20.11.2023. Відбір до Євро-2024.
Німеччина. Леверкузен. Стадион "БайАрена"
Головний арбітр: Хесус Хиль Мансано (Іспанія)
Асистенти: Диего Барберо Севилья (Іспанія), Анхель Невадо (Іспанія)
Україна - Італія : 0:0
Україна: Трубін, Миколенко, Сваток (Маліновський, 90+1), Конопля (Тимчик, 86), Забарний, Зінченко (Сікан, 86), Мудрик, Судаков, Степаненко (Піхальонок, 80), Циганков (Зубков, 80), Довбик
Тренер: Сергей Ребров
Італія: Доннарумма, Дімарко, Ді Лоренцо, Бонджорно, Ачербі, Дзаньоло (Політано, 71, Дарміан, 90+2), Фраттезі, Барелла, Жоржиньо (Крістанте, 71), Распадорі (Скамакка, 46), К'єза (Кен, 81)
Тренер: Лучано Спаллетти
Попередження: Конопля, 79 - Бонджорно, 7
Cклад команд
Швидкість, яку зі стартових секунд увімкнули обидві команди, яскраво відображала турнірну ситуацію, в контексті якої суперники підійшли до очного протистояння. Італійці всупереч передматчевим побоюванням уболівальнків, дали зрозуміти, що грати на нічию в їхні плани не входить і одразу почали тиснути через фланги, зокрема небезпечно прострілювали Дімарко та Дзаньоло – в обох випадках синьо-жовті ці дії прочитали за заблокували, а на 7-й хвилині Кьєза отримав першу реальну нагоду засмутити номінальних господарів, але після скидки від Дзаньоло під удар в центр пробив над поперечиною. Ініціатива цілком прогнозовано була за "скуадрою", яка на класі мала абсолютно логічну перевагу, втім українська збірна теж не грала тупо на відбій, дії хлопців були абсолютно змістовні, без будь-якого хаосу, отже цілком логічним був вже перший удар метрів з 20-ти від Циганкова на 5-й хвилині, але Доннарумма чітко контролював ситуацію і, обравши правильну позицію, без проблем зафіксував м’яч у руках. Так само він розрядив ситуацію після стандарту від того самого Циганкова. А ще більш небезпечний момент створив на 14-й хвилині Судаков, який, змістившись з правого флангу, пробив під ліву стійку, але Доннарумма витягнув круглого.
Італійці відповіли за дві хвилини, вже змусивши попрацювати Трубіна, який зафіксував м’яч вже після навіса Барелли. Цей момент, фактично, ознаменував переключення збірної Італії на підвищену передачу і початок ударної десяти хвилинки від гостей. Спочатку Сватку на 26-й хвилині довелося переривати простріл Дімарко, ще за дві хвилини вже Миколенку довелося демонструвати майстерність в процесі відбору у Фраттезі, майже одразу після цього Ді Лоренцо, вигравши другий поверх в Коноплі, пробив неточно головою. А ще за хвилину вже Трубін продемонстрував холоднокросність, коли парирував удар Фраттезі, який вийшов сам на сам із голкіпером. Ближче до 30-ї хвилини гра дещо заспокоїлася, обидва суперники, напевно, вирішили перевести подих, але ігрова і, відповідно, територіальна перевага все одно залишалася за італійцями і була досить відчутною до кінця першої половини гри: володіння м’ячем 66 на 34 % на користь італійців – цифри говорять самі за себе. Як і момент Распадорі на 32-й хвилині, який не встиг замкнути простріл Кьєзи з лівого флангу штрафного.
Початок другого тайму фактично не змінив сценарію гри. Італійці продовжували володіти ініціативою, в той же час українці активно захищалися, сподіваючись на помилку суперника і свій шанс у контратаці. Але до особливо небезпечних моментів справа не доходила, як в одних, так і в інших. Така рівновага тривала до 65-ї хвилини, коли Доннарумма і захисники не розібралися, що робити при вкикаднні ауту від Коноплі з правого флангу, м’яч в підсумку опинився на дальньому боці штрафного, де Мудрик намагався пробити з гострого кута, але Доннарумма в останній момент перекрив кут і прийняв цей удар на себе. А ще за хвилину Циганков з Довбиком обігралися в стіночку на правому фланзі штрафного, Віктор увірвався в штрафний, але захисники не дозволили завдати прицільного удару. В цілому ж, після згаданих епізодів в діях синьо-жовтих зникла певна нервозність, яку можна було спостерігати більшу частину другого тайму, хлопці намагалися контролювати м’яч, Ребров, в свою чергу, на останню десятихвилинку кинув свіжі сили – Зубков та Піхальонок вийшли замість, відповідно, Циганкова та Степаненка., ще за кілька хвилин у грі з’явилися Тимчик (замість Коноплі) та Сікан (замість Зінченка). Грою в два форварди тренерський штаб збірної України пішов ва-банк. Перед закінченням основного часу Судаков здалеку по центру спробував пробити Доннарумму, але кіпер забрав сферу. Вже у компенсований час на газоні після контакту з захисников в штрафному на газоні опинився Мудрик, українці майже всім складом вимагали від арбітра пенальті, навіть Зінченко на лавці підключився до процесу, втім рефері своєї думки не змінив.
0:0, Італія з Україною набирають однакову кількість очок, але за рахунок особистих зустрічей італійці фінішують другими. Якщо дивитися на результат і на гру в контексті окремо взятого матчу, то, безумовно, збірній України є, що занести собі в актив. "Скуадрі адзуррі" синьо-жовті змогли дати бій, при цьому не відбиваючись всю гру з тримтячими колінками і не бьючи весь час безадресно вперед в надії, що комусь повезе і він вдало підхопить. Всі діяли максимально дисципліновано і, в цілому, злагоджено. Можна відзначити і Сватка в центрі захисту в парі з Забарним (навряд чи хтось таке прогнозував), і впевнену гру Трубіна, Судакова, Циганкова, та й той самий Мудрик не випав з гри, опиняючись кілька разів у потрібному місці в потрібний час.
Але цього виявилося і забагато, і замало водночас, адже потрібно було лише перемагати, для чого необхідно було стрибати вище голови. А з цим не склалося. І шансів для цього, будемо відвертими, за великим рахунком не було. Насамперед, через обмеження кадрового ресурсу з одного боку і рівня індивідуальної майстерності гравців збірної Італії – з іншого. Важко в чомусь дорікнути як тренерський штаб української команди, який не побоявся в потрібний момент повністю перейти на атакуючу схему, так і гравців, які до останньої секунди робили все, щоб видряпати перемогу. Але збірній України в цей вечір протистояв чинний чемпіон Європи – і цим все сказано. "Скуадра" була і залишається для нас неприступною фортецею, яку ми ще жодного разу не змогли взяти. Дива не сталося як в сьогоднішній грі, так і в групі С взагалі, кожен отримав своє – Англія з Італією прямі путівки на Євро, а Україна – шанс взяти щасливий квиток у матчах плей-оф, які відбудуться вже навесні. Чекаємо на жеребкування і тримаємо кулаки за хлопців.
Читай також: Відбір до Євро-2024. Україна - Італія. Текстова пряма трансляція
