Головний тренер "Інгульця" Сергій Лавриненко ідповів на питання ЗМІ щодо осінньої частини змагань Першої ліги.
Очікування президента
— Я зараз переконався, що зі мною, чи без мене, Олександр Григорович, завдання, які ставив перед футбольним клубом, вирішив би і домігся поставленої мети. Коли я прийшов в команду, то розумів, що роботи буде дуже багато. Але був здивований, наскільки президент клубу живе футболом, вникає в усі проблеми і намагається допомогти, чим тільки можливо. І врахуйте, що це 24 години на добу.
Ви знаєте, я був не зовсім готовий, тому що Григорович міг мені подзвонити і о 12 годині ночі, навіть набагато пізніше, коли перебував за кордоном, і запитати: як справи в команді? Він не чекає до ранку, особливо напередодні важливих матчів, щоб запитати, як команда готується до гри, які є проблеми зі складом і в підготовчому процесі.
Так що, як бачите, з таким цілеспрямованим і спраглим до успіхів керівником, просто неможливо не прагнути до перемог. Маючи певну довіру, ми просто зобов’язані були виправдати його очікування. Ні секунди не пошкодував про своє рішення очолити "Інгулець".
Свобода дій
— До того, як очолив команд чув, що Олександр Григорович може впливати на тренерські рішення. Але ми відразу зустрілися і розставили пріорітети, домовилися, що все, що стосується спортивної складової — це моя прерогатива. І можу вас запевнити, що Олександр Григорович жодного разу нашу домовленість не порушив. Він може зателефонувати і поцікавитися: кого планую поставити на гру, попросивши обґрунтувати свої рішення. Таке було. Але щоб наполягати і чогось вимагати — такого ніколи не було. Відповідно, мені не потрібно думати про соціально-економічну складову клубу.
Адже я знаю, що в "Інгульці" все в цьому плані знаходиться під жорстким контролем президента.
Фінансова стабільність
— У нас все фінансування відбувається вчасно. Фінансування не захмарне, але стабільне. Ось цією стабільністю у всіх питаннях ми і відрізняємося, завдяки цьому, добиваємося своїх результатів. Ми зосереджені на своїй роботі, не думаючи про побутові і соціальні аспекти. У цьому плані у нас взагалі немає ніяких проблем. І тому ми з абсолютною впевненістю і оптимізмом дивимося в завтрашній день.
Збалансувати готовність
— Всіх футболістів, яких планували, змогли підписати. Єдиний момент, що це сталося вже в процесі і навіть після передсезонних зборів, які були дуже складними. Від того, що ми в різний час отримували необхідних виконавців це трішки ускладнювало тренувальний процес. Але, в цілому, за рахунок інтенсивності матчів та динамічного календаря, в принципі, вирівняли загальну готовність. Так що, кінцівку осінньої частини чемпіонату провели дуже впевнено. Хороша серія у нас була, адже команда не програвала, і не пропускала в семи поєдинках. А в дев’яти заключних матчах здобули шість перемог і три нічиї. Все це дозволило закріпитися на третій позиції і трішки надолужити втрачене.
Конкурентний чемпіонат
— У плані конкуренції нинішній чемпіонат, однозначно, сильніше того, який ми вигравали з "Зіркою". Варто зазначити, що підбір гравців в кіровоградській команді у мене був, в цілому, класом вище. А ось сама ліга була слабшою. Тоді були, так звані, "команди-донори", які всім роздавали залікові пункти.
Зараз таких клубів практично немає. Наприклад, лідер — київський "Арсенал" їде в Кременчук і втрачає там очки. У нинішньому чемпіонаті кожна команда з нижньої частини турнірної таблиці здатна "попсувати нерви" номінальним фаворитам. Це, напевно, пов’язано з тим, що вирівнялася фінансова складова клубів. Немає великих перепадів між зарплатами, скажімо, у гравців в колективах-аутсайдерах і претендентів на підвищення в класі. Так що, сили приблизно рівні і на перший план виходить спортивна підготовка, тактичні напрацювання.
Щільність календаря
— Команда пройшла всю дистанцію в цілому рівно, хоча був невеликий спад у вересні. Можливо, це пов’язано з тим, що деякі футболісти тільки прийшли в команду і ми намагалися вже за рахунок ігрової практики "вписати" їх у загальнокомандний малюнок. Не завжди виходило успішно. Але, знаючи клас запрошених футболістів, за рахунок щільності календаря, нам вдалося налагодити гру і стабілізувати склад.
