- Олеже Вікторовичу, поразка минулого туру стала для вашої команди третьою поспіль і загалом п’ятою за третину пройденого чемпіонату. У чому причина втрати очок у останніх матчах?
- Певний спад у грі є, але кожну поразку варто розглядати окремо. Якщо в матчі із «Зіркою» в Кіровограді (1:2) були претензії до нашого воротаря, то невдача від «Титана» (3:4) не була наслідком безпосередньо гри, адже ми вели 2:0 упродовж матчу. Причиною цього вважаю упереджене суддівство. Відповідним було й рішення КДК щодо цього матчу, який також підтвердив упередженість рішень рефері. Хоча й програли у цих поєдинках, я би записав до активу командну гру. А ось у домашньому матчі з «Полтавою» хоча перевага й була на нашому боці, в атаці ми зіграли беззубо, тож як результат - поступилися 1:2. Що ж до матчу з «Олімпіком» (0:1), то обидві команди діяли дуже обережно, за весь матч на двох лише чотири рази поцілили в площину воріт. Тому говорити, що грали добре, я, звісно, не можу. Але було на полі багато цікавих тактичних протистоянь. Звичайно, прикро було пропустити зі стандарту.
Отож, як бачите, всі поразки - різні. Немає в нас досі лідера, який у скрутну хвилину міг би взяти на себе гру та повести команду вперед! Не всі один одного розуміють на полі. Є група так званих старожилів, а інша - новачки. Інколи вони замість того, щоб об’єднувати зусилля, починають грати кожен у свій футбол.
Мають місце й кадрові проблеми, які досі не вирішені. Є певні контракті зобов’язання перед деякими футболістами, відповідно не можемо через обмежений бюджет набирати потрібну кількість гравців. Відтак змушені задовольнятися тими, яких маємо у своєму розпорядженні.
- До речі, поразка в один м’яч - не перша цього сезону. Можливо, досі позначається певна незіграність чи про це не може бути й мови?
- Звичайно, ви маєте слушність. Я не порівнюю «Миколаїв» із командами-грандами нашого чемпіонату, але ті ж «Динамо», «Дніпро» кілька сезонів поспіль, маючи колосальний підбір виконавців, переживали проблеми із зіграністю. Потрібен час…
Не оминув би увагою й той факт, що команда дуже потужно грала в міжсезоння. Удало пройшли й перші матчі чемпіонату, тож не приховуватиму, певна ейфорія як у тренерського штабу, так і в гравців мала місце. А потім стало скрутно… Як з’ясувалося, в нас кілька позицій не закриті, відповідно кілька гравців змушені грати не на своїх місцях. А запросити в проблемні зони потрібних виконавців, ми, як уже сказав, не можемо.
- Останнім суперником був «Олімпік» - команда, яку називають чи не головним претендентом на підвищення в класі. Що скажете про гру донеччан, бо, наприклад, тренер «Олександрії» Володимир Шаран навіть нічию із цим суперником назвав гідним результатом.
- Якщо бути об’єктивним, то це команда п’ятого-шостого місця. Але цей колектив прогресує від сезону до сезону. Є й хороші виконавці у «Олімпіка», але ще раз зазначу, що це поки не колектив рівня лідерів чемпіонату.
- Але, за підсумками третини сезону, саме «Олімпік» - одноосібний лідер.
- Цьому є пояснення. Перше, стабільний склад команди. Друге, стабільне фінансування. Третє, дуже хороші умови для роботи. «Олімпік» зарахував би до групи колективів, куди входять «Аванград», «Зірка», той же «Миколаїв», можливо, ще кілька клубів.
А ось кого й хотів би відзначити цього сезону, так це «Суми» й «Сталь». Хоча з ними ще не грали, але деякі матчі цих колективів я бачив, і вони на мене справили враження. Не знаю, як довго вони зможуть демонструвати такий рівень гри, адже тримати його на одному диханні майже нереально. Подібне собі можуть дозволити лише деякі команди топ-рівня нашого чемпіонату, які мають довгу лаву запасних гравців.
- До речі, в наступних двох матчах «Миколаїв» протистоятиме саме згаданим вами командам, які, між іншим, є нинішніми лідерам перегонів. Я, мабуть, вас не здивую, коли скажу, що в домашній грі із сумчанами в суботу вболівальники чекають лише перемоги.
- Перемог чекають од усіх команд, а найбільше там, де люди масово ходять на футбол. Бажання вболівальників ми дуже добре розуміємо. Тому напередодні гри із «Сумами» 19 вересня ініціюємо зустріч із фанами. Хочемо зустрітися й поговорити, пояснити, чому мали місце поразки в останніх матчах. Адже потрібно, щоб і вони усвідомлювали, що так швидко результат не приходить. Потрібно трохи часу. Ми не стоїмо на місці, рухаємося вперед. Звичайно, хотілось, аби в команду гравці йшли не на півроку чи рік. Якщо контракт і підписувати, то щонайменше років на три. Коли хлопці стільки часу грають разом, є зіграність, стабільність… Та, попри все вищесказане, не став би драматизувати ситуацію. Усе в нас буде добре, тож я впевнений, поліпшаться й результати, й команда, у підсумку, посяде гідне місце в перегонах.
