Наставник «Тернополя» Василь Івегеш готує колектив до запеклої боротьби.
— Василю Петровичу, перш за все цікавить кадрове питання: чи вдалося зберегти стрижень команди?
— Дуже важливим є те, що нам удалося це зробити. Втрати є, але незначні. Продовжить кар’єру у «Скалі» наш воротар Роман Данкович, а також із різних причин залишили Тернопіль Богданов та Трофимчук. Усі решта активно готуються до старту весняних футбольних баталій.
— Під час тренувального збору ваша команда взяла участь у традиційному турнірі «Кубка ректора». Що це за форум?
— Ми грали на ньому з метою відновлення ігрової практики. Оскільки в цих змаганнях, окрім «Тернополя», виступали ще три колективи, які представляють наш педагогічний університет, то участь у ньому взяли фактично всі наші вихованці, які задіяні на трьох фронтах — у професіональному чемпіонаті, студентських змаганнях та обласних баталіях.
Наразі можу сказати, що рівень готовності як наших провідних виконавців, так і молодих футболістів загалом непоганий.
— А що можете сказати про фінансову ситуацію в клубі, адже, як відомо, були певні проблеми з виплатою зарплатні футболістам?
— На зустрічі з почесним президентом ФК Сергієм Надалом узгоджені всі проблемні питання. Значна частина боргів уже відшкодована.
— Чи передбачено виділення коштів на те, щоби провести бодай один тренувальний збір, скажімо, десь у теплих краях?
— Чесно кажучи, ми й не ставимо таких вимог, бо добре розуміємо нинішні фінансові можливості муніципального клубу. А тому до середини березня тренуватимемося на місці. У селі Синькові на Тернопільщині є непогана база зі штучним футбольним полем стандартних розмірів. Хочемо провести два-три контрольні матчі. А вже безпосередньо перед початком змагань у рамках чемпіонату України маємо намір кілька матчів провести на Закарпатті, як кажуть, у природних умовах.
— Сподіваємося, що за попередній сезон із командою розрахуються. А завдяки чому буде забезпечена фінансова стабільність клубу в перспективі?
— Безсумнівно, за рахунок бюджетних коштів сподіватися на стабільність не доводиться. Тут варто задіяти інші чинники фінансової підтримки. Знаю, що нині активно ведуться пошуки генерального спонсора команди та інші джерела, завдяки яким буде гарантоване її безпроблемне існування. У цьому зацікавлені як ми, тренери та футболісти, так і керівництво муніципального клубу. Мені би дуже хотілося, щоби наша команда мала всі необхідні умови для продовження виступів у професіональній лізі та щоби радувати тернополян змістовною та результативною грою. Принаймні не гіршою, ніж ми зуміли продемонструвати в дебютному для нас сезоні.
— На вашу думку, завдяки чому вдається команді триматися на плаву, зважаючи на доволі мізерний, порівняно з іншими клубами, бюджет?
— Тут є чимало чинників. Передусім суттєво економимо на тому, що у складі «Тернополя» виступають винятково вихованці тернопільського футболу. Більшість із них пройшли школу майстерності в інтернатних класах нашого педліцею, є студентами Тернопільського національного педагогічного університету. Нам фактично не доводиться витрачати чималі кошти на придбання приїжджих футболістів. Ми також не вимагаємо, щоби тренувальні збори проходили за межами міста, області, бо розуміємо, що це дорого. Зрештою, без цього можна обійтися, використовуючи ефективно наявну місцеву спортивну інфраструктуру.
— Але ж, як відомо, для того, щоби добиватися вагомих результатів, футболістам потрібно й платити добре, як це й роблять більшість клубів…
— У нас щодо фінансування футболістів нема якихось таємниць, оскільки клуб фактично є бюджетною структурою. Є кілька провідних гравців, заробітна платня яких сягає майже 2,5 тисячі гривень, а в основному хлопці отримують від тисячі до двох. Звичайно, порівняно з іншими командами, це не такі великі кошти, але деякі наші футболісти також є студентами державної форми навчання, отримують стипендії, а тому якихось особливих претензій не виникає. Окрім цього, гравці забезпечені харчуванням, команда не має проблем із транспортуванням на виїзні матчі, зі спортивною базою й таке інше. Усе це й посприяло тому, що перший етап змагань у друголіговому турнірі ми завершили в групі лідерів, випередивши чимало іменитіших клубів України.
— А що є головним стимулом для вас, Василю Петровичу, на посаді тренера «Тернополя», зважаючи на те, що матеріальні дивіденди, мабуть, не дуже суттєво більші від тих, які мають футболісти?
— Для мене, як і для мого помічника Анатолія Назаренка, з яким пліч-о-пліч упродовж десяти років йшли до створення команди майстрів, яка могла би гідно виступати на такому високому рівні, працювати в її штабі й є найкращим стимулом. Ми маємо стабільну роботу, а наші вихованці — можливості підвищувати футбольну майстерність на значно вищому рівні. Щодо зарплатні, то вона становить майже 3 тисячі гривень. Звичайно, тренери в багатьох інших клубах отримують значно більше, але для мене важливішим є те, що наша праця винагороджена результативною грою вихованців.
— Яка із тактичних ланок «Тернополя» в період зимового антракту потребує підсилення?
— Однозначно можу сказати, що після того, як пішов із команди Роман Данкович, вакансія основного голкіпера — наша найбільша проблема. Переглядаємо кількох претендентів, але наразі ще не визначилися остаточно, хто саме займе місце на останньому рубежі оборони.
— На другому етапі протистоянь серед найкращих команд другої ліги «Тернопіль» боротиметься за призові місця?
— Безсумнівно, робитимемо все для того, щоби добиватися максимального результату в кожному матчі. Але треба реально оцінювати свої можливості. Наші суперники у фінальних баталіях дуже серйозно налаштовуватимуться на матчі з нами, зважаючи на наші «подвиги» на першому етапі змагань. Команда фактично вже виконала своє завдання, пробившись у турнір сильніших. Але на цьому наші амбіції не вичерпалися.