— Юрію Михайловичу, розкажіть, як минув збір вашої команди на Кіпрі?
— Можу сказати, що за ті вісімнадцять днів, що ми провели там, весь обсяг роботи, який був запланований, виконали. Погода цьому дуже сприяла, умови для роботи були створені просто чудові — поля, харчування, відновлювальні роботи, спа-центри, басейни — все було на високому рівні. Окрім цього, я також дуже вдячний самим хлопцям, адже, попри досить тривалий збір, вони все витримали. Ми працювали в дворазовому режимі, до того ж, ще треба враховувати контрольні матчі. Одне слово, ці дні були тяжкими для футболістів, але я їм вдячний, що вони все виконали. А плоди нашої роботи, напевне, покаже вже майбутня кубкова гра та матчі чемпіонату.
— Скажіть, чи особисто задоволені ставленням хлопців до роботи?
— Абсолютно задоволений їхнім ставленням. Розумієте, в мене трохи інший підхід до тренувань і побудови самої гри, тому скажу відверто, хлопцям у певний період було тяжкувато звикнути до моїх вимог. Вони старалися, розуміли, викладалися сповна, тому в мене немає жодних претензій до будь-кого. Вони — молодці! Що стосується ігор, то без помилок не буває, тому у цьому плані є ще кілька моментів, над якими нам потрібно працювати. Адже футбол — процес безперервний.
— Щодо комплектації складу: чи керівництво клубу виконало всі ваші побажання стосовно гравців, яких хотіли бачити в команді?
— В основному — так. Ви ж бачите, яка нині ситуація в країні… Тому є певні моменти, бо ми зірок із неба не хапаємо, й усе тримається на одній людині. У тих умовах, що були й є зараз, я вважаю, спрацювали добре.
— Якщо говорити у відсотковому співвідношенні, на скільки вже визначились із основою?
— Завжди звик говорити, що в мене тут немає розпорошення. Тобто, є в мене в розпорядженні 21 футболіст, для мене це — основа. Чому так? Я не розділяю за принципом (хоча, можливо, не той рівень між прем’єр-лігою та другою лігою): ось у мене є десять основних, а ось десять запасних. У нас буде застосовуватись і ротація складу, й якісь перебудови. Усе залежатиме від суперника. Можу сказати, що немає жодних гарантій у футболіста, який зіграв добре впродовж 90 хвилин і забив два чи три м’ячі, що в наступній грі він вийде в основному складі. Чому? Бо зовсім інша команда, зовсім інша тактика, зовсім інше поле, зовсім інші погодні умови. Тут потрібно враховувати всі фактори. Для мене 21 футболіст, плюс три голкіпери, які є в розпорядженні, всі для мене основні.
— Які першочергові завдання ставить перед вами керівництво клубу?
— Ні для кого не секрет, що перед командою стоїть завдання, яке було озвучене ще під час підписання зі мною контракту: вихід до першої ліги. А першочергове завдання — ось воно, буквально за тиждень, 26 березня: матч Кубка України проти тернопільської «Ниви».
— Наскільки розумію, ваша команда зараз буквально живе майбутнім протистоянням?
— На даному етапі готуємося конкретно до цієї зустрічі. Зіграємо, потім будемо готуватися до наступної.
— Якщо переможете, для «Славутича» це може стати історичним досягненням…
— Давайте домовимося, що про успіх ми зараз не будемо говорити. Це лише може бути історична сторінка в біографії нашого клубу, адже участь команди у чвертьфіналі Кубка — це вже велике досягнення. За останні роки не пам’ятаю, щоби команди другої ліги так високо піднімалися, маю на увазі сітку Кубка. А для «Славутича» це — історичний момент. Та про успіхи давайте поговоримо 27 березня.
— Запитання щодо чемпіонату. Так сталося, що, згідно з календарем чемпіонату, першу гру навесні ви пропускаєте, бо хмельницьке «Динамо» знялося зі змагань. Як ваша команда планує заповнити цю паузу до початку квітня?
— Дякувати Богу, в нас із цим проблем немає. Зараз у нас професійно вибудовується структура, є дуже сильна й дуже хороша команда «Зоря» (Білозір’я), яка грає у чемпіонаті Черкаської області, й перемагає. Зауважу, що там багато перспективної молоді, яку ми переглядали, відтак є попередня домовленість, що ось цю паузу ми заповнимо грою проти «Зорі». Вона має досить серйозний рівень, і я переконаний, тим самим лише нам допоможе.