Після призначення Сергія Реброва на посаду головного тренера було багато розмов щодо його роботи. Комусь не подобався той футбол, який показувала збірна, хтось вказував на те, що є результат, а це головне. З січня 2024 року Ребров працює одночасно на посаді віцепрезидента української асоціації футболу (УАФ) та головного тренера першої команди. У березні прес-аташе збірної запитав у нього, чи ці посади не заважатимуть одна одній, чи не буде складнощів через додаткове навантаження. Ребров відповів, що ні, адже на посаді віцепрезидента УАФ він аналізуватиме та оцінюватиме роботу всіх українських збірних, починаючи від юнацьких та закінчуючи першою командою.

- Ті самі функції, які виконував як тренер, ними й займаюся. Я допомагаю. Всі питання, які від мене залежать, допомагаю УАФ. Я – віцепрезидент УАФ, але мої обов'язки – контролювати всі збірні України: молодіжна, U-19, U-17, перша команда. Те, чим я займався раніше. Мені це подобається, – заявив Ребров.

Чесно кажучи, мене це тоді здивувало, адже це очевидний конфлікт інтересів (ситуація, коли особиста зацікавленість людини може вплинути на процес прийняття рішення). Як може людина оцінювати свою роботу та голосувати за те, щоб себе залишити?

Але тоді мало хто міг припустити, що цей конфлікт інтересів виявиться так скоро. Україна вийшла на Євро-2024 та потрапила до дуже легкої групи, в якій фінішувала на останньому місці. Здавалося, що все складається дуже вдало для Реброва та його команди, але перший матч дав зрозуміти, що Україна не була готова до Румунії. Чому? Виявляється, що у Реброва було недостатньо часу через те, що він очолив збірну вже після старту відбіркового турніру.

- Було відзначено, що наша головна команда, незважаючи на найважчу ситуацію в країні, все ж таки потрапила на чемпіонат Європи. На чемпіонаті збірна не виправдала надій і не вийшла з групи. Основною причиною став провальний перший матч, у якому ми поступилися збірній Румунії. На жаль, у наступних матчах виправити ситуацію не вдалося, хоча команда Сергія Реброва і спромоглася набрати чотири очки - це найбільший результат за весь час виступів збірної України у фінальних турнірах Євро.

Зазначу, що УАФ створила всі умови для якісної підготовки національної команди до Євро-2024. Але слід згадати, що Сергій Ребров очолив збірну вже після початку відбірного циклу. І це ми також брали до уваги, оцінюючи роботу тренерського штабу. Загалом Виконком УАФ підтримав напрямок розвитку національної збірної та висловив повну довіру та підтримку тренерському штабу Сергія Реброва, - так прокоментував рішення УАФ Андрій Шевченко.

Читай також: Олександр Хацкевич - про виступ України на Євро: "Якщо ти обісрався, то маєш вміти вислуховувати критику"

Тут важливо відзначити два моменти:

1) Ребров провів із командою всі матчі, окрім першого, в якому Україна на виїзді програла Англії. Усього збірна провела з Ребровим 16 матчів: 8 перемог, 5 нічиїх та 3 поразки. Різниця забитих-пропущених голів 25-18. Якщо прибрати виступ на Євро, то Ребров мав 13 поєдинків, щоб налагодити гру команди. Тому хотілося б запитати, скільки матчів потрібно тренеру збірної України, щоб вона почала давати результат та грати у той футбол, який хоче бачити Ребров?

2) Навіть якщо прийняти версію Шевченка про те, що у Реброва було надто мало часу підготуватися до Румунії та Євро в цілому через те, що він пропустив аж один матч у відбірному турнірі, то це означає, що й перемога над Словаччиною була такою ж випадковою, як і поразка від румунської збірної.

Збірна України зіграла 13 матчів до початку Євро-2024 із Сергієм Ребровим. Ми вже з'ясували, що цього замало, на думку УАФ. А знаєте, скільки матчів було у Монтелли, який вивів Туреччину до чвертьфіналу? 8! Луїс де ла Фуенте мав 14 матчів, на один більше, ніж у Реброва. Тому немає сенсу шукати закономірність у тому, скільки потрібно матчів тренерам для того, щоби поставити гру команді. Комусь вистачить небагато, а хтось і за 5 років не зможе цього зробити.

Віцепрезидент підтримав головного тренера

Що ви зазвичай робите, якщо не встигаєте вчасно зробити роботу чи підготуватися до майбутнього заходу? Берете на себе додаткову роботу або намагаєтеся зосередитися на тій, що є? