Ігор Йовічевіч: "Я пишаюся своїми гравцями"

По завершенні гри юніорських команд «Карпат» і «Дніпра» старший тренер команди господарів Ігор Йовічевіч поділився своїми враженнями від матчу з Інформаційним центром клубу.

- Початок гри мене відверто засмутив. Напевне, на грі позначилося нещастя, яке сталося в родині нашого гравця Дмитра Кльоца – вчора в нього помер батько. Зрозуміло, ця новина стала справжнім шоком для нас усіх. Тому в перші 20 хвилин у нас нічого не виходило. Головне, не було контролю м’яча. Значно краще це виходило у гравців «Дніпра». Але разом з тим я не можу не відзначити два моменти. Перший – коли у нас не було конструктиву в передній лінії, ми зуміли дисципліновано зіграти в обороні і не дозволили команді гостей матеріалізувати свою ігрову перевагу в забиті голи. Другий момент, і він мене страшенно втішив, це те, що команда зуміла переломити хід подій на полі і перехопила ініціативу. Десь з хвилини 22-ої, після того, як нам вдалося провести кілька швидких контратак, ми спочатку відсунули гру від своїх воріт, а потім перейшли і до позиційного нападу.

Я пишаюся своїми хлопцями, які в матчі з серйозним суперником зуміли взяти себе в руки і, незважаючи на невдалий початок, змогли таки нав’язати йому свій футбол. З середини першого тайму ми перехопили ініціативу. Вдалося це зробити перш за все за рахунок того, що ми налагодили контроль над м’ячем. Важливо було переграти «Дніпро» в середині поля. У гостей було три опорника, а у нас – два. Тому певний час вони мали ігрову перевагу за рахунок зайвого гравця в центрі поля. Але мої хлопці з середини тайму почали краще рухатися і саме завдяки цьому змогли нівелювати чисельну перевагу суперника.

Перехопивши ініціативу, ми не лише контролювали м’яч, а що головне, весь час тиснули на ворота суперника. Ще в першому таймі ми повинні були забивати щонайменше один, а то й два голи. Але в завершенні атак нашим хлопцям десь трохи бракувало майстерності, десь холоднокровності, а десь і везіння. Тому й не забили.

Що я сказав команді у перерві? Урівноважив перш за все їхній психологічний стан. Ми дуже хотіли перемогти і тому треба було продовжувати грати так само агресивно, але при цьому не втрачати голову. Радий, що хлопці мене почули. Другий тайм, щоправда, команди почали на рівних – кожна намагалася захопити ініціативу. Дуже важливо в цій грі було забити першими. Зробити це вдалося нам і далі стало значно легше. Після 1:0 ми з кожною хвилиною нарощували свою перевагу і зрештою довели рахунок до того, який ви бачите на табло.

Звичайно, вигравати завжди приємно. Але наше головне завдання – готувати молодих гравців. Не можу не сказати, що наші гравці дуже добре сприймають той футбол, якому ми їх вчимо на тренуваннях. Сподіваюся, наша робота принесе користь футбольному клубу «Карпати» у вирішенні глобальних завдань, які поставило керівництво.