"Динамо" – "Інгулець" 5:2. Це ж було вже?

Джерело фото:

fcdynamo.com

03/11/2024 в 20:32

621

03.11.2024. Чемпіонат України.
Київ. Стадіон "Динамо" ім. Валерія Лобановського
Головний арбітр: Олексій Деревінський (Київ)
Асистенти: Олексій Миронов, Віталій Скобля

"Динамо" - "Інгулець" 5:2
Голи: Ванат, 3, Кабаєв, 25, С.Малиш, 39 (авт.), Ванат, 44, Шапаренко, 73 - Кисленко, 34, Михавко, 57 (авт.)

"Динамо": Бущан, Михавко, Тимчик, Біловар, Дубінчак, Бражко, Буяльський (Рубчинський, 72), Шапаренко (Михайленко, 80), Караваєв (Ярмоленко, 72), Кабаєв (Волошин, 80), Ванат (Герреро, 85)
Тренер: Олександр Шовковський
"Інгулець": Паламарчук, Петько (Лісняк, 46), Вілівальд, Пушкарьов (Дубілей, 71), Білоцерковець, Волохатий, П'ятов (Козиренко, 79), С.Малиш, Мисик, Кисленко (Сітало, 71), Могильний (Чабан, 83)
Тренер: Василь Кобін

Попередження: Пушкарьов, 35, Мисик, 63

Статистика матчу (в дужках – показники першого тайму):
Удари по воротах: 14 (7) – 8 (3)
Удари в площину: 9 (3) – 4 (1)
Кутові: 4 (1) – 3 (1)
Володіння м’ячем: 53% – 47%
Офсайди: 3 (1) – 1 (0)
Фоли: 10 (4) – 8 (4)

Поєдинки лідерів з аутсайдерами здебільшого проходять за простим сценарієм – менш класна команда зразково-показово "паркується", а більш майстровитий суперник намагається зламати подібний "автобус". Розкриваючи фланги або розтягуючи оборону, граючи між лініями, намагаючись шукати вільні зони або зробити ставку на стандарти – загалом-то, всі засоби хороші. Але буквально два тижні тому, в київському дербі, спочатку "Оболонь", а тепер ось і "Інгулець", що влаштувалися по сусідству в підвалі турнірної таблиці УПЛ, вирішили пограти з "Динамо" на зустрічних курсах. У якийсь відкритий футбол – згідно з філософією і трактуванням його від Сергія Шищенка, який працює з "пивоварами", та Василя Кобіна, який тренує "Інгулець". Під час перебування гравцями мало хто дорікнув би обом у відсутності креативу, але одна справа творити на полі самому, і трохи інша – вже тренуючи команду.

І "Оболонь", і "Інгулець" пропустили від динамівців по п'ять м'ячів. А "Інгулець" і всі вісім-дев'ять міг отримати. За спробу і стиль, звісно, суперникам "Динамо" можна було поаплодувати, а щодо результату – питання, як мінімум, дискусійне.

В "Інгульця", до речі, ще й склад злегка здивував: крайні захисники Мар'ян Мисик і 20-річний Олег Пушкарьов – усе ж таки креативніші гравці (Пушкарьов взагалі вийшов у старті тільки у двох матчах – з "Олександрією" та "Оболонню", а Мисик – не настільки атлетичний, аби не тільки давати об'єм, а й вигравати більшість єдиноборств, навіть якщо проти нього не 35-річний ветеран Андрій Ярмоленко, який відновився після травми, а менш віковий і менш габаритний Караваєв). А на вістрі атаки було висунуто Сергія Кисленка, який також виходив у старті тільки у двох матчах - з "Оболонню" і "Вересом". Безумовно, Кобін – не ворог собі, випускаючи тих, хто готовий гірше. Але все ж наскільки раціонально було грати саме так із саме таким складом? Зі стартовим свистком "Інгулець" піднявся доволі високо, гості пішли в боротьбу, заробили штрафний – із дальнім ударом, Бущан спочатку пірнув за м'ячем у праву "шістку", а потім швидко знайшов Дубінчака. Влад зі свого флангу викрутив шикарну передачу на хід Ванату (трохи забракло Вілівальду для перехоплення) – нападник вивалився тет-а-тет із Паламарчуком, оббіг кіпера й акуратно вразив порожню "рамку". Що називається, сходив "Інгулець" уперед, та не встиг повернутися назад. Це ж було вже? Так, "Оболонь" від Ваната двічі пропустила в точно такому ж ключі (у першому випадку Влад спочатку все ж таки пенальті заробив, особисто його й реалізувавши).

