Головний тренер криворізького "Кривбасу" Юрій Вернидуб дав інтерв’ю клубній пресслужбі.
- Після п’яти-шести місяців паузи з’явилася можливість знову працювати тренером, у "Кривбасі". Добре знаю цю команду, адже ще в недалекому минулому це стабільний клуб УПЛ. Так, десь був період, коли його не було на карті профі-клубів України, але, дякуючи Богу, він відродився. Й останній сезон показав, що "Кривбас" повертається, пробившись до еліти.
Мені надійшла пропозиція зі сторони президента клубу Костянтина Караманіц очолити "Кривбас", й можливість поєднувати працю та військову службу. Щасливий, що знову зможу займатися улюбленою справою, працювати із командою.
- Ваші перші враження від команди, клубу та нашої інфраструктури?
- Одразу скажу, що інфраструктура на високому рівні. Щодо команди, то є певні проблеми. Що ж, будемо збирати новий колектив. У той час, коли в Україні війна, дуже важко зібрати команду. Але час покаже: будемо дивитися, підбирати потрібних нам футболістів, для тих задач і цілей, які ми перед собою будемо ставити.
Не дивлячись на те, що ми новачки УПЛ, я, мій тренерський штаб і наш клуб - з амбіціями. Й хочеться, аби ми поставили перед собою серйозні задачі, а не просто залишитись в УПЛ. Вважаю, все у наших руках. Будемо працювати й збирати амбітну команду. Цей рік ми будемо рухатися тільки так, аби у подальшому зробити конкретні кроки для боротьби за місце у єврокубках.
- Які задачі та цілі ставити перед "Кривбасом" на ці збори?
- Попереду три збори. Перший 12-дений втягуючий до 2 липня: подивимося, хто зможе до нас прийти із новеньких футболістів, хто залишиться з нинішнього колективу. Другий збір також пройде у Кривому Розі. Плануємо провести три контрольні матчі, наразі підбираємо суперників. Третій заключний збір плануємо провести, якщо все буде добре, на заході України.
Читайте также: Іван Зотько: "Усі довго чекали на повернення футболу до Кривого Рогу"Думаю, все у нас вийде. Для цього все зроблять наші Збройні сили України, які нас захищають, й взагалі дуже багато роблять для країни. Думаю, тільки дякуючи їм, ми зможемо провести цей чемпіонат на нашій неньці-Україні, а не де-небудь закордоном, як цього хочуть деякі інші клуби.
Особисто я не бачу в цьому необхідності й дуже хочу, аби цей сезон ми провели на рідній землі, на Україні. Та подарували людям якусь радість. Аби вони розуміли, так, у нас дуже важке становище: війна. Але навіть за таких умов ми можем приносити їм радість та грати у футбол. Це те, чого я дуже хочу.
