Хавбек "Барселони" та збірної Іспанії Педрі відновився після травми, отриманої на Євро-2024, і у великому інтерв'ю El Mundo розповів про те, як Хансі Флік перезбирав "Барселону", про переїзд Дані Ольмо до Каталонії, веселощі Ламіна Ямаля та Ніко У у збірній Іспанії – яку Луїс Де Ла Фуенте налаштовує на нові перемоги. FootBoom, традиційно, вибрав найцікавіше з розказаного 21-річним вихованцем канарського футболу, який живе в Барселоні з батьками та собакою:
Про збірну Іспанії
– В останні дні ми говорили про те, що настав час забувати перемогу на Євро-2024, і тепер треба перемагати в Лізі націй. Поки що я не помітив особливих змін у команді, хоч і пропустив якийсь час, але футбол – зазвичай той самий, навіть якщо кожен тренер намагається привнести щось нове. Ми, як і раніше, збираємося разом, залишаючи осторонь все інше – з Ніко Вільямсом та Ламіном Ямалем весело, а Ферран Торрес іноді завдає мені клопоту. Весела атмосфера – те, чого не повинна втратити збірна Іспанії, хоча ми – троє канарців – не тільки я, а й Піно з Айосе Пересом – спокійніше за інших. Канарський футбол – це диво, креатив на полі, гра заради задоволення, хоча зараз футбол стає все більш роботизованим та фізичним.
Читайте также: Луис де ла Фуэнте: "Я знал, через что пришлось пройти Альваро Морате"
Про психологію футболіста
– Коли ти – професійний футболіст, то знаєш, що перебуваєш у центрі уваги, і що про тебе говоритимуть. Але те, що пишуть у пресі і що не відповідає дійсності, не має впливати на тебе. Мені простіше, тому що у мене спокійний темперамент, але іншим гравцям доводиться складніше тому вони можуть звертатися до психотерапевтів, інших фахівців. У будь-якому випадку, потрібно зміцнювати свій менталітет, почуваючись щасливим і не зважаючи на інших людей. Моя сім'я попереджала мене, що це може статися будь-якої миті – завдяки їхнім порадам я впорався з критикою, яка долинала на мою адресу. Хоча ніхто не готовий до критики, заснованої на брехні – це нікому не подобається, й мені теж. Брехня приносить біль, але треба вміти бути спокійним. Коли люди впізнають мене на вулиці, іноді я все ще трохи соромлюся і не знаю, як поводитися. Але день за днем до цього звикаєш - ні, я не стаю відстороненим, але іноді я соромлюся, оскільки трохи гублюся, і це помітно. Але не на полі – у грі я говорю своїм, вже молодшим партнерам у "Барселоні" чи збірній Іспанії, що вони повинні залишатися самими собою, і їм не потрібно ні на кого рівнятися.
Читайте также: Рафинья: "Футбол – профессия, которая разрушает тебя"
Про нову роль у "Барселоні"
– У "Барселоні" тепер маю іншу роль – Хансі Флік перемістив мене трохи назад, але ця позиція мені теж подобається. Я постійно перебуваю в контакті з м'ячем – зрештою, кожен гравець хоче володіти м'ячем, і чим більше – тим краще. Усі тренери просили мене частіше йти вперед і загострювати, але Флік також просить мене більше працювати при організації атак – Хансі хоче, щоб я більше грав "шостого номера", отримував м'яч при білдапі, а у розвитку атаки вже піднімався вище, забиваючи чи віддаючи асисти. На Євро ми сміялися з Дані Ольмо, коли чули, що не можемо грати разом – і навіть один над одним кепкували, що в нас нічого не вийде. Але насправді все навпаки. Ми знали, що зможемо, крім того, ми дуже добре ладнаємо на полі один з одним – і знали, що, можливо, влітку ми зустрінемося в одній команді, і це було чудово. Я написав йому, що хочу грати разом і щоб він приїхав. Коли "Барселону" тренував Хаві, нас постійно критикували, усім здавалося, що все йде не так. Зараз все набагато спокійніше, Фліка не так сильно критикують у пресі, і він привніс відчуття серйозності, хоча сам іноді теж може пожартувати і дуже близький до гравців. Незважаючи на те, що він виглядає як робот і дуже серйозний, він має серце і знає, як вести команду за собою. Він може обійняти будь-якого гравця, який має проблеми, або поговорити з ним. Суперечки про стиль "Барселони" будуть завжди, але ми і з Фліком, як і раніше, контролюємо гру, у нас є гравці, які можуть це робити, хоча і з нюансами – наприклад, більше атакувати простір. Атакуючі футболісти, звичайно, почуваються набагато комфортніше, у них більше шансів побешкетувати на полі і вони люблять це робити.
Читайте также: "Барселона" зарегистрировала Дани Ольмо только до 31 декабря
Про травму на Євро
– Коли я отримав травму на Євро, то подумав – що за невдача, чому все це сталося саме зі мною, коли я набрав хорошої фізичної форми? Але потім мені порекомендували подивитися на цьому з іншого боку – що це вдалий хід для того, щоб повернутись ще сильнішим – саме так я це й сприйняв. Знаючи, що не тільки відновлюся на всі 100%, але й повернуся набагато сильніше. Мені допомагала сім'я, а також у процесі відновлення було багато чого – спеціальні холодні ранкові ванни, особливий пілатес, силові тренування з резинками та пулерами. Ми разом із Хуліо Тусом у "Барселоні" знайшли потрібний варіант – я почав дуже рано, і досить добре вивчив своє тіло та його реакцію на навантаження. Зараз я продовжую займатися пілатес, регулярно відвідую барокамеру, ми залишили холодні ранкові ванни, а також контролюємо режим сну.
Читайте также: Разгром от "Барселоны" в статистике Opta: первый хет-трик Рафиньи и рекорд Ямала
Про футбол і море, як джерела щастя
– Футбол у моєму житті – це те, чим я насолоджуюся найбільше. І море, як для всіх канарців – це дуже важливо, воно дарує мені спокій та умиротворення. На Тенеріфе часто ходив на пляж із приятелями грати у футбол, це допомагало розслабитися і вимкнутись, зараз роблю це рідше, ніж раніше – як мінімум, потрібно відповідальніше вибирати пляжі. У Барселоні я теж щасливий – зі мною сім'я і мій маленький песик Ніло, хоча мама хотіла назвати його Тором. Поряд батьки, на Тенеріфе залишилася бабуся, але тато часто їздить допомагати їй. Ми з ним досі тролимо один одного, він грав у футбол, був воротарем і завжди казав мені, що я мушу заграти хоча б у Терсері, щоб перебити його досягнення – саме тому я намагаюся виграти якнайбільше трофеїв та титулів. Тоді батько, сподіваюся, перестане мене дражнити.
Читайте также: Мартин Субименди: "Опорный хавбек – амплуа не для получения наград"
