Міністр молоді та спорту Ігор Жданов – про українські стадіони.
- В мережі лунають повідомлення про незаконну приватизацію десятків об’єктів спортивної інфраструктури по країні протягом останніх років. У вас є їх перелік, і чи буде міністерство їх повертати?
- Хочу підкреслити, що до цих пір в нас було заборонено скорочувати мережу спортивних споруд. Чому порушувався закон – питання до органів місцевого самоврядування і прокуратури. Як правило, всі ці споруди – це комунальна власність також.
Проблеми з майном є, але в іншому контексті. Міністерство керує 19 державними підприємствами. Там НСК «Олімпійський», база в Заросляку, центр в Чернігові, Арена «Львів», Палац Спорту… Тому ми хочемо провести незалежний аудит. Моя особиста точка зору, яка підтримана прем’єром та урядом: міністерство не повинно управляти державним майном. Державне майно повинно бути або приватизоване, або ефективно управлятися спеціально нанятою компанією, яка в цьому щось розуміє.
- Давайте розглянемо конкретний приклад. Який бачите вихід із ситуації зі збитковістю Арени «Львів»? Був час, її навіть хотіли розбирати.
- Треба провести аудит і прийняте рішення, що з нею робити. З кондака, як хотіли деякі колеги на уряді – типу давайте все приватизуємо, не вийде. В час падіння економіки ми ніколи не отримаємо реальну ціну. Бо вийде, що оцей стадіон, який коштував нам всім громадянам України - мільярд, ми продамо за 100 мільйонів в кращому випадку...
- Хто саме вносив пропозиції на уряді все приватизувати?
- Це не члени Кабінету міністрів.
- Але хто саме?
- Заступник одного із міністрів вносив таку пропозицію з голосу: давайте приватизуємо 6 об’єктів, в тому числі, базу олімпійського резерву в Конча-Заспі. Я питаю: вас що, цікавить там земля, кілька десятків гектарів? Там тренуються наші спортсмени. Хочете знищити це все? Тільки через мій труп. Слава Богу, уряд не прийняв такого рішення.
- Тобто у вас ще немає розуміння кращого вирішення проблем з такими об’єктами?
- Ми зібрали всіх керівників державних підприємств. Я заборонив їм зараз будь-які операції з відчуження майна, кредитування. Ми повинні тільки контролювати там ситуацію, щоб не дай Бог не утворили боргів з якими держава потім не зможе розрахуватися.
Також кожен з них має надати нам бізнес-план на наступний рік. Я хочу подивитися, хто як розуміє ситуацію по своєму об’єкту. Одночасно ми будемо проводити зовнішній аудит, і думати, що робити з НСК «Олімпійський», Ареною «Львів», на яких висять мільйонні доларові борги. Тому що ті, хто їх будував, начебто ще не отримали грошей. Зате скільки там відкатів було, як писали журналісти! Але офіційно там є борги з Євро-2012. За рахунок господарської діяльності ці арени не можуть їх покрити. Це ж не в прямому сенсі бізнесовий проект. Бо в протилежному випадку отримаємо квитки на футбол по 300-500 гривень і те, що люди просто перестануть на нього ходити. Тому ситуація реально дуже складна і їм доводиться проводити на своїй території неспортивні та різноманітні представницькі заходи.
- Вважаєте це правильний підхід?
- Це, напевно, нормально. Якщо директор розумний, він покаже прибуток. А якщо директор дурний, то в нього будуть збитки.
Наприклад, по базі в Конча-Заспі немає питань. Там немає отримання прибутку – ну, лише трошки вони заробляють, здають приміщення, якщо конференція проводиться, чи щось інше. Вони свою функцію виконують. Те саме в Чернігові. Найбільше мене непокоять три монстри: Арена «Львів», НСК «Олімпійський» і Палац спорту. І «Укрспортзабезпечення», як колектор, де сходяться гроші, і звідки потім видаються по збірним, на різні змагання, на виконання єдиного спортивного календаря. Тут буде особливо жорсткий контроль і моніторинг.
