В’ячеслав Грозний: "Говерла" — бідний клуб, ми не спроможні когось купувати"

Наставник ужгородського клубу підбив підсумки сезону для свого колективу, а також оцінив ефективність літньої трансферної кампанії

— В’ячеславе Вікторовичу, після осінньої частини чемпіонату «Говерла» посідає 13 сходинку. Нинішнім показником задоволені?

— Для 120-тисячного міста, порівнюючи з грандами, містами-мільйонниками, великими індустріальними центрами, це — великий успіх. У нас немає таких потужних можливостей, як у тих, із ким ми боремося за місце під сонцем. Наразі основне завдання для «Говерли» — зберегти прописку в еліті, адже це потрібно насамперед для майбутнього закарпатського футболу. Справа в тому, що ті клуби, котрі виступають у прем’єр-лізі, повинні виставляти на змагання молодіжні команди та U-19, у яких грають, як правило, вихованці місцевого футболу. Тому заради майбутнього футбол найвищого рівня в Ужгороді повинен бути. Однак для успішніших виступів потрібно побудувати серйозну інфраструктуру: сучасну навчально-тренувальну базу, де би мала можливість готуватися не лише перша команда, а й академія, спорт­інтернат. Таким чином, створити футбольний центр для всього Закарпаття. Насправді я й 14 сходинкою був би задоволений, тому що вона дає можливість зберегти прописку в прем’єр-лізі. Якби я «Динамо» тренував, то, певна річ, 13 місце вважалося провалом, а я працюю з невеликим провінційним колективом, для якого ця позиція — цілком нормальний результат.

— Зважаючи на результати, як оціните літню трансферну кампанію? Її можна вважати вдалою?

— Якби ми купляли гравців, я би відповідав на це запитання зовсім по-іншому. Але «Говерла» комплектується винятково вільними агентами або бере футболістів в оренду й, враховуючи те, що ви не аналізуєте, кого ми підписуємо, тому й ставите мені такі запитання. Я хочу, щоби ви саме так у себе й написали: «Говерла» — бідний клуб, ми не спроможні когось купувати! Якби ви розуміли всю ситуа­цію, ви би мені не ставили таких запитань. Ми жодної копійки не заплатили за гравців, у нас немає великої заробітної платні. Такі запитання потрібно адресувати іншим клубам, які ставлять високі завдання, вкладають великі гроші й не досягають мети.

— Та, попри фінансові труднощі, багато фахівців бачать чималий потенціал вашого колективу. Можливо, «Говерла» може закінчити чемпіонат на вищому місці?

— У нас немає підстав займати більш високу позицію. У нас найменший бюджет у прем’єр-лізі, 50 відсотків орендованих гравців. За нас виступають ті виконавці, котрі не підійшли решті 15 клубам ліги. У нас сотні тисяч населення на Закарпатті, й ніхто, крім родини Шуфричів, команді не допомагає. Є в цьому регіоні й фінансово заможніші люди, однак «Говерла» нікому не потрібна, ніхто не хоче в неї вкладати гроші. Більше того, вона навіть рідним уболівальникам не потрібна, адже трибуни «Авангарду» — порожні. Люди приходять лише на грандів подивитися. Так що це, така любов до футболу?! Команда тільки Шуфричам потрібна, більше нікому.

— А хто з ваших підопічних за ці півроку досяг найбільшого прогресу?

— Про це скажу я вам тільки після закінчення чемпіонату. Я, зазвичай, стараюся гравців не критикувати, проте й не дуже виокремлювати. Тому що попереду нас очікують багато напружених поєдинків, а мої коментарі наразі можуть негативно вплинути на окремих гравців. Не бачу ніякого сенсу говорити зараз про прогрес або регрес футболістів. Чому я, власне кажучи, не люблю давати так звані етапні підсумки? Та які ж це підсумки посеред чемпіонату, адже необхідно дочекатися його закінчення, і вже потім вести якісь розмови по персоналіях. Зіграно тільки 18 турів, попереду ще солідна дистанція.

— В’ячеславе Вікторовичу, ви кажете, що берете лише вільних агентів, а чи не краще купувати за невеликі кошти футболістів, котрі би були на повноцінному балансі клубу, відповідно й вимагати від них значно більшої віддачі, серйознішого ставлення до своїх обов’язків?

— У нас у бюджеті не закладено грошей на купівлю гравців. Якщо вам не дали грошей, ви не підете на базар купувати продукти. Немає за що їх купувати, немає в нас фінансів. Ми за цілий рік не витратили жодної гривні на купівлю гравців.

— То чому би не обмежи­тися власними силами та не підтягувати молодих вихованців до основного складу?

— Яку молодь? Немає на Закарпатті молоді.

— А як же дублюючий склад? U-19?

— U-21 — це команда навіть не рівня другої ліги (в турнірній таблиці ужгородські дублери перебувають на 14 місці. — Р. К.). Рівень дублерів настільки низький, що навіть там наші хлопці не змогли би гідно виступати. Усю талановиту молодь великі клуби вивезли із Закарпаття, й дехто заробив на цьому великі гроші. Зараз фактично немає кого брати з місцевих виконавців. Можливо, в інших колективах вони себе проявлять, і вже потім повернуться до нас, однак поки що просто нікого брати. Є в нас молоді таланти, але зовсім юні. Приміром, 17 річний Юрій Томазь, якого я перевів до першої команди. Ще тренується пару молодих голкіперів, а так нікого більше брати. Ось у чому проблема! Мені краще орендувати Буяльського й Люльку, які зможуть грати в основному складі. А з U-21 нікого взяти, немає в них розуміння того, як потрібно потрапити до першої команди. Уся найкраща молодь перебуває в грандах — «Шахтарі», «Динамо», «Металісті», «Дніпрі»…

— Ви недавно зустрічалися з очільниками «Говерли». Можете розповісти, про що йшлося?

— Не можу й не збираюся говорити. Це наші внутрішні справи. Гадаю, суть розмови цієї зустрічі оприлюднювати не потрібно.

— Узимку від «Говерли» варто очікувати такої ж бурхливої трансферної діяльності, що й улітку, чи все ж будете комплектуватися «точковим» методом?

— Яка бурхлива трансферна діяльність? Ми що, гроші за когось платили? Ми ж набрали молодих українців, перспективних. Отой же Буяльський 1993 року народження, Люлька — 1991-го, Балашов — також, Акулінін — 1993-го. Тому про які трансфери мова? Я ще раз повторюю: до «Говерли» приходять тільки вільні агенти.