Колишній головний тренер львівських «Карпат» Ігор Йовічевіч в ефірі радіо «Вести» поспілкувався з ведучими передачі «Дубль W» - Славою Вардою і Віктором Вацко. У цій розмові хорватський спеціаліст поділився своїми враженнями від роботи у Львові, а також відповів на запитання радіослухачів.
Пропонуємо Вашій увазі найцікавіші моменти цієї бесіди:
- Скажіть будь-ласка, чому Ви не змогли домовитись з керівництвом про умови нового контракту?
- Я буду відповідати Вам щиро. Мова про зарплату не йшла, скажу, що проблема була не в збільшенні моєї зарплати. Просто з часом змінилося ставлення до мене, я це відчув. Я втратив довіру і був обраний шлях без повернення. Останнім часом стосунки між нами стали блідими і не були такими яскравими як раніше. Ми просто не знайшли спільну мову. Це невід’ємна частина футболу. Я це сприймаю так, що просто не домовились дві сторони, де кожна зі сторін захищає власні інтереси.
Я розробив трьохрічний план розвитку «Карпат». Мені запропонували контракт на 3 роки, а наполіг на те, щоб ця угода була на півтора року. Я сказав, що, якщо я заслуговуватиму, то ми ще продовжимо контракт. Я не хочу отримувати, я хочу заробляти гроші.
- Хто з гравців «Карпат», на Вашу думку, здатний стати великим футболістом?
- Дмитро Кльоц.
- Скільки часу у Вас зайняло вивчення української мови? Чи підтримуєте стосунки з кимось з «Реалу»? Якщо б Вам запропонували очолити «Барселону», Ви б погодились?
- «Барселону» не тренував би. Щодо мови, то мені не знадобились роки, а десь кілька місяців. Якщо дуже хочеш, то це не так тяжко.
- Скільки мов Ви знаєте?
- Хорватську, англійську, іспанську, українську, португальську. Китайською розмовляв вільно, коли грав там, але з часом китайська дуже швидко забувається. Де б я не грав, у мене не було перекладача.
- Наскільки сильно керівництво пхало НІС у командні справи, коли Ви були на посаді головного тренера «Карпат»? Чомусь наш радіослухач написав всі три великі літери у слові НІС.
- Гарне питання, але я для Вас на нього не маю відповіді.
- Назвіть будь-ласка топ-3 футболістів «Карпат»?
- Пластун, Голодюк, Худоб’як.
- Чи прийняли б Ви пропозицію очолити якусь іншу команду українського чемпіонату? Яку збірну мріяли б очолити, Хорватії чи України?
- Цікаве запитання. Звичайно за п’ять років ти уже відчуваєш себе частиною громади. Це не так просто. Коли грає Україна вболіваєш за збірну і бажаєш, щоб вона вигравала. Це неймовірне відчуття, яке знаходиться глибоко в душі і Вам просто не можу словами це пояснити. Ніхто ж мене не змушує співати український гімн.
- А Ви співаєте?
- Співаю, він дуже гарний, мелодійний, є свій дух. Відчувається людський патріотизм, що аж мурашки йдуть. Коли я зараз слухаю інтерв’ю нашого колишнього генерального директора, де він каже, що тепер у «Карпатах» будуть працювати наші, тут наші, там наші. Так я ж теж був одним з Вас! Я хотів бути одним з Вас, але якщо так кажуть то… Я хочу попросити пробачення, що так швидко вивчив українську мову, прошу вибачення, що мої діти навчаються в українській школі, також вибачаюсь, що обрав собі для життя Львів, хоча можу жити де захочу.
- Яке місце в Вашому серці займає Львів?
- Львів – це неймовірне місто. Я був на екскурсії в Києві, він дуже файний, але він не має такої компактності, яку має Львів. Львів мені дуже нагадує Загреб. Архітектура Австро-Угорщини, маленькі вузькі вулички, багато кафе.
Повна відео версія розмови з Ігорем Йовічевічем:
