевільним. Тому ми любимо цей вид спорту, він непередбачуваний".
Читай також: Foot Mercato: у Фонсекі напружені стосунки з президентом "Лілля"
Улюблена система: "Це не просто питання системи, але мушу визнати, що мені найбільше подобається схема 4-2-3-1. Найцікавіше – динаміка системи, її анімація. Для мене дуже важлива структура, у вас завжди повинна бути база, тоді система може розвиватися відповідно до характеристик і сильних сторін ваших гравців".
Ігри проти сильних суперників: "Якщо ви пам’ятаєте, я програв ПСЖ (1-7), ви це пам’ятаєте? Протягом тижня я жодного разу не говорив зі своїми гравцями про захист, я просто просив їх грати в нашу гру, наша гра полягає в тому, щоб грати високо, пресингувати суперника, захищатися від наших воріт. Це великий ризик? Так. Але чому я повинен щось змінювати? Ми цілком можемо програти матч через нашу гру, але це не має значення, ми виграємо багато інших. Ми провалили цей матч, але все-таки зіграли. Так, ми погано захищалися, але ми грали. Якби ви запитали мене, чи вчинив би я щось інакше, я б відповів ні. Говорити своїм гравцям: "Сьогодні наша ідентичність уже не така", це абсолютно протилежне, це повністю суперечить моєму погляду на футбол".
Хороший тренер: "Той, хто вірить у свої ідеї. Це тренер, який вміє застосовувати свій футбол на полі, щоб переконати своїх гравців, що його метод хороший, і створити сильну ідентичність у команді. У нас є так багато прикладів тренерів, які не вигравали трофеї, і яких знають і визнають фантастичними тренерами. Визначення важко зафіксувати, тому що для одних це питання перемоги, для інших – гри та ідей. Я думаю, що це суміш між цими двома, що робить вас дуже хорошим тренером".
По різні чемпіонати: "Треба розуміти, що робота в Україні кардинально відрізняється від роботи в Італії чи Франції. Наприклад, в Україні ви можете сказати своїм гравцям, що вони повинні пробігти 20 кілометрів, вони пробіжать. В Італії можна провести поглиблену тактичну роботу протягом двох годин, гравці будуть задіяні протягом всієї навчань. З іншого боку, не можна вимагати від українських футболістів дві години працювати над тактикою, а італійців – навпаки, пробігати 20 кілометрів. У Франції ми не можемо працювати так, як в Італії, тому що гравці не звикли досконало працювати над тактикою. Тут гравці люблять бути вільнішими, грати з м’ячем. Це інше, і ви повинні розуміти ці відмінності, щоб краще адаптувати свою роботу".
Читай також: Габріель Суасо: "Можливість зіграти проти Ліонеля Мессі це завжди задоволення"
Про психологію: "Психологія дуже важлива. Одним із головних викликів сьогодні є лідерство. Те, як ми впливаємо на наших гравців, як переконати їх застосувати правильний метод, який є нашим, як ви змушуєте їх працювати, щоб створити сильну ідентичність у вашій команді. Це одне з найбільших завдань тренера. Ми не повинні забувати одну річ: вплив тренера набагато менш важливий, ніж у минулому. Сьогодні є багато команд, де гравці мають більше влади, ніж тренер. Це справді важко, я бачу багато тренерів із великих команд, і іноді вони не раді бути в цих командах. Тому що найбільше задоволення, яке може відчути тренер, це побачити, як його принципи гри застосовуються на полі. Ось чому бути лідером стає все важче".
Про гравців: "Я завжди кажу, що футболісти більше не просто гравці, іноді вони самі по собі є бізнесом. Навколо них так багато речей, так багато людей, які роблять їх більшими, ніж вони є насправді. Коли у вас є гравець, більший за вашу команду, це велика проблема. Багато людей, навіть у клубах, допомагають їм думати, що вони більші за команду. Тренеру справді складно керувати, і коли тренер відчуває, що не може бути самим собою, це дійсно надто важко. Я не знаю, як правильно поводитися з такими гравцями, окрім як намагатися знайти рішення відповідно до його характеру. Мушу визнати, що особисто мені важко прийняти, що гравець почувається вище команди. Якщо одного разу я опинюся в такій ситуації, то краще піду з клубу, ніж опинюся в ситуації, яка не дозволить мені бути собою".
Про сьогодні: "Сьогодні бути тренером дуже складно. У минулому тренер був центром команди, він був представником проекту. Тепер ні. Раніше все вирішував тренер, клуби не були так структуровані. Сьогодні клуби кращі в усьому, але тренеру складніше. Навколо стільки речей, стільки інформації, стільки людей, які працюють навколо вас. Матчі стають усе складнішими, гравцями все складніше керувати, групами теж. Змінюється суспільство, змінюється футбол, змінюється преса. Тиск величезний. У Португалії у нас є три щоденні газети та п’ять програм, які присвячені футболу, і здебільшого вони ніколи не говорять про тактику чи гру, а про все навколо. Все ускладнюється. Для нових поколінь тренерів і гравців теж все буде складніше".
Читай також: Два футболісти ПСЖ повернулись до тренувань з клубом
