Луцька «Волинь» у ці дні розпочала тренування в Євпаторії, куди прибула на короткий збір, пов'язаний з паузою в чемпіонаті. Лучани пробудуть в Криму до 10 вересня і зіграють один чи два спаринги. Напередодні від`їзду команди клубна прес-служба поспілкувалася із головним тренером «Волині» Віталієм Кварцяним, аби підвести проміжні підсумки виступів «Волині» у стартових матчах нового чемпіонату.
- Віталію Володимировичу, ви вже більше трьох місяців біля керма команди, два місяці є президентом «Волині». Чи можна сказати, що за цей період встигли стабілізувати ситуацію в клубі?
- Під час зустрічей та розмов із інвесторами команди ми домовилися розпочати роботу із «нуля», відкоригувати негатив, принаймні поступово його скорочувати, щоб вийти на позитивну динаміку розвитку клубу. Радий, що ми працюємо в одній команді і в одному напрямку із генеральним директором та віце-президентом клубу. Спільно виробили й програму покращення інфраструктури. Вона не дуже галаслива, так би мовити, не популістська, але така, яку реально виконати. Основний акцент нині на центрі дитячого футболу, який хочемо облаштувати в Теремно. Зараз приділяємо окрему увагу дитячій школі, зокрема старту наших команд в ДЮФЛУ.
А ще займалися переглядом контрактів із футболістами. Під час цього процесу розсталися із багатьма гравцями. І з тими, які втекли, і з тими, які не хотіли грати в команді прем`єр-ліги. Ми переглянули кадровий потенціал і відповідно контракти або договори основи, дубля, юніорів та всієї дитячої школи. Створили спеціальний департамент, який відстежує інформаційні, правові та документарні процеси. Тобто, робили все поступово і вважаю, що нині йдемо в невеличкому, але позитиві в скромних умовах нашого волинського регіону.
- Позаду вісім турів чемпіонату, це вже майже третина всієї дистанції. Як оцінити нинішній рівень Прем`єр-ліги?
- У цьому чемпіонаті набагато важчі, жорсткіші умови для того, щоб здобувати очки в турнірну таблицю, вигравати матчі дуже важко. Кожен поєдинок дається з неймовірними витратами нервової та фізичної енергії, бо всі команди підросли і ніхто не хоче виглядати слабшим. Можливо, через таку конкуренцію і глядачі не ігнорують живий перегляд матчів. Попри те, що телебачення відбирає вболівальника, розслаблює його, змушує залишатися вдома, все ж люди ідуть на «живий» футбол, на трибуни, де емоції незрівнянно багатші. Тому я гравцям неодноразово повторюю і нагадую, що ми граємо для вболівальника. Хочеться, щоб він ішов з матчу з хорошими емоціями. Після перемог «Волині» люди повертаються додому в позитиві, наступного дня на роботі обговорюють матч, футбол дає настрій…
- Гра яких команд на старті чемпіонату найбільше заімпонувала?
- Дуже сподобалися два перших матчі «Дніпра». Сильно індивідуально та із хорошою командною швидкістю грали дніпропетровці. Застосовувалися найпередовіші футбольні технології. «Металіст» моментами був дуже цікавим мені. Приємно здивувала організованість «Чорноморця». Вони з огляду на участь в єврокубках вибрали тактику прагматичного футболу. Акуратно контратакують, а в атаці в них є ті, хто може ефективно реалізувати моменти – Самодін, Антонов і Прийомов.
- Чи задоволені ви новачками, які з`явилися у «Волині» влітку?
- П`ятдесят на п’ятдесят. В цілому задоволений самовіддачею та наполегливістю Задерецького, Бабатунде, Козьбана, Нємчанінова, Мемешева… Але вони грали не завжди стабільно. Все ж дається взнаки рівень першої ліги, з якої прийшло кілька наших новачків, і молодість названих гравців. Вболівальник же – максималіст, як і тренер, хоче, щоб вони відразу заграли на максимумі можливостей. Будемо терпіти і закріплювати у них проблиски позитивних якостей, які вони вже мають.
- Вболівальниками завжди хочеться побачити на полі своїх футболістів…
- Безперечно! Це наша футбольна концепція – постачати основну команду власними вихованцями. Вже зараз є хороші хлопці 1996-97 р.н. Уявіть, що вони заграли, потрапили до першої команди. Їхні родичі, знайомі ідуть на стадіон, де вболівають за них і за «Волинь»! Хоча це ідеальний варіант, адже шлях появи справді талановитого виконавця тернистий. І тут мають ідеально спрацювати і дитячі тренери, і сам футболіст, і його батьки. До слова, дуже часто вони звинувачують клуб в тому, що ми буцімто не бачимо в їхніх дітях професійних футболістів. Завжди кажу у таких випадках: існує жорстка конкуренція, не кожному дано стати професійним футболістом.
- Чи можемо ще чекати підсилення головної команди найближчим часом?
- Ви, до речі, помітили нашу політику трансферну? Беремо не надто відомих широкому загалу, «розкручених» молодих гравців. Тих, які не дуже дорогі, можливо, не дуже досвідчені, але перспективні. Так будемо діяти й надалі. Можу сказати, що хоч трансферне вікно закрилося, але я в пошуках креативного центрального півзахисника та нападника.
- Як вам вдалося повернути Рамона?
- Це довга і захоплююча історія. Колись її розповім, ще не час, але в цілому я дуже радий, що він повернувся. Я бачу в Рамоні джерела для поліпшення, він ще не до кінця вичерпав резерви зростання, може вийти на ще вищий рівень. За належної, звісно, підготовки та ставлення до роботи.
- У серпні «Волинь» зіграла кілька матчів із обласними командами. Особливо запам’яталися виїзди до Ковеля та Нововолинська. Чи будете продовжувати таку практику?
- Звичайно! Тим більше, що маємо вже пропозиції від кількох населених пунктів. Це популяризує і «Волинь», і взагалі футбол. Щойно знайдемо оптимальну дату, розрахуємо робочий графік відносно календарний матчів чемпіонату, кубку і тренувань, то відразу спробуємо зіграти. У Мар`янівці, Турійську, Любешові чи Рожищі…
- У липні ви презентували свою книгу-автобіографію. Вона отримала схвальні відгуки читачів. Які найцікавіші враження від неї доводилося чути вам?
- Я не чув поганого про неї. Телефонували друзі звідусіль – з Дніпропетровська, Одеси, Харкова, Павлограда… Дякують, мені приємно. Щодня багато книг підписую, інколи аж рука втомлюється, відправляємо у різні куточки країни.
