Наставник "Львова" Юрій Бакалов розповідає офіційному сайту УПЛ про зміни у тактиці своєї команди.
— Юрію Михайловичу, у першому таймі матчу в Маріуполі Ваші підопічні могли забити п’ять-шість (а то й більше) м’ячів. Як Вам вдалося настільки швидко перебудувати гру команди?
— Футбол — така штука, де неможливо щось кардинально змінити за стислий проміжок часу. Все, що ми могли зробити, — максимально добре підготуватися до наступного суперника. Вважаю, це нам вдалось, і якби ми реалізували хоча би третину того, що створили, точно виграли б. Отже, я би говорив не стільки про кардинальну перебудову гри, скільки про підготовку під конкретного опонента.
— Як би Ви пояснили такі розриви між захисною й атакувальною ланками команди Олександра Бабича?
— Мені неетично оцінювати працю колеги. Можу тільки повторити: ми дуже ретельно вивчили "Маріуполь" і якоюсь мірою передбачили, що створимо значну кількість. Хоча, звісно, не очікували, що буде їх аж так багато.
— Наступного туру "Олександрія" Вам такого не дозволить!
— Для мене успіх підопічних Володимира Шарана не став сюрпризом. Це класна команда з виконавцями, котрі майже незмінним складом виступають протягом тривалого часу. Головне, як мені здається, те, що Шаран привчив футболістів до виняткової ігрової дисципліни, й це дає результат. І я би не називав "Олександрію" оборонною командою — вони вміють грати по різному, причому можуть змінювати модель на різні тайми. Словом, нам буде дуже складно, але я сподіваюся на хорошу гру, до якої почав готуватися вже сьогодні (інтерв’ю записане у вівторок. — УПЛ).
— Володимир Адамюк, якого ми вже звикли бачити в центрі захисту, в зустрічі з "Маріуполем" часто опинявся на правому фланзі. Це ситуативно чи таку Ви давали установку?
— Я давно його знаю, мені видно, що його тягне до "рідної" правої бровки, але поки він закриває центр оборони. Щодо його дій у конкретному поєдинку — це особливість зонного захисту, що вимагає постійної підстраховки, та специфіка стилю "Маріуполя", котрий застосовує вертикальні передачі на Руслана Фоміна.
— Іще про оборону: за часів Вашого попередника "Львів" дуже мало пропускав, натомість у поєдинках із "Шахтарем" і "Маріуполем" отримав чотири "пробоїни"…
— Є така проблема, визнаю. Можу навести дві причини цього. Перша: за невеликий строк можна налагодити дії в атаці, в обороні це зробити складніше. Друга причина: до мене "Львів" практикував більш закритий футбол, я дещо перебудував модель командних дій, зробив її більше спрямовану на атаку, побічним моментом чого є те, що ми змушені розкриватись і створювати вільні зони.
— В УПЛ Ви з 2013 року не працювали головним тренером. Як за цей час змінився національний Чемпіонат?
— Із другого боку, навесні 2017-го я був помічником Леоніда Кучука в кам’янській "Сталі", тому, як мовиться, тримав руку на пульсі… Справді, до того головним тренером я був у київському "Арсеналі", а 2013-й, на мою думку, піковий рік у розвитку Чемпіонату України. Що було далі, всі ми знаємо: війна не могла не позначитися на футболі. При цьому рівень турніру залишився пристойним, про що, наприклад, свідчать виступи наших клубів у єврокубках. І добре, що збільшилася кількість наших молодих футболістів.
Читайте также: Юрій Бакалов: "Потрібно багато працювати в тактичному плані"
