Юрій Вернидуб: "Чому би не замахнутися й на Лігу Європи?"

Тренер «Зорі», котра днями вийшла з відпустки, — про відпочинок із батьками, кадрові питання та курс на місце в єврокубоках

— Я провів відпустку, як зазвичай. Не пригадаю, коли останнім часом їздив кудись відпочивати за кордон. Як на мене, найкраще вільний час проводити вдома, з батьками. Приємно повернутися до рідного дому, побачити маму з батьком. Потім, щоправда, повернувся додому, в Запоріжжя, до дружини та молодшого сина, а також до внука. Особливого відпочинку не було, відпустка — відпусткою, а про роботу не варто забувати. Пот­рібно було розписати план підготовки до другої частини змагань, проаналізувати виступи команди в першому колі та дійти висновку, на чому слід більше акцентувати увагу в процесі підготовки. Хоча сил таки вдалося набратися, відтак із радістю приступив до роботи, як і мої колеги по тренерському штабу та підопічні.

— Погоджусь із вашими враженнями. Уважаю, що це дуже добре, що всі раді повернутися до Луганська. Атмосфера в колективі справді приємна. Відзначу, що всі повернулися здоровими, що також важливо. Єдине, що Яннік Болі повернеться 14–16 січня: в нього дружина в цих числах народжуватиме, тому дозволив затриматися на тиждень.

— Він також прибуде в розташування команди пізніше через сімейні обставини. Уже все вирішили: Данило прилітає 14 січня.

— Чесно відповім, що обійшлося без негативних моментів. Другий рік поспіль збираємось із командою взимку після відпустки, та ще ніхто не набирав зайвої ваги. Помітно, що хлопці не просто відпочивали, а й піклувалися про свій функціональний стан. Відтак без остраху приїжджають на збори та отримують початкові навантаження. Радий, що мої підопічні стають професіоналами. Це ж їм на користь, що змінили своє ставлення до підготовки навіть упродовж відпочинку. Сподіваюся, нині зможемо підійти до заключних 12 турів у якнайкращій формі. Гравці це самі розуміють, адже постійно їм про це говорю. Як і раніше казав, хочемо цей сезон завершити краще, ніж попередній.

— Правильно, лише з ними не продовжили трудові договори. Натомість підписали угоду з Малиновським, вихованцем академії «Шахтаря». Тогоріч Руслан виступав за «Севастополь». Наводив довідки: всі залишали хороші відгуки стосовно нього, тому вирішили запросити до себе. Схожий шлях раніше пройшов Малишев, а зараз Максим своєю наполегливістю в роботі довів, що претендує на місце в основ­ному складі. Маю надію, що Малиновський також згодом стане нашою бойовою одиницею. Не забувайте, що також прагнемо підписати плеймейкера, певна річ, не називатиму прізвища. Робота йде, тому розраховую, що скоро він також поповнить наші лави.

— Ніяких залаштункових справ не було, однозначно. Стосовно Галюзи вирішили не продовжувати контракт. Людині 34 роки, хоча в паспорт йому ніхто не заглядав. На мою думку, на п’яти наступає молодь, якій потрібно давати можливості прогресувати. У першій частині я це вже практикував, пересвідчився, що нічим вони не поступаються, можливо, в деяких компонентах навіть переважають Іллю. Фінансові питання також не мають жодного впливу на це рішення.

— Я ж вам кажу: це не за принципом паспорта! У мене в розпорядженні є Любенович та Ідахор, яким по 32, та 36-річний Олександр Грицай. Не у цьому справа. У цих виконавців є чинні контракти, котрі вони відпрацюють до завершення. Що можна сказати про гравця, який відіграв усі матчі? Це лише підтверд­жує, що Саша у свої роки перебуває у хорошій формі та ще спроможний бути корисним клубові, відповідно продовжили з ним угоду. До того ж, на позицію Галюзи в мене вдосталь футболістів: Ліпартія, Любенович, Малишев, Білий… І всі молодші за нього. Не знаю, чому всіх дивує така позиція. Тренер вирішує, хто потрібен, а хто — ні. Іллі ми подякували за роботу, котру він виконав. Свого часу він справді сильно нам допоміг, коли опинилися у скрутному становищі. Однак треба розуміти, що життя не стоїть на місці.

— Якої долі очікують Цакич і Аддо, котрі повернулися після оренди? Аддо вже встигли приписати інтерес «Анжи».

