Легендарна тікі-така (Tiki Taka, також може писатися як Tiqui Taqua) - це стиль, про який чув будь-хто, хто захоплюється футболом. Вважається, що творцем був Хосеп Гвардіола, але це не так. Найкращий тренер світу 2023 року за версією ФІФА використав напрацювання Луїса Арагонеса, але, ймовірно, і він не перший, хто намагався створити унікальний стиль. Варто визнати, що Гвардіола значно покращив цей стиль, а успіхи Хосепа у тренерській роботі та агресивна пропаганда "Барселони" перетворили Гвардіолу на єдину людину, яку прийнято згадувати, коли люди говорять про тікі-таку. Цікаво, що вже як тренер "Баварії" Хосеп зізнався, що ненавидить цей стиль і вважає його безнадійно застарілим. Тому Гвардіола відмовився від тікі-таки, хоча багато інших тренерів навіть після таких слів намагалися повторити стиль "Барселони" тих часів.
Збірна Іспанії, а потім уже "Барселона"
Луїс Арагонес розповідав про те, що цей стиль (тікі-така його почали називати у 2006 році) намагалися використовувати ще нідерландські тренери в 1970-х роках, а він уважно вивчив його і зробив сучаснішим. Арагонес кілька разів перебував на межі відставки з посади головного тренера збірної Іспанії, але керівництво федерації повірило у Луїса, який допоміг національній команді виграти чемпіонат Європи у 2008 році.
Тактика, заснована на короткому пасі, постійному русі та володінні м'ячем у різних зонах поля. Але щоб вона працювала добре, потрібно було знайти потрібних гравців. Так було у збірній Іспанії під керівництвом Арагонеса, а потім і Дель Боске. Так було в "Барселоні", коли її тренував Гвардіола.
Варто нагадати, що поки Іспанія кваліфікувалася на Євро-2008, Гвардіола був тренером "Барселони Б", команди третього дивізіону. Ліцензію каталонський тренер отримав у 2006 році. 29 червня 2008 року команда Арагонеса виграла чемпіонат Європи. Гвардіола провів своє перше тренування з "Барсою" через два тижні, 15 липня 2008 року.
Читай також: "Барселону" може очолити Тьяго Мотта
Національна збірна, яку тренував Луїс Арагонес, виграла чемпіонат Європи завдяки стилю тікі-така. Лише три гравці "Барселони" входили до списку з 23 гравців, які відвідали Швейцарію та Австрію у 2008 році: Пуйоль, Іньєста та Хаві — єдині гравці "блауграна". Але саме завдяки їм Гвардіола використав цю тактику у "Барселоні".
Діаграми Вороного
Успіх тієї "Барселони" був настільки неймовірним, що багато вчених намагалися розкрити її секрет. Ви, напевно, чули про те, що деякі тренери дуже люблять використовувати не лише технології, а й науку. Якщо говорити про Гвардіолу, то основою його успіху були роботи двох математиків: Вороного і Делоне. Перший вигадав діаграми Вороного, другий придумав, як зробити їх краще.
Георгій Феодосійович Вороний – український математик, який народився у селі Журавка у 1860 році. Нині це чернігівська область. Був професором у Варшавському університеті, про його роботи знають люди з усього світу.
Георгій відомий серед інших відкриттів тим, що визначив діаграми Вороного — геометричну конструкцію, тісно пов'язану з тікі-такою. Пеп Гвардіола, свідомо чи ні, планував багато ігор "Барселони" на основі діаграм Вороного. Він розділив кожну область поля на стільки областей, скільки гравців його команди розміщувалося на цій частині поля. Таким чином, кожному гравцеві була призначена область, що складається з усього, що було йому ближче, ніж будь-який інший гравець "Барселони". Гвардіола розставив своїх гравців відповідно до діаграм Вороного, встановивши дуже конкретні зони і мережу трикутників з великими кутами, так що ігрове поле також було розділене на добре рознесені зони.
На наступному малюнку, взятому з книги Девіда Самптера "Футбол та математика", ми можемо побачити розташування гравців "Барселони" у фіналі Ліги чемпіонів 2011 проти "Манчестера" згідно з діаграмами Вороного. Ліворуч — мережа гравців (суцільні лінії) та зони, які вона створює (пунктирні лінії). Праворуч прибрано сітку, залишилися тільки зони, і додано ім'я гравця, який зіграв у тому матчі, Математика, як бачите, була ключем до розгадки.