Чи міг Василь Кобін від самого початку випустити трьох центрдефів (умовно, Малиш-Шершень-Вілівальд, а Пушкарьов і Мисик у такому разі могли б зіграти латералів) – з цього приводу теоретизувати можна довго. Якби Шершень не застудився, або якби "Інгульцю" не були б кров з носу потрібні очки (інгульчани – єдині, хто йде без перемог в УПЛ). Але факт залишається фактом – уже на третій хвилині ("Оболонь" від Шапаренка пропустила на десяток хвилин пізніше) динамівці опинилися в максимально зручному для себе сценарії матчу.

До речі, Олександр Шовковський, що логічно, ротував склад порівняно з кубковим матчем проти "Ворскли". І можна було припустити, що в тренерського штабу "Динамо" в головах також була думка насамперед здобути три очки в економ-режимі, щоб основні сили та емоції зберегти на матч із "Ференцварошем" у четвер у Лізі Європи (а угорський клуб краще не недооцінювати – за даними англійської аналітичної компанії 21st Group, саме угорці – у топ-10 європейських клубів за оверперфомансом команди). Ярмоленко повернувся до заявки, Караваєв зіграв правого хавбека, а в центральній зоні з тріо Бражко-Шапаренко-Буяльський, ролі Миколи та Віталія були вільнішими, аніж просто опорний хавбек або плеймейкер і відтягнутий форвард в одному флаконі.

Але й "Інгулець" треба похвалити за те, що команда після швидкого голу не "попливла" (тут могла б бути доречною фраза "тихо плине Інгулець" із настільної книги рибалки-любителя) – навпаки, підопічні Василя Кобіна намагалися створювати моменти у володіннях Бущана. Здебільшого, намагаючись знайти Кисленка – навісами та проникаючими передачами у вільні зони – Сергій і головою разочок пробив, і загалом не стояв на місці. Однак і "Динамо" показало, що може не лише забивати швидко й просто, а й ефективно в позиційній атаці: Караваєв відкросив зі свого флангу до штрафного майданчика, у вільну зону, де Кабаєв, вискочивши з-під Пушкарьова, в дотик розстріляв Паламарчука. Бракує Олегу оборонних навичок (потім він на своєму фланзі й "гірчичник" дістав саме з цієї причини) – мабуть, нічого страшного, досвід здобудемо в грі – але на табло вже комфортні 2:0 на користь господарів.

Тут же "Динамо" могло довести рахунок до великого: Караваєв уже зліва, на місці Кабаєва – шикарний пас під підключення Тимчика, з ударом – Мисик встиг вставити ногу і гості відбулися лише корнером. Буяльський справа не менш зряче відкросив на Ваната – "читає" Паламарчук, у стрибку накривши м'яч. Однак замість цього забив "Інгулець"! Дивно, але Кисленко, який змінив начебто основного центрфорварда Сітала, все ж таки домігся свого: з корнера зліва пішов крос у динамівський карний майданчик, Вілівальд виграв боротьбу в Біловара, а Кисленко з розвороту якось напрочуд пробив – м'яч пройшов крізь частокіл ніг киян (Бражко, Тимчик), може, навіть і з рикошетом – і опинився в лівій від Бущана "шістці".

