Володимир Книш: "За жоден матч не соромно"

Тренер «Скали» розповів про підготовку команди у зимове міжсезоння, трансфери та причини невдалих виступів у першій частині чемпіонату.


— Пане Володимире, ви працюєте з командою лише півроку. Як оціните результати своєї роботи на посаді головного тренера «Скали»?

— Відколи я прийшов до команди, вдалося багато чого змінити — значно оновити склад, награти основу та прищепити певний стиль. Щоправда, модель розвитку клубу залишилася такою, як і була. Тобто ми продовжуємо робити ставку на власних вихованців або на молодих гравців з інших регіонів України. На сьогоднішній день хочеться, щоби команда прогресувала й у нас з’являлися яскраві футболісти.

— А щодо результатів команди? Певно, ви не задоволені 17 поточним місцем?

— Якщо дивитися, скільки ми виграли матчів, — звісно, ні. А якщо ж зважити на якість гри — я розцінив би з позитивної сторони, адже ми за півроку у цьому компоненті значно додали: у нас з’явився малюнок гри, хлопці почали тактично значно грамотніше діяти. За створеними моментами, ми узагалі практично нікому не поступилися, окрім поєдинків у Дніпродзержинську та Кременчуці. Через те, що у нас виступають гравці 1993 року, 1994 та 1995-го, дуже сильно накульгує реалізація. Скажімо, для досвідчених футболістів потрібно одна-дві нагоди, щоби забити, а нашій молоді — щонайменше десять. Вбачаю в цьому також велику проблему для нашого колективу.

— На вашу думку, про який поєдинок у першому колі ви можете сказати, що ваші підопічні провели його ідеально?

— Ви знаєте, практично ідеальних матчів у нас не було. Добре зіграли в Горностаївці, здобули свою першу перемогу (рахунок 3:0 на користь стриян. — Р. К.). Та й узагалі, нам тоді багато чого вдалося зробити, підопічні практично виконали усе, що я від них вимагав.

— Які узагалі цілі керівництво ставить перед командою? Можна сказати, що наразі це боротьба за середину турнірної таблиці?

— Розумієте, якщо бути реалістами, за що нам цьогоріч вже боротися?

— Наприклад, за престиж?

— За престиж ми й так боремося в кожній грі. Чесно кажучи, не було жодного матчу в цьому сезоні, за який дійсно було б соромно. Навіть коли ми програвали з різницею в три м’ячі, хлопці мали достойний вигляд. Зараз склад у нас стабілізувався, маємо можливість й час провести повноцінні збори, адже влітку доводилося працювати у стислі терміни. Тоді ми з місця в кар’єр стартували, я прийшов лише за тиждень до початку чемпіонату, відтак по ходу сезону відбудовували команду.

— Ваші підопічні вже приступили до роботи?

— Так. 20 січня хлопці вийшли з відпустки, а 21-го у нас відбувся перший тренувальний день, який включав теоретичне заняття та вправи в тренажерному залі. 22-го — плановий медогляд. Уся необхідна інфраструктура для підготовки до сезону на нашій базі є, відтак хоч би нас тільки снігом не закидало.

— Наскільки я зрозумів, готуватиметесь удома? Узагалі, яким чином побудована міжсезонна підготовка «Скали»?

— До початку чемпіонату — шістдесят вісім днів, тому кудись поспішати ми не будемо. Враховуючи молодий вік наших футболів, підготовка буде схожа на тижневий цикл — шість днів працюємо, день відпочиваємо. У принципі, в режимі дворазових тренувань, плюс спаринги, й проводитимемо підготовку до сезону. Щодо товариських матчів, то в нас вже є певні домовленості із дублем «Говерли» та й з іншими колективами західного регіону. Насправді ж, професійних команд тут небагато, з представниками кожної з них спілкуємося, тому, гадаю, проблем зі спаринг-партнерами не матимемо. До того ж, у першості Львівської області виступають доволі сильні команди, з якими також можна домовитися й зіграти. У березні плануємо поїхати на «землі» попрацювати. Це буде закордонний збір — або в Туреччині, або в Іспанії. Але це тільки у планах, поживемо, подивимося, як воно складеться.

— Фактично увесь свій зимовий збір ви проведете у себе вдома?

— Виходить, що так. Але ще раз скажу, що варіант із Туреччиною розглядається, як 50% на 50%.

— Щодо трансферів. Стрий залишили троє виконавців — Кайдрович, Нагорний та Іванов. Чому вирішили розлучитися з цими футболістами?

— Я не бачив їхнього подальшого зростання у нашій команді. Можливо, у них складеться в іншому колективі, однак в нашому вони себе вичерпали. На їхнє місце прийшли хлопці 1995 року народження, й виглядають не гірше.

— Судячи з усього, ви знай­­шли, ким їх замінити?

— Відверто кажучи, у це міжсезоння ми не плануємо якихось глобальних змін. Якщо у нас з’явиться один-два нових футболісти — це буде нормально. Плануємо підтягнути до основи молодь, хлопців 1995 та 1996 років. А досвідчені виконавці до нас навряд чи прийдуть. Тому тих, хто пішов, плануємо замінити власними резервами.

— Зрозуміло, що керівництво «Скали» цієї зими на трансфери витрачатися не планує, однак які б ви хотіли підсилити позиції?

— Особисто я хотів, щоби за нас грали більш досвідчені захисники. Справа в тому, що є команди, які завідомо слабкіші за класом, й зачиняються на власній половині поля, заганяють туди кілька «автобусів», і таким робом унічию зіграють або у контратаці заб’ють гол, заробивши свої очки. Багато використовують подібні методи, але це не наш шлях, ми граємо з усіма суперниками у футбол. У жодному матчі, проти будь-якої команди «Скала» усім складом не стояла у своєму майданчику, не закривалася. Нав­паки, ми намагалися більше грати на атаку, комбінувати. Відтак коли ми більше атакуємо, хотілося, щоби позаду грали досвідчені виконавці, котрі можуть один в один упоратися зі швидкими нападниками. Певна річ, таких захисників нам не вистачає. Але вони й коштують дорого, тому доводиться обходитися тими, кого маємо.

— Зі спочилого хмельницького «Динамо» ніхто із футболістів не цікавить?

— Цікавить, хотів декількох виконавців запросити до нас, але, знову ж таки, керівництво прийняло рішення, що у це міжсезоння ми маємо обійтися власними силами. Тут вже, як то кажуть, нічого не поробиш.