Головний тренер "Шахтаря" Маріно Пушич на післяматчевій пресконференції дав оцінку грі з "Ворсклою" (1:0)
– Після вилучення в другому таймі "Шахтар" був змушений перебудовуватися, як наслідок, стало менше атак. Якісь випади були, але без особливого завершення. Чи не відпрацьовував "Шахтар" гру в меншості?
– Коли граєш за таких умов і маєш на одного футболіста менше, то не завжди можеш атакувати, бо бракує одного гравця на полі. Тоді тобі доводиться бути дуже організованим, закривати простір, коли суперник хоче реалізувати певні моменти, – і ми це робили ідеально. Але я розповім вам історію цієї гри, щоб у вас не залишилося запитань. Дивіться, я дуже пишаюся своєю командою, тим, як ми грали перші 55 хвилин, це був висококласний футбол. Єдине, що можу сказати: ми дійсно повинні були забити на один або два голи більше. Але це футбол. Ми лідирували, дуже добре грали, дуже добре розпочали другий тайм, контролювали гру, а потім був той епізод, коли ми отримали червону картку. І настав момент, коли потрібно захищатися набагато більше, ніж хотілося б. Але навіть тоді ми намагалися створювати моменти, хоча, звісно, це було неможливо, бо ми мали на одного футболіста менше. Однак те, що ми показали в другій частині гри, коли грали без одного гравця: організація захисту, структура, дисципліна, характер, менталітет – це було також на високому рівні. Тож це частина гри, ти не можеш увесь час атакувати, коли маєш на гравця менше, особливо за таких обставин.
– У попередньому матчі з "Ворсклою" "Шахтар" зазнав поразки 1:2, і це був останній матч для Патріка ван Леувена. До того "Шахтар" теж програв "Ворсклі" наприкінці чемпіонату, і хоча там були трохи інші обставини, але той матч також став останнім для Ігора Йовічевіча. Чи не було вам страшно перед сьогоднішнім матчем за результат?
– Скажу відверто: я не той тренер, який озирається на те, що було до мене, я сконцентрований тільки на тому, що відбувається, коли я тут. Я не маю коментарів щодо цього. Я знаю, що це важка виїзна гра, маю зауважити, що стан поля також не дуже хороший для гри у футбол. Але потрібно адаптуватися до обставин, що ми і зробили. І я тільки можу сказати, що, коли ви граєте такі поєдинки, ви повинні показати певні речі, як я вже пояснював вашому колезі, і ми це зробили. І це те, про що я говорю: я нічого не знаю про минуле, бо воно не моє. Коли я переходжу до клубу, мене не турбує його минуле, я просто переходжу, маю своє бачення, стиль гри і очікую від людей певного ставлення – це все. Тож я не можу судити про те, що було до мене. Я дуже радий, адже вигравати такі матчі, виїзні матчі, не так легко, особливо коли ти граєш майже 40–45 хвилин без одного гравця. Тож слід віддати належне "Ворсклі" – це хороша команда, вона також може грати, має індивідуально сильних футболістів, і я розумію, чому команди поступаються їй. Але ми сьогодні чудово попрацювали, ми у гарному настрої, і вважаю, що у відрізку, коли мали одинадцятьох гравців, показали дуже хороший футбол.
– Вітаємо з перемогою! Але сьогодні "Шахтар" показав нетипову для себе гру: у першому таймі ви діяли вузько, не було розкриття флангів, а другий тайм провели на своїй половині. Це втома чи щось інше?
– У чомусь я з вами погоджуся: ми могли більше користуватися флангами, але ми також створювали гольові моменти й нагоди з флангів, тому не завжди є змога грати через фланги. Ми граємо в "шахтарський" футбол, але постійно вдосконалюючи його, додаючи інші речі. Як я вже казав вашому колезі, у другому таймі ми мали на одного гравця менше, тож чого ви очікували? Неможливо постійно атакувати, бо це закономірно, якщо ти граєш у низькому й компактному блоці. І це та частина, над якою ми багато працюємо, аби добре захищатися, якщо це необхідно. Це також є частиною гри, це важлива деталь для команди за таких умов. Тому, на мою думку, ми грали дуже добре в усіх аспектах. І нелегко грати у півзахисті на цьому полі. Ви були на ньому? Я б хотів, щоб ви вийшли на це поле, і, якщо повернетеся без перелому ноги, я відсвяткую з вами.
– Передусім вітаю з перемогою! Можливо, це неправильне запитання для сьогоднішнього матчу, але останнім часом порушується така тема: що ви думаєте про стимулювання у футболі? Ваша особиста думка: це нормально чи погано? Наприклад, коли "Динамо" (Київ) стимулює іншу команду обіграти "Шахтар".
– Дякую за привітання. Дивіться, я колись казав, що якщо ви великий клуб, а ми – великий клуб, то всі завжди на 100 процентів мають стимул змагатися з вами. Знаєте, ми спортсмени. І звісно, у когось буде додатковий стимул, але я зосереджений тільки на своїй команді, мене не турбує, що вони роблять, стимуляція та інше. Я просто сфокусований на власній команді, я така людина. Я досі бачу, що всі викладаються можливо більш ніж на 110–120 відсотків у грі із "Шахтарем", що закономірно. Але це мене не обходить, я сконцентрований на своїй команді, я завжди кажу, що ми повинні працювати більше, ніж суперник, щоб створити різницю у якості. Тому можна стимулювати команду скільки завгодно, але результат завжди залежить від нас. І я завжди дивлюся на нас: на те, як ми діємо в грі, як ми реагуємо на ситуації, яку ми маємо енергію. Тож я не зважаю на стимуляцію, мене це не турбує.
– Судаков з поля йшов накульгуючи. Наскільки серйозною є його травма? Також скажіть, коли чекати на повернення Егіналду й Ракіцького?
– Вони знову травмувалися, Ярослав і Егіналду, тому, на жаль, вони не змогли бути з нами. Але ми очікуємо, що за кілька днів вони повернуться на поле і продовжать працювати з командою. Наразі вони тренуються за індивідуальною програмою, бо коли ти маєш повторну травму, потрібно більше часу, щоб повернутися до командних занять. Тому вони роблять кроки, але вони ще не готові. Щодо Судакова, то побачимо завтра. Маю сказати, що у випадку з такими гравцями, як Судаков, суперники завжди намагаються кинути йому виклик, сфолити на ньому, і ви бачили перший тайм – такі фоли, потрібно передивитися. Дивіться, ми граємо у футбол заради таких гравців, і в нас їх багато, таких виконавців, які можуть красиво грати у футбол. І нам потрібно їх захищати, не допускати "вбивчих" підкатів та іншого, на що ніяк не реагують, адже ми повинні захищати футбол. І це те, чого я прошу: захищати футбол. І в цьому питання. А потім я чую від усіх вас про це. Так, він травмувався. І чи вам подобається, що він травмувався, один з найважливіших гравців збірної? Я не кажу, що проти нього не можна робити підкати. Звісно, можна. Ми граємо в жорстку гру, але в жорстких іграх існують межі. І я сьогодні хотів бачити ці межі, а не таку червону картку, яку ми отримали, коли Зубков намагався відібрати м’яч на підбиранні. Це не захист гри, це її руйнування. Це те, що я хотів сказати, більше мені нема чого додати.
