У перерві на матчі Ліги націй головний тренер мадридського "Реала" Карло Анчелотті злітав до Мексики, на конференцію Mexico Siglo XXI, організовану мультимільярдером Карлосом Слімом, - там 65-річний рекордсмен Ліги чемпіонів, тренер, який попрацював у "Мілані", "Челсі", ПСЖ і "Баварії", розповів про свій стиль керування командою, про лідерство, про те, чого треба вчитися у футболістів, та коли планує закінчити кар'єру.
Про лідерство, емоції та поразки
– Дуже складно пояснити, яким має бути лідер. Набагато важливіше переконати гравців, ніж нав'язати їм свою думку. Лідер має вміти слухати тих, хто працює з тобою. Вони завжди можуть підказати вам ідеї, які можуть вам допомогти. Важливо слухати і не думати, що ви все знаєте, тому що ви – начальник, ні, ви завжди можете вчитися! На лавці запасних завжди потрібно бути позитивним, коли доводиться розмовляти з гравцями. Кажуть, що завжди є метод пряника і батога, щоб змусити віслюка щось зробити – у цьому випадку я віддаю перевагу прянику, тому що тоді віслюк допоможе більше. Поразки – сумні моменти, але це і можливості спробувати щось поліпшити. Як і в житті, потрібно знову підніматися. А перемога – це не справжнє щастя. Я сприймаю її як полегшення, бо за три дні у вас ще один іспит, а критика може повернутися. Але вона турбує тільки тоді, коли ви не вмієте або не в змозі критикувати себе. Якщо вмієте, критика відходить на другий план. Неправда, що я завжди спокійний, я рідко гніваюся, але коли гніваюся, то приходжу в лють!
Читайте также: Реабилитация Джуда Беллингема после травмы проходит быстрее, чем прогнозировалось
Про завершення кар'єри
– Життя без тиску або невеликого стресу не існує, занадто багато стресу – погано, але невелика кількість – це необхідне паливо. Коли я не відчуватиму хвилювання перед матчем, тоді треба буде закінчувати кар'єру. Перед кожним матчем є хвилювання і відчуття негативу – коли думаєш, що все піде не так, що суперник заб'ють гол – але з початком матчу воно зникає. Тому треба шукати спокій, щоб впоратися з ігровими ситуаціями. Поки не згасне мій вогонь до футболу, то продовжуватиму тренувати. У моєму житті траплялися і великі речі, і складні моменти, інколи це було звичайне життя – але мені пощастило, що маю роботу, яка є моєю пристрастю. Вдячний футболу за те, що він дав мені таку можливість – і я продовжуватиму працювати у футболі, доки все ще нервую перед матчем, відчуваю тиск, і доки це не зміниться. Так, я бачу себе тренером ще досить довгий час.
Читайте также: Карло Анчелотти рассказал, когда он решит завершить карьеру
Про стосунки з гравцями та радість
– Моя робота – з великою владою і відповідальністю. Я можу обирати, в який час тренуватися, кого ставити до складу, але, зрештою, це – стосунки між людьми. Ви маєте бути чесними з людьми, це – найважливіший аспект. Іноді я запитую гравців, ким вони є. Вони відповідають "Я гравець", а я кажу їм - "Ні, ти - людина, яка грає у футбол". Я намагаюся підтримувати з ними стосунки як на особистому, так і на професійному рівні, тому що так можна домогтися від професіонала найкращої гри. Це нелегко, тому що футболіст завжди хоче грати, і одинадцять гравців роблять це, а ще п'ятнадцять – ідуть дивитися гру. Але якщо вам вдасться встановити з ними хороші особисті стосунки, це допоможе вам краще працювати. Я люблю танцювати, співати, гарно проводити час із сім'єю та друзями, але для співу важливо вибрати правильний момент – і я співаю лише тоді, коли ми виграємо титули і на стадіоні. Здається, я викурив сигару один раз у житті – в автобусі з гравцями. Я ніколи не курю сигари, але тепер у мене повний будинок подарункових сигар. Як і жувальну гумку, мені її завжди дають, а я беру її тільки під час матчів.
Читайте также: Анчелотти рассматривает работу в Саудовской Аравии после ухода из "Реала"
Про гравців, тренерство і нелюбимого опонента
– Кріштіану Роналду був і залишається великим професіоналом - один із найкращих за весь час. Легенда і приклад фантастичного товариша по команді, якого дуже цінували інші гравці". Цього року у нас нові хлопці – Кільян Мбаппе і Ендрік, вони дуже добре адаптуються. На нас чекає чудовий сезон, беручи участь у всіх змаганнях. Перемогти дуже складно, але наш обов'язок – змагатися в кожній грі, як завжди в цьому клубі. Ніколи не здавайтеся. треба битися до кінця, коли одягаєш цю майку. У "Реала" високі вимоги, це найбільший клуб у світі, тут зібрані найвидатніші гравці – не тільки Мбаппе, а й Вінісіус, і Родріго. Ви повинні бути в змозі поставити їхню якість на службу клубу – це те, що ми намагаємося робити щороку. Хоча я не завжди думав про кар'єру тренера. Одного разу в "Мілані" Арріго Саккі сказав, що хоче бачити мене своїм асистентом того дня, коли я перестану грати у футбол. Саккі був чудовим учителем, футбольним генієм, який змінив методику – вони з Ерікссоном дали мені дуже багато знань, а знання – це головне. Коли ти починаєш тренувати – у тебе немає досвіду, його не можна купити, він, на відміну від знань, приходить із часом. Хоча завжди є чому повчитися, тут важливі пристрасть і цікавість. Єдиний виняток – грати проти команд Хав'єра Агірре. Це щось жахливе, як похід до дантиста, завжди кажу йому, що граючи проти нього, можна не сподіватися провести час добре. Перш за все, його "Мальорка" була дуже бойовою і складною командою, але й інші теж.
Читайте также: Карло Анчелотти: "Мы никогда не давили на Мбаппе, чтобы он забивал голы"
Читайте также: Карло Анчелотти: "Винисиус поступил очень альтруистично"