2:1 – "Інгулець" повернувся в матч, але ненадовго. І п'яти хвилин не минуло, як динамівці знову рознесли фланг Пушкарьова з Білоцерківцем, звідки Шапаренко якщо й бив, то дуже хитро, скоріше Микола припускав, що хтось замкне дальню стійку, але вийшло ще ефектніше: Малиш намагався головою в падінні перехопити, але фактично пробив, а потім від стегна Паламарчука, який реагував на дію Шапаренка, м'яч заскочив у сітку! З другої спроби (у Миколи був схожий момент із неточним ударом) хавбек "Динамо" свого домігся. А буквально через пару хвилин претендував і на дубль – цього разу оборона "Інгульця" впоралася. Але все ж ще до перерви Шапаренко відзначився шикарною результативною дією – Микола побачив "коридор" між Пушкарьовим і Вілівальдом, вкрутив туди м'яч, а Ванат, у дотик, з лівої ноги забив дуже естетичний гол – у ближній кут, від ноги Паламарчука.

Однак, маючи "мінус три" після першого тайму на табло, "Інгулець" розпочав другу половину матчу дуже бадьоро – і доволі швидко підопічні Василя Кобіна повернули в матч щось подібне на інтригу! Знову після стандарту – другим темпом Малиш відзначився пасом п'ятою (!) біля динамівського штрафного майданчика, Могильний легко втік від Ваната з Біловаром (ось за таке можна й "напхати" на післяматчевому розборі!), а потім не стільки прострілив Богдан, скільки ткнув м'яча – вийшов ще один, третій уже за рахунком у сезоні автогол Міхавка! Це ж було вже?! Як можна подібним чином грати в обороні, навіть не в єврокубках, а проти аутсайдера УПЛ?

А тут ще й у протилежній "рамці" почав творити дива Паламарчук – Олексій не лише пенальті відбивати може, а й спочатку впорався з ударом Буяльського після скидки Ваната (щоправда, Влад забіг в офсайд! ) Ще один подвиг кіпера "Інгульця" – два сейви в одному епізоді – і з Караваєвим зблизився, коли Мисик з офсайдом схибив, і потім на удар Ваната, щільний, зі штрафного, зреагував! Встиг скластися габаритний кіпер інгульчан і після удару Дубінчака з меж штрафного, відбивши м'яч ногою! Але це ще квіточки – відбившись, "Інгулець" ледь не повернувся в матч, і це після 1:4 після першого тайму! Знову кутовий зліва у гостей, крос до лінії воротарського – Вілівадьд знову виграв повітря у Біловара – сейвище Бущанища на стрічці! І це ж було вже! Не далі як у першому таймі. А потім і Білоцерковець бив з меж штрафного – кіпер "Динамо" напоготові.

За двадцять хвилин до кінця Олександр Шовковський планово випустив Ярмоленка (з фітнес-трекером під ігровою футболкою) і Рубчинського, так само, як і Василь Кобін зняв Кисленка, який вже набігався. Але якість замін динамівців все ж виявилася вищою – включився Тимчик і заробив корнер, потім був накритий удар Шапаренка та ще один корнер, і ще один удар Шапаренка – сейв Паламарчука, проте на підбиранні Ванат виявився найспритнішим, повернувши Шапаренку борг за асист в першому таймі – Микола від душі в дотик впечатав м'яч під поперечину - 5:2! Ось на цьому, власне, і все. Точніше, не те, щоб зовсім усе – "Інгулець" ще за інерцією біг уперед (знову респект за стиль, він може принести кілька балів та перемог на турнірній дистанції, але може й не принести, ось у чому справа!), і на зустрічних атаках міг отримати ще щонайменше кілька м'ячів: Паламарчук – можливо, найкращий у складі інгульчан, незважаючи на п'ять пропущених м'ячів, не дав відзначитися Бражку (фірмовий щільний удар із дуги штрафного) і Волошину – здорово зігравши на виході.

5:2 – але цілком можна припустити, що "нерадісними будуть обличчя простих київських уболівальників", якщо на місці того ж "Інгульця" опиниться якісніша команда – у тій самій Лізі Європи, навіщо далеко ходити, не факт, що атака "Динамо", навіть якщо додати якості та долучити сейви Бущана, перекриє всі помилки оборони. І мова навіть не про автоголи Міхавка – тут, скоріше, все в комплексі, особливо на стандартних положеннях. Можливо, матч із "Ференцварошем" і стане певним маркером – чи грало "Динамо" з "Інгульцем" на півсили, особливо після перерви, або ж це і є нинішній рівень киян. Головне – встигнути повноцінно відновитися й уникнути логістичних проблем.