Завдання на сезон
— Ми повинні були стабілізувати склад, запросити футболістів з перспективою на найближчі півтора-два роки. Прагнули набратися досвіду, створити боєздатний колектив, що дозволило уже в наступному сезоні реально боротися за вихід в Прем’єр-Лігу. Але, якщо зможемо позмагатися за підвищення в класі вже в цьому чемпіонаті і вирішимо це завдання, то, вважаю, президент клубу заперечувати не буде. Так, Олександр Григорович прекрасно розуміє, що для нього це буде складніше. Але, впевнений, що він зробить все можливе і навіть неможливе, щоб "Інгулець" і у вищому дивізіоні виглядав гідно.
Інфраструктура клубу
— Олександр Поворознюк звик до поставлених цілей йти поступово, але грунтовно. Так було в обласному, аматорському чемпіонаті, в Другій лізі, а тепер і в Першій лізі. Команда, як дитина, підростала і дорослішала, поліпшувалася клубна інфраструктура. На сьогоднішній день, я думаю, не кожна команда Прем’єр-ліги має такі умови для підготовки, які є у нас в "Інгульці". Насамперед — відмінне тренувальне поле, два штучних газони, власна, дуже комфортна база, де облаштовується тренажерний зал. Це все розвивається.
А вірний собі Олександр Григорович почав будівництво суперсучасного стадіону і вже заявив, що мріє приймати тут мадридський "Реал". Знаючи наполегливість та цілеспрямованість президента "Інгульця", можна не сумніватися, що, якщо не "Реал", то матчі євро кубків вболівальники нашої команди цілком можуть побачити.
Але, щоб закінчити проект будівництва нової арени, необхідно півтора-два роки. Якщо ж ми вийдемо в Прем’єр-лігу раніше, то будемо, напевно, грати в Олександрії.
Інтерес уболівальників
— Якщо врахувати те, що футбольному клубу "Інгулець" всього чотири роки, то ми займаємо далеко не останні місця за кількістю глядачів на матчах. Клуби з багаторічними традиціями мають значно меншу аудиторію. У міру того, як команда буде рости, стабілізовувати результати, коли про нас дізнаватимуться якомога більше людей, то, думаю, що число прихильників "Інгульця" зростатиме.
Популяризація бренду
— Зараз робиться максимум для того, щоб, кажучи економічною мовою, бренд "Інгулець" був впізнаваний. Це і максимальна популяризація клубу через Інтернет, поліпшення якості роботи офіційного клубного сайту, трансляція наших матчів та інших команд Першої ліги, а також спеціалізована футбольна програма на телеканалі Xsport. От скажіть, чи є інший керівник клубу Першої ліги, крім Поворознюка, який би робив стільки для підвищення популярності свого дітища, та й футболу в цілому?
Повага суперників
— Раніше було, що не всі знали, де це Петрове і їхали сюди з впевненістю в перемозі. Зараз ситуація змінилася. Нині більшість суперників думають, як би не програти. Ну а щодо результату, то, думаю, що якби перед початком чемпіонату хтось сказав, що "Інгулець" буде в п’ятірці найсильніших, то багато фахівців вважали б це жартом. Чотири роки тому ніхто про не знав, що є такий футбольний клуб — "Інгулець". А на сьогоднішній день — команда на третьому місці в лізі.
Тактика "Інгульця"
— У "Зірці", як я вже зазначав, були інші виконавці з іншими функціями на полі. Там все більше будувалося на комбінаційному стилі, контролі м’яча. В "Інгульці" вважаємо краще грати в більш жорсткий та агресивний футбол.
Зараз у нас більше силової гри, пресингу, за допомогою якого відразу ж намагаємося "накривати" суперників. Підлаштовуємо свої тактичні схеми під наявних виконавців, які, можливо і не можуть домінувати в контролі м’яча, але беруть своїми фізичними кондиціями, правильним вибором позиції, наполегливістю, вмінням правильно втілювати тренерські задуми.
Комфортна робота
— Кожен футболіст, який зараз в обоймі, допоміг команді досягти такого результату, який маємо після осінньої частини змагань. Але з гравцями, з якими працював у "Зірці", звичайно ж, було на порядок легше, з ними комфортно працювати. Вони знають мої вимоги.
Іншим довелося роз’яснювати, а в розмові з ними менше витрачав сил і часу на пояснення тактичних моментів. Вони самі розуміли та інших вели за собою, тим самим, мені дуже допомогли.
Феномен Акименка
— Один період я надавав перевагу Роману Локтіонову, давав йому більше ігрової практики. А тут Саша з перших турів почав грати і забивати. Причина, напевно, в тренерській довірі. Не думаю, що тоді у Олександра було менше майстерності. Вважаю, що дав йому можливість більше розкритися і повернути впевненість в своїх силах.
