Головний тренер киян Валерій Іващенко розповів чому його підопічним не вдалося втримати переможний рахунок у матчі з "Металістом 1925".
– Обом командам потрібно було перемагати, аби виправити турнірне становище, тому слід було ризикувати в пошуках найкоротших шляхів до воріт. Вважаю, що в першому таймі в "Оболоні" були всі шанси, як кажуть, закрити гру, - приводить слова Іващенка Sport.ua.
– Але цього не сталося. Чому?
– "Оболонь" вийшла вперед в дебюті, створила ще кілька небезпечних моментів. Одного разу каркас воріт став союзником харків'ян, а коли суперники порушили правила в боротьбі з Павлом Лук'янчуком, то арбітр не наважився покарати номінальних господарів пенальті. Все ж, ми більше винні самі, бо приціл у моїх підопічних був збитий.
– Чим можна пояснити, що на початку другого тайму ініціатива перейшла до слобожанців?
– В перерві я просив хлопців забути про рахунок, продовжувати високо зустрічати харків'ян й використовуючи фланги, диктувати умови. Проте, мабуть, не всі мене почули, бо почали діяти з оглядкою на тили, вирішивши діяти на утримання рахунку. Скориставшись нашою пасивністю харків'яни налагодили гру "ромбом" в середині поля й поступово перехопили ініціативу. А потім ми ще й наступили на ті ж граблі, пропустивши в ситуації, як це було в недавньому матчі з "Олександрією".
– Наприкінці протистояння суперники діяли з відкритим забралом, часто створюючи гольові моменти. Але схилити шальки терезів на свій бік не вдалося.
– Як в "Оболоні", так і в харків'ян були проблеми з реалізацією, тому рахунок й не змінився. Звісно, нічийному підсумку найбільше зраділи наші конкуренти. Але, як кажуть, надія вмирає останньою. Я не люблю загадувати й не займаюся підрахунками скільки очок ще треба набрати "Оболоні", аби врятуватися від вильоту. Зараз просто виходимо на кожен матч, як на фінальний, а вже на фініші побачимо кому з аутсайдерів пощастить більше.
