– В’ячеславе Вікторовичу, ви давно не були на Закарпатті, а сьогодні, які перші враження від перебування на Срібній Землі?
– Дякую за теплий і щирий прийом. Тут дуже добрі й гостинні люди, які добре розуміються на футболі, підтримують команду. Незважаючи на те, що мав запрошення в різні клуби, вибрав саме «Говерлу» через те, що вирішив працювати саме в Україні. Тривалий період часу пропрацював за кордоном, де нас завжди підтримували вболівальники, тож розраховую на неї й тут.
– На даний час до початку зборів поки що зарано ставити завдання перед гравцями, а які завдання ставите перед собою?
– Найголовніше, чого хочу добитися тут, так це те, щоб гравці отримували задоволення від гри, яку демонструє команда. Прагну, щоб вболівальники приходили не лише на матчі, а й на тренування. Ще коли працював в Болгарії з «Левскі», то тренувальні заняття команди відвідували десятки тисяч глядачів, хочу, щоб і тут до команди був такий інтерес. Ще не бачив футболістів з якими почну працювати, але для мене важливо, щоб вони серцем хотіли грати для людей, які за них переживають, та підтримують.
– В минулому вас двічі визнавали кращим тренером України та Болгарії. Чи не тримаєте в думці втретє здобути звання кращого тренера України?
– В минулому році претендував ще й на звання кращого тренера Казахстану, але певні неспортивні причини цього не трапилося. Через них вирішив завершити співпрацю з «Тоболом». Маю певні амбіції, хочу в кожному матчі здобувати перемоги, навіть незважаючи на те, що суперник значно сильніший. Хочу, щоб в «Говерлі» футболісти розвивалися, зростав їх рівень майстерності й вони потрапили до складу національної збірної України, та на них звернули увагу вітчизняні та європейські топ-клуби. Певен, що спільними зусиллями ми цього можемо домогтися.
– В цьому році ми святкуватимемо 120-річчя закарпатського футболу. Гадаю, що великим подарунком для закарпатців стане хороша гра «Говерли», набрані очки та гідне місце нашої команди в турнірній таблиці…
– 120 років футболу – вагома подія. Взагалі вважаю, що Закарпаття – футбольний край. Завжди з задоволенням брав у свої команди футболістів із цього краю. Не знаю, чому зараз так мало закарпатських футболістів виступають в топ-командах України. Можу гарантувати, що кожному місцевому талановитому гравцю сприятиму, щоб він зміг проявити свої найкращі якості й заграв в першій команді. При рівних умовах конкуренції до основного складу, обов’язково віддам перевагу місцевому гравцю. За свій край, коли на нього дивитимуться його рідні, друзі, цей футболіст віддаватиметься по-максимуму.
Звісно, на підготовку в нас мало часу, в нас важкі перші матчі, але нині думаю про те: хто буде грати, в яких умовах займатимемося, щоб у новому сезоні своєю грою мої підопічні, змусили вболівальників мати проблему в пошуках лишнього квитка на матч за участю «Говерли».