Найкращі матчі
— Повністю провальних матчів не було. Десь, можливо, не пощастило. А з хороших поєдинків можу виділити домашню перемогу над "Геліосом" — 4:0, коли у Акименко народилася двійня і він відзначив цю прекрасну подію у своєму житті чудовими діями, гольовим дублем. Можна відзначити нашу гру в атаці, адже "Геліос", на той момент, менше всіх пропустив (зараз менше всіх пропустив "Інгулець" — 12 м’ячів в 22 туру х — Авт.).
Ще хороша гра була з "Десною" (0:0 на виїзді — Авт.) З відмінною командою Олександра Рябоконя на прекрасному полі, одному з кращих в Першій лізі. Хоча, на наш газон теж гріх скаржитися. Ну і окремо слід відзначити битву з "Арсеналом" вдома, коли нанесли одноосібним лідерам першості єдиної поразки з рахунком 1:0.
Рішення арбітрів
У матчі проти "Арсеналу" забили чистий перший м’яч, але його не зарахували. Потім арбітр повинен був видаляти гравця "Арсеналу", але вирішив інакше. Взагалі, на початку чемпіонату недорахувалися чотирьох залікових пунктів через, м’яко кажучи, дивних суддівських рішень. Але зараз вже не хочеться повертатися до цих моментів.
Думаю, що якби не суддівські помилки, то, в принципі, могли бути в турнірній таблиці вище. Але, напевно, на перше місце ми ще не готові, а от друге-третє — це наше. Хоча, є багато моментів, які ми б хотіли поліпшити. Обов’язково покращуватимемо свою гру.
Заслуга Ганєва
— На останньому рубежі постійно діяв Геннадій Ганев. Це надійний, впевнений в собі голкіпер, виручав нас в безлічі епізодів. В тому, що ми мало пропустили, велика його заслуга. А ще Генннадій у нас фахівець по пенальті. Я і пригадати не можу, щоб воротар відбив протягом однієї хвилини два поспіль пенальті, а Ганєву це вдалося. Правда, грав Гена без замін і ми зараз шукаємо надійного дублера.
— Центральні захисники в особі Віталія Павлова, Олександра Кучеренка, Романа Гончаренка та Артура Новотрясова відпрацювали нормально, адже нам найменше забивали в Першій лізі. Дуже часто грали в три центральних і два флангових захисника — Дениса Балана і Ігоря Солдата.
Тактичні перебудови
— Іноді, з урахуванням суперника, Кучеренко, при нашій атаці, висувався в опорну зону. За рахунок цього мали перевагу в центрі поля.
В матчі з "Арсеналом" це було чітко видно. Якщо перейти до атаки, то фактично 90 % матчів провели з двома нападниками. Це говорить про те, що ми більше були налаштовані на атаку. Роль другого форварда у нас виконували Саша Мішуренко, Ніка Сичинава і Рома Локтіонов, який допоміг нам наскільки міг.
Центральний плацдарм
— У опорній зоні основний гравець — наш капітан Владислав Лупашко. Він виконує роль сполучної ланки між захистом та нападом. В боротьбі за центр поля капітану здорово допомагав Влад Клименко. Також велику роль відігравали Олексій Павелько та Євген Запорожець, які сприяли швидкому переходу з захисту в напад.
Арман Елла
— Яскравого плеймейкера у нас немає. Кожен трішки намагається загострити гру. Той же Арман Кен Елла дуже любить возитися з м’ячем. Помітна школа "Барселони". Ми його використовуємо, коли потрібно додати швидкості і агресії в атакуючій грі. Він дуже класно бачить поле і знає — як і коли потрібно віддати націлену передачу.
Подяка команді
— Щоб нікого не образити, зазначу, що кожен гравець нашої команди, який виходив на поле, непогано проявив себе в осінній частині чемпіонату і всім хлопцям дуже вдячні за те, що не підвели, показали себе справжніми бійцями, професіоналами.
Зміни в команді
— Підсилення складу – безперервний процес. У будь-якому випадку, в зимове міжсезоння хтось залишає колектив, як той же Рома Локтіонов, а нові гравці приходять. Скажу точно, що багато змін не буде. А ось у другій команді, яка повинна готувати достойне поповнення, в грудні відбудуться зміни. Зараз ведемо переговори щодо кандидатури нового старшого тренера і, думаю, в найближчі час ми назвемо наставника дубля.
Колишня команда
— Президент нашого клубу сказав, що у нього є передчуття, що команда зможе поборотися у матчах плей-офф за право участі в УПЛ із "Зіркою". Я ж скажу так: дай Бог, щоб підопічні Романа Монарьова фінішували вище десятого місця. Я не хочу зустрічатися в таких принципових боях з командою, де провів свої найкращі роки як гравець, досяг серйозного успіху як тренер. І хоча зараз всі мої думки пов’язані виключно з "Інгульцем", але частинку свого серця я все ж залишив у "Зірці".