Читай також: Жозе Моуріньо - кандидат на посаду головного тренера "Барселони"
Гвардіола розставив своїх гравців за діаграмами Вороного, а гравці, призначені у кожну зону, передавали м'яч своїм товаришам по команді у сусідніх зонах на основі тріангуляції Делоне. Оскільки кожна зона Вороного (де був гравець "Барси") межувала з кількома аналогічними зонами (у кожній з яких був партнер по команді), гравці "блауграни" мали кілька можливостей для пасу.
Звучить складно та нудно? Давайте спростимо. За допомогою діаграм Вороного "Барселона" створювала безліч трикутників, які взаємодіяли один з одним (на фото вище). Для чого це було потрібно? Кожен футболіст повинен був мати як мінімум два хороші варіанти, щоб віддати передачу і продовжити атаку, або просто залишити м'яч для своєї команди. Ці трикутники перебувають у постійному русі. Як тільки м'яч переходить до гравця, біля нього мають бути два партнери по команді, а тих вже повинні страхувати інші гравці, все це відбувається на швидкості, тому у кожного футболіста завжди є кілька варіантів продовження атаки.
Люди захоплювалися Хаві, а Іньєсту називали чарівником, але "Барселона" не була б такою успішною без Серхіо Бускетса. Саме цей футболіст найчастіше був задіяний під час перепасування, він же звільняв зони для інших гравців і вирішував, як розвиватиметься атака. Навколо нього було 6 трикутників! Бускетс віддавав передачі як на Іньєсту, Хаві та Мессі, так і на Маскерано, Піке та навіть Вальдеса, що робило його справжнім математичним центром команди. Незалежно від того, де знаходився Бускетс, він мав більше можливостей для пасу, ніж у будь-якого товариша по команді.
Але крім початкової розстановки гравців на полі та точності їх передач, тікі-така ґрунтувалася на третьому ключовому факторі. Гравці не залишалися на місці, коли віддавали пас, а злагоджено пересувалися полем. Але цей рух ніколи не був випадковим, а завжди мав відповідати діаграмам Вороного.
Читай також: Хаві: "Якщо цілі на сезон не будуть досягнуті, я з "Барселони" піду"
Тікі-така вже в минулому?
Будь-яка тактика добре працюватиме лише в тих випадках, якщо у тренера є відповідні виконавці. Можна скільки завгодно використовувати математику чи інші наукові підходи, але якщо у твоїй команді немає системних гравців, то не вдасться створити щось особливе.
Збірна Іспанії мала дивовижних гравців у складі, але ми знаємо багато прикладів, коли поганий тренер не може розкрити потенціал гравців. І навпаки, погані гравці не можуть виконувати ті завдання, які ставить перед ними чудовий тренер.
Якщо говорити про "Барселону", як ідеальний приклад тікі-таки, то там збіглося безліч умов:
1) значна кількість гравців з Ла-Масії, які працювали за однією системою багато років.
2) розумний тренер, який розкрив потенціал гравців і зміг їх навчити грати з використанням тих самих діаграм Вороного.
3) дуже талановиті гравці, які чудово знали один одного, завдяки чому розуміли, чого чекати від партнерів за командою.
4) висока мобільність гравців на полі, які створювали своїм рухом діаграми Вороного.
Вважають, що тікі-така вже в минулому, оскільки Іспанія відмовилася від цієї тактики після провальних виступів на міжнародних турнірах. Як і "Барселона", яка після відходу Гвардіоли якийсь час намагалася наслідувати його стиль, але зазнала кілька нищівних поразок. Насправді це чудовий приклад того, що не можна просто наслідувати чийсь стиль і намагатися його скопіювати. Дурна трансферна політика зруйнувала магію "Барселони". Вище я писав, що однією з найважливіших умов тікі-таки є взаєморозуміння гравців. Іспанський клуб купував "не системних" гравців, які не знали, як потрібно грати в тікі-таку. 2015 року пішов Хаві, потім попрощався з командою Іньєста. Піке, Альба та Бускетс вже не могли грати на такому рівні. Та й не було відповідного тренера, який міг би правильно використати гравців.
Використання діаграм Вороного було інноваційним рішенням, але зараз просто немає відповідних умов для тікі-таки в "Барселоні", збірній Іспанії, чи інших командах. Гвардіола вважає, що ця тактика вже в минулому і назвав тікі-таку непотрібною для сучасного футболу. Але якби її не було, то ми б не побачили ту неймовірну збірну Іспанії, ми не змогли б насолодитися гарним футболом у виконанні "Барселони". Звичайно, далеко не всім подобалася тікі-така навіть у ті часи, коли вона приносила результат. Але, у будь-якому разі, ця тактика, яку створили за допомогою наукових праць українського математика, назавжди залишиться відомою у футболі.
