Український наставник, який очолив вірменський «Бананц» Володимир П'ятенко, розповів про місцевий футбол та ідеологію свого нового клубу.
— Ви підписали контракт із вірменським «Бананцом». Якою ж є основна причина від’їзду за кордон: цікавий виклик, відсутність пропозицій в Україні?
— Пропозиції були, але зараз про це говорити не варто. Отож випливає перший варіант із запропонованих вами. Він — цікавий, це можливість побудувати нову команду.
— Цьому передувало стажування у Вірменії восени. Поділіться інформацією про місцевий футбол.
— Головна особливість місцевої першості — майже однаковий рівень учасників, тому кожна команда може вистрілити в конкретному сезоні чи турнірі. Зараз тенденція така, що багато колективів відмовляються від легіонерів, у тому числі й «Бананц». Очевидно, рівень вірменської прем’єр-ліги трохи впаде. Але це робиться заради перспективи. Козирі місцевих футболістів добре відомі, тому й колективи намагаються грати в технічний футбол.
— Чи актуальним є мовне питання?
— Підопічні розуміють російську. Та якщо буде необхідно більш глибоко пояснити якісь нюанси, то на допомогу прийде Артур (Восканян. — Ю. О.), і, гадаю, проблем не виникне. Мій помічник — футбольна людина, яка сама виступала на високому рівні, в тому числі — у російських та грецьких клубах.
— Звернув увагу на цікаву формулу проведення місцевого чемпіонату — 6 кіл, 42 поєдинки…
— Зазвичай вісім команд вищого дивізіону грають у чотири кола. Просто зараз вони переходять на систему осінь-весна, як це зробила недавно Росія, тому й турнір триває півтора року. Із наступного сезону вже гратимемо стандартну кількість турів (28) за новим календарем.
— Враховуючи передостаннє сьоме місце та рівну кількість очок із «Араратом», що замикає таблицю (вилітає ж одна команда), розумію, що завдання на останні 10 турів — це збереження прописки в еліті?
— Сподіваюся, «Бананц» не вилетить. Але головне завдання — це все ж таки створити команду. Є молоді хлопці, які не обділені нахилами, щоб вирости в непоганих футболістів. Їм не вистачає психології (це моя думка), бо дуже багато молоді в одному колективі. Звідси й поточна відсутність результатів. Адже молодь — нестабільна. А якщо таких практично весь склад, то про стабільність виступів говорити не доводиться. Команді необхідно доукомплектуватися досвідченими виконавцями, які могли б у складні часи повести партнерів за собою.
— Якщо глобальніше, то якою є програма розвитку клубу найближчими роками, певне, єврокубки?
— Поки так питання не стояло. Створимо команду, тоді й оцінимо, на що вона здатна.
— Офіційний сайт клубу повідомляє, що сьогодні (розмова відбулася в понеділок. — Ю. О.) прямуєте на збір до Кіпру. Чим саме зумовлене таке, незвичне, принаймні для українських колективів, місце тренувань?
— Плани були сформовані ще до мене, попереднім наставником. Та все ж не думаю, що є велика різниця між Кіпром та тією ж Туреччиною. Щодо спаринг-партнерів, то тут базуватимуться російські команди, які представляють перший дивізіон. Із ними й гратимемо.
