Період вимушеного карантину, говоритимемо відверто, багатьох з нас застав зненацька. Повною мірою такий висновок стосується гравців та тренерів нашого "Інгульця", які в ході зимових тренувальних зборів намагалися набрати оптимальних кондицій, а тепер, головним чином, переймаються тим, аби ці кондиції не були втрачені безповоротньо. Як їм це вдається та й взагалі - чим займаються на карантині? Днями про це ми поспілкувалися з головним тренером команди Сергієм Лавриненком.
- Отже, Сергію Дмитровичу, як карантин відобразиться на повсякденному житті нашої команди, чим займаються гравці, чи підтримуєте з ними зв`язок?
- Команда увесь час на зв`язку, в соціальних мережах є спільна група, в яку я надсилаю плани індивідуальних завдань. Перший цикл таких завдань був розрахований на три дні, зараз футболісти опрацьовують наступний - тижневий цикл.
Гравці виконують ці завдання, за запитом надсилають відео з тим, як вони проводять ці тренувальні заняття, як виконують бігову роботу, якщо є можливість замінити її якоюсь силовою роботою, то вони це також враховують. Все це відбувається під контролем, хоча ми й не знаємо, до якого періоду триватиме карантин, але намагаємося тримати гравців у тонусі.
- Розуміємо, що прогнози - справа невдячна, і, тим не менш, як гадаєте - сезон цього року буде дограний?
- Гадаю, що буде дограний, але, скоріше, це вже відбудеться влітку. Звичної паузи влітку, швидше за все, вже не буде, тим більше, що чемпіонат Європи перенесли на 2021 рік. Тож та перерва, що була запланована на літній період, фактично буде використана зараз. Гадаю, саме влітку дограємо цей сезон і одразу розпочнемо наступний.
- На вашу думку, ті кондиції, яких команда набула під час турецького тренувального збору не будуть втрачені до літа?
- Звичайно, все залежатиме від того, коли саме розпочнеться чемпіонат. Безумовно, якоюсь мірою кондиції таки будуть втрачені. Адже хоч ми й даємо зараз футболістам план роботи, але ви ж розумієте, що тренерові дуже складно готувати гравців, не маючи уявлення, коли ж стартуватиме чемпіонат. Зараз ми готуємо футболістів, орієнтуючись на офіційно заявлену дату закінчення карантину 24 квітня.
Але ж, судячи з усього, 24 квітня карантин не закінчиться, тож нам доведеться повністю переглядати програму підготовки, розробляючи інші завдання. Словом, потрібно знати відправну точку – коли розпочнеться чемпіонат. Тоді легше хлопців підготувати і функціонально, і психологічно. Втім, це проблема не лише наша - сьогодні усі команди перебувають в однакових умовах. Що ж до наших гравців, то я сподіваюсь на їх свідомість, їх розуміння того, що в країні складна ситуація, але вони, як справжні професіонали, мають самостійно підтримувати фізичну форму.
- Насамкінець, якщо не секрет, чим ви особисто займаєтеся в карантині, як проводите вільний час, якого зараз, напевне, усе ж стало більше?
- Звісно, секрету жодного тут немає - приділяю час перегляду старих ігор, роблю для себе їх аналіз. Звичайно, зараз маю змогу більше уваги приділити родині, адже з нашою роботою, зрозуміло, без цієї уваги наші сім’ї страждають найбільше. Тож сім’я на цей період стала одним з найголовніших пріоритетів. Але не забуваю й про футбол, адже це наша робота, яка зобов’язує увесь час бути на належному рівні професійної готовності.
- Визначилися вже, кого не шкода в сім’ї відправляти за покупками?
- Та ну (сміючись. - Ред.). Сім’я - це святе. Ми намагаємося взагалі рідко виходити з дому, там, де можливе скупчення людей, не буваємо. На перший час продуктами трохи запаслися. Та все ж хочеться вірити, що така ситуація не триватиме надто довго, сподіваюсь, що все, нарешті устаткується, і вже найближчим часом стане на свої місця: дограється цей чемпіонат, і усі ті заходи, що були заплановані, також відбудуться.
- Що ж, ми вдячні за такий оптимістичний прогноз, адже доводиться чути й інші думки, зокрема й щодо того, що і країна, і навіть світ вже не будуть такими, якими були до епідемії. Тож ви - оптиміст!
- Знаєте, за великим рахунком, кожен день вже не буде таким, яким був учора. Те, що було вчора, - змінити неможливо, а на те, що буде завтра, ми ще можемо якось вплинути. Тож мусимо розуміти, що двох однакових днів бути не може. Водночас, я закликаю усіх сприймати життя з позитивом і сподіватися на краще. А саме найгірше - нехай залишається позаду.
Читайте также: В "Ингульце" ничего не урезали