Колишній український гравець В’ячеслав Шевчук пригадав період роботи з культовим наставником Віталієм Кварцяним.
– Як ви потрапили до команди Кварцяного?
- Цей момент я дуже чудово пам’ятаю. Мені тоді було 17 років. На той момент я проживав у Луцькому гуртожитку і Віталій Володимирович приїхав до мене.
О 8 годині ранку я завжди виходив на ранню пробіжку. Відкриваю двері, дивлюсь – у коридорі Кварцяний стоїть, не може знайти мою квартиру. Побачив мене та каже: "Слава, я прийняв команду і хочу взяти тебе до себе". Спочатку ми були у Ковелі, а потім перейшли у Поділля (Хмельницький). Ми з Кварцяним працювали протягом двох років.
– Які були тренування у Кварцяного?
- Тренування у Кварцяного – як армійська служба. За добу ми могли тричі займатись. Я вважаю це нормальним, до всього адаптуєшся і стаєш сильнішим. Для молодих гравців було дуже важливим потрапити до Кварцяного. Звичайно, такі навантаження витримували далеко не всі. У Володимировича виживають тільки сильніші (сміється, - прим).
– Кварцяний часто на вас кричав?
- Звичайно, кричав. Якщо тренер на тебе не кричить, не говорить і не підказує, значить, ти йому не цікавий. Це було і з Луческу, і з Кварцяним.
– Чим вам запам'ятався Кварцяний?
- Я йому дуже вдячний. Це людина, яка все життя присвятила українському та волинському футболу. Легенда! Коли кажеш "Кварцяний", то відразу розумієш, що це Волинь. Дуже шкода, що у Луцьку зараз немає професійної команди, але вірю, що Волинь відродиться, тому що у цьому регіоні дуже багато талантів.
– Розкажіть веселу історію, пов'язану із Кварцяним?
- Пам’ятаю після поєдинку з Борисфеном, я отримав відзнаку кращому гравцю матчу і в нагороду ‒ фотоапарат. А Кварцяний забрав у мене цей фотоапарат і подарував його водію клубного автобуса. Володимирович мені тоді сказав: "Ти не заслуговуєш на цю нагороду, тому що не був найкращим".
Читай також: Василь Сачко: "Кварцяний на емоціях розігнався ‒ та як скочив у підкаті, не пожалів навіть свій костюм"Я дуже сильно розчарувався. Потім приїжджаю у Поділля після юнацької збірної, а Кварцяний каже: "Знаєш, той фотоапарат був поганенький, а ти заслуговуєш на кращий". Володимирович був дуже тонким психологом, міг заохочувати не тільки батогом, але й пряником.
Чи брав Кварцяний на тренування собаку? Я чув цю історію у Волині, але в Поділлі такого не було. Пам’ятаю, що Кварцяний із собою зранку на тренування брав тільки мене, чимось я йому сподобався. Інколи ми грали з ветеранами у футбол, іноді бігали разом.
– Чи хотіли б ви, щоб Кварцяний повернувся до тренерської діяльності?
- У нього ще залишились емоції, незважаючи на поважний вік. Думаю, він повинен ділитись своїм досвідом з молодими тренерами. Сьогодні я бачу Володимировича не як тренера, а як функціонера. При ньому молоді спеціалісти будуть зростати, - сказав Шевчук.
Нагадаємо, В’ячеслав Шевчук працював під керівництвом Кварцяного у "Ковелі" та "Поділлі" з 1996 по 1998 рік.
