Наставник української "молодіжки" Сергій Ковалець поділився враженнями від жеребкування відбору на Євро-2017 і розповів про нинішній етап розвитку своєї команди.
Дуже задоволений, що на молодіжному Євро тепер гратиме 12 команд. Але я б розширив до 16-ти
- Сергію Івановичу, в суботу в Польщі відбулося жеребкування кваліфікації молодіжного Євро-2017. З якими емоціями повернулися з нього?
- Загалом на жеребкуваннях таких турнірів хороша та спокійна атмосфера, яка дає можливість поспілкуватися з тренерами та представниками наших майбутніх суперників. Що стосується результатів, то жалітися нам чого: опоненти в нас цікаві, пристойні, і тільки в матчах з такими командами ми можемо побачити наш справжній рівень. В офіційних зустрічах крім здобуття результату хочеться побачити, плоди нашої робота на тренуваннях, як хлопці думають на полі, втілюють ідеї в життя та виявляють характер. Ми повинні грати в хороший футбол, адже основне завдання молодіжної збірної — підготовка гравців для національної команди.
- Шотландія, Ісландія, Ірландія — нам дуже пощастило з «північним» футболом...
- Так, в основному доведеться протистояти британському силовому стилю, тому треба буде немало працювати над "фізикою", щоб всі 90 хвилин ні в чому не поступатися опоненту і показувати хороший футбол.
- При нинішньому форматі відбору одна з команд, що зайняла друге місце, може залишитися навіть за бортом плей-офф...
- Це нормально і правильно. Адже раніше у чемпіонату Європи був формат, при якому з 54-х країн УЄФА в фінальну частину Євро виходило лише вісім. Як так може бути? Це при тому, що переможцю відбіркової групи не було гарантовано прямої путівки на ЧЄ, і перші місця все-одно грали плей-офф... Новий же формат передбачив розширення фінальної частини з восьми до 12-ти команд, а переможці кваліфікації матимуть заслужену нагороду. Тепер статус лідера групи відграє велику роль.
Хоча як на мене, то європейський форум треба розраховувати на 16 збірних. Адже ми говоримо про молодих футболістів, для яких участь в такому турнірі — це велике щастя. Такий досвід в ранньому віці дає чудовий поштовх до розвитку їхньої майстерності. Згадайте тільки Євро-2011, де грала і Україна. Так, наша збірна не виграла тоді жодного поєдинку. Але потім Каніболоцький, Ракицький, Степаненко, Зозуля, Ярмоленко, Коноплянка стали одними з найкращих в своїх клубах і зараз формують кістяк головної збірної.
- В інтерв’ю після жеребкування ви сказали, що нас чекає «група життя». Що саме мали на увазі під цим визначенням?
- Ми сподіваємось, що наша команда при хорошій грі демонструватиме і відмінний результат. До речі, мене дуже радує, як самі гравці прагнуть цього. Після жеребкування ми спілкувалися з Юрченком, який відразу привітав з хорошим жеребом і сказав, що налаштовується лише на перше місце. Також читав немало інтерв’ю інших гравців... Дуже добре, що хлопці слідкують за подіями і спілкуються між собою. Той же Юрченко не раз телефонував хлопцям в Туреччину, розпитував про сам збір, про матчі та багато іншого. Це говорить про непідробне бажання гравців досягти успіху в "молодіжці" і виходити на хороший рівень.
- Взимку ви казали, що нинішнє покоління української "молодіжки" має заявити про себе раніше, ніж попереднє. На ваш погляд, наскільки раніше це має статися?
- Це прямо залежить від того, наскільки гравцям довірятимуть в клубах. Для прогресу потрібна довіра тренерів та певна ігрова практика, адже перехід з юнацького в дорослий футбол дуже важкий. Звичайно ж, нинішня ситуація в українському футболі дозволяє бачити чималу довіру до молодих футболістів. Тому ми з тренерським штабом чекаємо значно швидшого розвитку як психологічно, так і фізично.
Тим паче, у відборі до Євро нас чекає боротьба з непростими футболістами. В тій же Македонії всі головні виконавці грають в закордонних чемпіонатах в дорослий футбол. В цьому компоненті ми програвали Швейцарії, Хорватії, Німеччині. А зараз трохи поступаємося і македонцям... Тому сподіваємося, що клубні тренери продовжуватимуть довіряти молоді.
- Але ж зараз, в порівнянні з минулим сезоном, довіра до молоді більше радує, аніж розчаровує?
