Головний тренер дніпропетровців із оптимізмом дивиться в майбутнє, не вважає свою команду фаворитом у груповому раунді ЛЄ та має надію, що Євген Селезньов не залишить «Дніпро».
— Мироне Богдановичу, дозвольте вас привітати з ювілеєм. Перемога над «Сталлю» стала для вас загалом 300-ю у вищому дивізіоні за час роботи з різними командами…
— Дуже дякую за привітання.
— А взагалі, чи ведете якусь статистику своїх тренерських здобутків?
— Зізнаюся, за своїми досягненнями не стежу. Навіть не підозрював, що матч проти «Сталі» — ювілейний. Та після гри мені надіслали смс, в якому повідомили про здобуток і привітали з таким досягненням. Так, дякуючи вам, журналістам, й дізнався про 300-у перемогу.
— Для «Дніпра» перемога над дніпродзержинцями стала сьомою цього сезону в прем’єр-лізі. Нині команда посідає вже таку звичну третю сходинку. Вас доволі часто запитують, чи маєте бажання зазіхнути на лігочемпіонівські місця? Чого на сьогодні бракує команді, щоби на рівних конкурувати з «Динамо» та «Шахтарем»?
— Найперше, нам, мабуть, бракує стабільності. Аби вона була, потрібно, щоби принаймні провідні гравці не залишали команду. А що маємо? Працюєш, стараєшся, награєш склад, тактику, а після цього кілька виконавців, на яких розраховував і покладав великі надії, команду залишають. Доводиться починати все спочатку: запрошувати нових, награвати всі командні зв’язки. Увесь цей процес потребує часу…
— Кадрове питання — запорука успіху…
— Звичайно ж.
— У літнє міжсезоння група провідних гравців залишила команду — Калинич, Коноплянка, Канкава, трохи раніше пішов Стрінич. Перед стартом сезону ви часто нарікали на кадрові проблеми. Чи вже можна сказати, що загалом удалося принаймні частково вирішити?
— Звісно, багато провідних гравців, які визначали гру команди, «Дніпро» залишили. Потенціал, можливості й значення цих виконавців були важливими для нас, вони зараз доводять свою спроможність у провідних командах континенту. Такі втрати безслідно, звісно, не проходять. А закрити проблемні позиції зразу майже нереально. Нам це вдалося зробити лише частково. Гадаю, мені про це не варто зайвий раз нагадувати, бо всі це бачать, усе прекрасно усвідомлюючи.
— За виступами екс-підопічних стежите?
— Звичайно, як же без цього. У неділю спостерігав за грою Калинича в матчі проти «Наполі». У «Фіорентині» для нього поки все складається добре, він вправно забиває. Щодо гри Коноплянки, то впевнений, що скоро він постійно виходитиме в основі, йому все більше й більше довіряють. Канкава також має постійний ігровий досвід. Стрінич поки не грає, та, гадаю, це питання часу.
— Літнє міжсезоння було нетривалим, адже зазвичай активніше на трансферному ринку клуби працюють узимку. Те, що «Дніпро» потребує підсилення, гадаю, ні в кого сумніву не викликає. До того ж, пліткують, що деякі виконавці можуть залишити команду. Чи були у вас уже розмови з керівництвом на тему підсилення команди?
— Поки жодної конкретики. Єдине, маю надію, й дуже сподіваюся, що вдасться зберегти принаймні нинішній склад. Звісно, не виключаю, що новачки будуть. Але на серйозні дорогі трансфери, гадаю, ми навряд чи зможемо розраховувати.
— Зараз пішла гра в Євгена Селезньова, але ж він по суті єдиний центрфорвард у команді. У цьому контексті два запитання: Чи є у вас план «Б» у випадку, якщо він залишить команду? Чи ведеться вже селекційна робота у цьому напрямку, чи, можливо, очікуєте на повернення Зозулі?
— Великі надії покладаємо на Зозулю. Сподіваємося й на молодого Баланюка з молодіжної команди (в десяти матчах за «Дніпро» (U-21) на рахунку Дениса Баланюка 12 забитих м’ячів із гри. — О.Т.). Іншими словами, безвихідних ситуацій не буває. Але дуже сподіваюся, що Селезньов усе ж залишиться в команді.
— Євген цього сезону не перестає приємно дивувати. Як пояснити такий сплеск у його грі та результативності?
— Потрібно дякувати Богу, що він так зумів із часом розкритися. Працює, старається — маємо результат.
— Не можу оминути увагою ще одного гравця — Романа Безуса. Ви говорили, що він розуміє футбол якось по-своєму, але це — доволі абстрактна характеристика. Які конкретно претензії до гри Романа? Чи є серед них його «улюблене» перетримування м’яча?
— Йому потрібно швидше грати, миттєво віддавати передачі. Ви ж бачите, які тенденції у сучасному футболі: м’яч не можна перетримувати! Я йому про це, між іншим, постійно нагадую. Друге зауваження — відбір м’яча. Без цього у футболі зараз теж неможливо.
— Ігор Суркіс якось казав, що в Безуса постійні проблеми із зайвою вагою. Чи є такі проблеми досі?
— Претензій щодо зайвої ваги до нього немає. Безус має сам у собі розібратися. Я йому можу лише допомогти. Буде інший тренер, можливо, до його гри буде інше ставлення. Але поки так. Гратиме швидше, добре діятиме у відборі, швидко ухвалюватиме рішення на полі, тоді й потраплятиме до основного складу. У нього є хороші задатки. Але, повторюся, працювати потрібно на команду, а не на себе.
— Мироне Богдановичу, не можу не поцікавитися очікуваннями від нинішнього сезону. Після фіналу Ліги Європи питання виходу з групи, мабуть, навіть не обговорюється. Чи закономірно зараз називати вашу команду фаворитом квартету?
— Ніякі ми не фаворити. За такого підбору колективів кожну команду можна назвати фаворитом. «Лаціо» та «Сент-Етьєн» — серйозні колективи. А те, що ми обіграли «Русенборг», ще нічого не означає. Повірте, вся боротьба — попереду.
— А що говорить керівництво клубу? Чи були конкретні розмови про завдання на цей сезон, на кшталт, «Дніпро» має стати чемпіоном…
— Ніяких завдань немає. Виходимо на поле й граємо…
Олександр Травянка