— Я про те також читав, але не знаю, як воно складається насправді. Якщо в нашого захисника випаде така можливість, то ніяких перепон «Зоря» не чинитиме. У Росії, можливо, зможе знову заявити про себе, як про хорошого футболіста.

Щодо Цакича, котрий повернувся з Білорусі, то ще вирішується, чи віддаватимемо його в оренду, чи припинятимемо співпрацю. Рішення буде спільним із керівництвом. Хоча особисто не бачу, на якій позиції сербський хав зможе нам допомогти. Він може грати у центрі оборони чи півзахисту, а конкурувати з Вернидубом, Шунічем, Гордієнком, Білим, Малишевим, Грицаєм, Чайковським навряд чи зможе.

— Можливо, мав місце інтерес цих клубів до наших гравців. Утім, усі ці футболісти перебувають у розташуванні нашого ФК. Якщо надійде хороша пропозиція, тоді можна сідати за стіл перемовин. Поки що офіційних запитів щодо моїх підопічних не надходило. Хоча часу ще вдосталь, усе може змінитися. Не можу запевнити вас, що згодом цього не відбудеться. Такий футбол.

— Як будь-який тренер, хочу, щоби команда постійно підсилювалася. Свіжа кров завжди потрібна. Уважаю, що наш колектив практично укомплектований. Узяли лише Малиновського, ще сподіваємося на підписання анонсованого плеймейкера. Якщо вдасться обійтися без травм, то більше нікого нам не потрібно. Залишається лише добре підготуватися на зборах і підтвердити мої слова впродовж другої частини змагань. Як зрозуміли, особливих змін не буде, селекція взимку буде точковою. Та й взагалі, назвіть мені клуби в Україні, що значно підсилились?

— Ось і відповідь. Якщо вірити чуткам, із «Металіста» всі «хочуть» йти. У «Динамо» та «Шахтарі» «затишшя». Лише «Чорноморець» із двома гравцями уклав договори, натомість стільки ж пішло. Лише «Говерла» продовжує активні дії на трансферному ринку. Але не моя робота оцінювати селекцію в інших командах. У нас же колектив збалансований, виступає­мо в одному складі вже другий рік. Не бачу сенсу щось кардинально змінювати.

— На першій порі працюватимемо безпосередньо в Луганську. На цьому етапі найголовніше — привести в потрібні кондиції гравців, тобто закладатиметься фізичний фундамент. Потім двічі злітаємо до Туреччини з перервою на відпочинок. Там, передусім, проводитимемо спаринги (по чотири на кожному зборі). На тренуваннях, зрозуміло, більше працюватимемо з м’ячем, але не оминути й роботи над тактичною взаємодією футболістів. У нас достатньо непогано виходить стреміти у швидкі контратаки, тому напрацьовуватимемо більше позиційні атаки. Футбол на місці не стоїть. Усе добре: і тактика, і стратегія, але якщо виконавець не підготовлений фізично на належному рівні, то йому складно виконувати весь обсяг роботи.

— Те, що ви маєте на увазі, в нас проходить одразу після завершення першої частини. Зустріч, звичайно, відбулась, обговорили всі важливі питання. Як знаєте, президент у нас амбіційний, тому слід виконувати поставлені завдання. Чому би не замахнутися й на Лігу Європи?

— Нічого вже не може змінитися: мета — Ліга Європи. Коли є така можливість, то потрібно її використовувати. Кожен клуб, навіть який розташовується нижче шостого місця, мріє про виступи на міжнародній арені. Поясність тоді: якщо немає серйозних завдань, то навіщо працювати?

— Передусім згадайте, що Болі, Данило та Шуніч не безкоштовно приходили. У цій площині проблем ніколи не виникало. Платили, безумовно, невеликі гроші, але все ж. Чому всі вважають, що гравець, який коштує мільйони, кращий за тих, хто вартує значно менше? Я не дивлюся на те, чи це вільний агент, чи футболіст іншої команди. Головне, щоби він вписувався в нашу концепцію гри. Додам, що ми не можемо собі дозволити прид­бання рівня нашої топ-четвірки, проте «моряки» довели, що можна формувати сильну команду і без значних капіталовкладень на трансфери.

— Безперечно, що багато працював над цим. Усе залежить винятково від нас. Удало підготує­мося, рівномірно розподілимо сили на турнірному відрізку, відтак матимемо всі передумови для отримання путівки до Ліги Європи. Утім, я не провидець, тому не хочу далеко наперед загадувати. Тільки час нас розсудить.