- Загалом так. Дуже добре, що в перших командах є гравці не тільки 1994-1995 р.н., а навіть 1996-го типу Лучкевича в Дніпрі. Побачимо, як буде далі. Але судячи нинішніх зимових зборів, динаміка зростання довіри молодим в командах Прем’єр-ліги позитивна. І це втішає.
Юрченко хоче проявити себе саме в Байері. І теперь він готовий до цього
- Які загальні враження від турецького збору, і чи отримала команда від нього бажаний ефект?
- Останні два роки в січні ми їздили до Санкт-Петербургу на Кубок Співдружності, де проводили шість матчів. В них ми оцінювали ігровий та психологічний потенціал вже знайомих гравців, а також брали на перегляд багато потенційних новачків. Але цього року ми не змогли поїхати на Кубок Співдружності, і збір в Туреччині був його заміною. Адже вікон ФІФА для міжнародних товариських матчів доволі мало, і нам дуже пощастило, що наша відбіркова група стартує аж у вересні.
Тому збір в Туреччині був дуже важливим як для тренерів, так і для гравців. Хоча ми зіграли п’ять матчів, але вони були проведені з сильними суперниками на натуральних хороших полях. Нам вдалося перевірити дебютантів в різних умовах, подивитися, як вони витримують різного роду навантаження.
- Повертаючись з Туреччини, ваш душа була спокійна за кадровий потенціал "молодіжки"? Чи проскакували думки "деякі позиції не закриті, і треба шукати далі"?
- Безперечно, маленькі сумніви щодо повноцінності комплектації були. Але не це було головною ціллю турецького збору. Головне — ми подивилися на багатьох нових гравців і дали їм невеликий шанс. Взагалі для молоді дуже важливе саме поняття "шанс", а ми — дорослі, дуже часто позбавляємо їх цього. В результаті ми зібрали чимало інформації про ігрові якості футболістів, а також побачили їх поза футболом, в побуті і в неформальному спілкуванні.
- Саме через прагнення попрацювати з новачками ви не взяли в Туреччину таких виконавців як Юрченка, Мірошниченка, Гриня, Мішньова, Журахівського?
- Так, ми продовжуємо обходитись без групи футболістів 1995 р.н., які готуються до юніорського ЧМ-2015 в Новій Зеландії. А також залиши вдома тих гравців, які працювали з основними складами своїх клубів. Деякі тренери попросили не викликати їх без вагомої потреби, а нам — тренерському штабу збірної, хочеться бачити їх прогрес в основі своїх колективів. Наприклад, для нас дуже важливо, що Журахівський зараз на зборах з першою командою запорізького Металурга, і починає матчі в стартовому складі.
- Відсутність футболістів 1995 р.н., що зараз готуються до ЧМ-2015, напевне не дозволяє вам повноцінно готувати "молодіжку" до офіційних матчів?
- Трохи є, але треба зважати, що не кожний раз збірні України мають змогу приймати участь у форумах світового масштабу. Тому самі хлопці знають, в якому напрямку їм потрібно зараз працювати, і я сподіваюсь, що участь в чемпіонаті світу допоможе зробити їм великий крок вперед.
- Ви згадали про Юрченка, який взимку міг покинути Байер і на умовах оренди перебратися в Аустрію. Це був би вірний крок, чи Юрченкові варто гнути свою лінію і завойовувати авторитет саме в Байері?
- Ми спілкувалися з Владленом, і після цього я зрозумів, що він прагне показати себе лише в Байері. Тому ми з тренерами збірної підтримали його, адже період адаптації в Німеччині майже закінчився, і зараз Юрченко готовий до серйозних випробувань.
- Які плани молодіжної збірної на майбутнє?
- В чергове вікно ФІФА ми хочемо провести два міжнародні товариські матчі. 23 березня збираємось в Києві, а через два дні вилітаємо на гостьовий матч зі Словенією. Зігравши з ними 26-го числа, перебазуємось в Словаччину, і 30 березня проведемо "товарняк" з цією збірною. За допомогою цих матчів ми збираємося змоделювати майбутні поєдинки відбору: словенці дуже схожі по стилю гри на македонців, а словаки грають в силовий, атлетичний футбол.
Ну а після цього команда збереться аж в травні, коли буде готуватися до участі в Меморіалі Лобановського. Якщо не помиляюсь, турнір запланований з 3-го по 6 червня, а перед тим у нас буде невеликий збір.
