Нещодавно опорний півзахисник молодіжної збірної Еквадору Деніль Кастільйо перейшов у Шахтар. Тренер Олег Федорчук розповів про що свідчать підписання у донецьку команду молодих латиноамериканців не з Бразилії та чому цей вектор після Келсі та Кастільйо вартий уваги.
— Як Шахтар налагодив скаутинг в таких країнах, як Еквадор та Венесуела? Та чому змінив вектор із готових легіонерів на перспективних?
- Є тактика, а є стратегія. Стратегія - це плани на десять років, як мінімум. Шахтар розуміє, що УПЛ зараз не конкурентна. Тому складно, майже не реально, запросити готових легіонерів. Я вважаю, що це логічна зміна вектора.
Нам у єврокубках робити нічого і лише жеребкування може якось допомогти. Ми також по грі не можемо конкурувати з європейськими командами. Шахтар вважає, що ця ситуація тимчасова, тому і обрали такий шлях.
— На бразильському ринку можна зараз ставити хрест для "гірників"?
- Я вважаю, що зараз у Бразилії спад. Адже ця країна стає заможнішою і молодь стає менш мотивованою. Раніше перспективні футболісти в не стабільних економічних країнах бачили у футболі порятунок. Він давав їм можливість покращити своє життя та потрапити в заможні країни із гарним рівнем життя.
Бразильський менталітет дещо особливий. В мене є досвід роботи із бразильцями і я можу сказати, що вони сентиментальніші за наших футболістів. Також їм складно дається адаптація у нашій країні.
А ось в країнах, де економічна ситуація в країні не стабільна, футболісти звідти можуть стати нам в пригоді. Також одними бразильцями європейську команду не переможеш, адже потрібні м'язи, а не тільки вміння працювати з м'ячем.
— Чому Шахтар продовжує вкладати гроші в молодих легіонерів? Невже кейс Мудрика залишився непоміченим керівництвом "гірників"?
- Я вважаю, що ринок українських молодих футболістів зараз на низькому рівні. Хоч ми і чемпіони світу, але наш гравець стає зрілим лише в 23-24 роки, а це вже пізно. Зараз навіть у дитячому футболі домінує іспанська модель гри.
Читай також: "Шахтар" вже дев’ять років не грає на "Донбас Арені"З одного боку вони стають більш технічними, але в атлетичному плані ми втрачаємо. Раніше в цьому компоненті ми мали перевагу, а тепер вже складніше. Я вважаю, що це теж проблема. Ми не використовуємо свої національні переваги.
Лобановський першим зрозумів, що варто робити ставку на витривалість та дисципліну. А зараз ми побігли за голландським та іспанським стилем, але для цього потрібно там жити. Я вважаю, що легіонери також вплинули на цей перехід.
— Чому саме опорник така проблемна позиція в Україні й чи Назарина — дійсно найкращий, кого Шахтар міг купити?
- Клуби не тільки підписують найкращих, а ще й намагаються ослабити конкурентів. Також Шахтар забрав Назарину, щоб він не потрапив в Динамо та Дніпро-1.
Степаненко та Сидорчук зараз найкращі опорні хавбеки в Україні. Але ця позиція також змінюється і зараз потрібний швидкий півзахисник, який зможе не тільки відбирати м'яч, а й протягувати його до лінії нападу. А в нас досі покоління Степаненка та Тимощука. Футбол змінюється і в цих позиціях потрібен креатив.
— Чи чекати Кастільйо з наступного сезону в основній обоймі? Адже Тоіров досі не грає, а це людина з пострадянського простору, ті ж самі Гочолейшвілі і Келсі ще навіть не на 50% реалізувалися.
- Все залежить від праці тренера та праці футболіста. Неможливо прогнозувати, як еквадорець приживеться в Україні. Не варто забувати і про психологічний аспект, адже футболіст дуже далеко від своєї батьківщини.
Кар'єра у кожного футболіста — особлива і важко порівнювати їх здібність адаптуватися. Також потрібно, щоб була фортуна. Якщо футболіст яскраво відіграє перші ігри, то йому легше. Також, якщо клуб на підйомі, то гравцю ще легше влитися в колектив та команду. Шахтар випереджає інші українські клуби в можливості полегшити адаптацію легіонера. Візьмемо те ж саме Динамо, там одиниці можуть проявити себе та вдало адаптуватися.
