Колишній головний тренер "Карпат" Мирон Маркевич згадав часи роботи під керівництвом екс-президента клубу Петра Димінського на початку 2000-х.
– Було помилкою посеред сезону приходити в "Карпати"?
– Звичайно, ніяк не можу собі цього пробачити. Я розумів, куди я йду. До людини, які не дасть працювати. Він так мене вмовляв, що важко було відмовити. А потім почалася стара історія.
– Скільки часу протрималася ідилія без втручань?
– Та я тільки прийшов, назвав склад, а він заходить і каже: "Та ні, то не той склад". Приїхали дивитися на футболіста, на Налєпу. Каже, що у воротах буде стояти Налєпа. Ну я й відповів: "На свисток і тренуй далі". І пішло-поїхало.
Я грав проти нього потім, не проти "Карпат". Цей клуб для мене був рідний. Димінському я шансів не давав, лише там раз ніби програли у Львові за 8 років.
– Діалогів після цього не було?
– Ні. Найгірше, що в моєму житті хтось міг мені зробити, то це він зробив. Батько мій міг ще пожити, але сильно перейнявся цим…
На початку 2002 року ми йшли на 3-му місці, у першому колі взагалі не було ніяких проблем. Але були заборгованості, не платили пів року. Я поставив питання руба. Він відчув, що я принциповий чоловік. Легше було мене звільнити. Після першого кола це сталося, щоб не віддавати борги, – сказав Маркевич, слова якого наводить ютуб-канал ФК "Карпати".
Читайте также: Мирон Маркевич: "З Красніковим була домовленість, що повернуся в "Металіст" у разі виходу в УПЛ"
