Сергій Ковалець: "Тренувальний процес Гвардіоли нічим не відрізняється від нашого бачення розвитку футболу"

1312 04.05 2019   18:09
Фото - Денис Руденко, FootBoom

Після дев'ятиматчевої безпрограшної серії "Оболонь Бровар" пригальмувала. Поразки від "Волині" та "Авангарда", а також нічия з ПФК "Суми", які до того й очок-то не мали навесні, дещо послабили турнірне положення киян у групі лідерів. Чому так сталося й за що все-таки боротиметься цього сезону й у найближчій перспективі Оболонь Бровар? Прес-служба ПФЛ розпитала Сергія Ковальця.

— У Оболоні-Бровар на даний момент певна проблема із забивним нападником, плюс через дискваліфікацію пропускатиме матчі основний воротар Федорівський. Команда планує по ходу сезону підсилити свій склад?

— У нашого клубу є своя власна філософія. Основну ставку робимо на молодих українських гравців, хоча, звичайно, прагнемо підсилити свій склад. Намагатимемося це зробити, але не все так просто. Хочеться відзначити нашу молодь, яка прогресує від матчу до матчу. Хлопці завжди з повною самовіддачею працюють на тренуваннях та під час ігор. Звісно, не завжди отримуємо той результат, який хотілося б, але радує те, що гравці демонструють досить непогану гру. Для нас найголовніше зараз — грати у цікавий футбол та займатися будівництвом команди на майбутнє.

— Із чим можна пов’язати спад команди у останніх турах? Можливо, гравці втомилися чи все ж не вистачає кадрового потенціалу для ротації?

— Вважаю, що сукупність цих факторів і впливає на невтішні результати команди у останніх матчах, плюс нам дещо не щастить. Вважаю, що втратили залікові пункти у тих матчів, в яких не мали б цього робити. Головне, щоб команда зробила правильні висновки. Зараз займаємося аналізом причин поразок і рухаємося далі до нових перемог. У нас залишилися матчі, у яких маємо демонструвати якісну гру для наших вболівальників.

— Багато хто невірно трактує завдання клубу. Внесіть ясність: відмашка на УПЛ була від президента?

— Зараз у нашій країні складні часи, через війну підприємства не працюють на повну потужність. У нашого клубу є вся необхідна інфраструктура для участі у Прем’єр-Лізі. Вважаю, що необхідно рухатися поступово. Ми — самобутня, заводська команда, яка представляє цілий Оболонський район міста Києва та, зокрема, корпорацію Оболонь, і для нас в першу чергу, важливо демонструвати якісну та видовищну гру, яка приваблює вболівальників, а разом з нею обов’язково прийде й результат.

— Ви працювали головним тренером молодіжної збірної. Кого б з гравців молодіжної збірної того скликання з задоволенням запросили в Оболонь-Бровар?

— Звісно, хотілося б щоб у нашій команді грали такі кваліфіковані виконавці, як Малиновський, Зінченко, Караваєв. Коли Руслан Малиновський грав у збірній, він ще виступав за дубль ФК Севастополя. Олександр Зінченко грав за Уфу. Зараз вже ці футболісти відомі всьому світу, грають на провідних ролях у національній збірній та виступають за кордоном.

Приємно, що всі гравці, які тоді виступали за молодіжну збірну, прогресують і грають на високому рівні в Україні і за кордоном. Це означає, що тренери збірної працювали у правильному напрямку.

Безумовно, гравців виховують клуби, але все ж збірна дає можливість молоді проявити себе на міжнародному рівні. Наприклад, Малиновський свій перший офіційний міжнародний матч зіграв за молодіжну збірну на Кубку Співдружності у 2014 році, який ми тоді виграли.

Він мав можливість перевірити себе на фоні збірних Литви, Білорусії, Росії. Потім вже Руслан досить добре проявив себе у матчі проти збірних Італії та Чехії. До речі, тоді за Італію виступали Інсіньє та Іммобіле.

Добре, що зараз є можливість поспілкуватися зі своїми підопічними, згадуємо часи спільної роботи. Олександр Зінченко розповідає про тренувальний процес Гвардіоли, і він нічим не відрізняється від нашого бачення розвитку футболу. Просто у них є стабільність на всіх рівнях, а також хороша атмосфера на стадіонах. Тренувальний процес завжди побудований на позитиві, присутня впевненість у завтрашньому дні. На жаль, в Україні поки не так.

До речі, гравці Оболоні також викликалися до збірних різних вікових категорій, зокрема Ігор Пластун, Антон Шевчук, Артем Фаворов та Назарій Федорівський.

— Всі фахівці схиляються до того, що змагання ПФЛ повинні мати свій власний м’яч. М’ячем Select на даний момент грають у Бундеслізі, а також "Прикарпаття" та декілька клубів Другої ліги. Яка ваша думка з цього приводу?

— Працював у Словаччині і там Прем’єр-Ліга грає одним м’ячем Adidas. На сезон дають 100 м’ячів кожному клубу, і всі вони хорошої якості. Там дитячі школи також забезпечуються цими м’ячами. Наш клуб підтримує ідею, щоб в ПФЛ з’явився офіційний м’яч, яким проводитимуться усі змагання. Однак м’ячі різних фірм відрізняються один від одного, тому потрібен час для того щоб адаптуватися.

Дуже важливо, аби рішення стосовно єдиного м’яча приймалося колегіально. Було б добре, якщо керівники всіх клубів зібралися та вирішили, яким м’ячем грати. Думаю, що гравці, тренери та функціонери розуміють, що Перша ліга повинна грати одним м’ячем, але ухвалене рішення повинно влаштовувати всі клуби, і не важливо - Select, Nike, Adidas чи Puma це буде.

Популярні новини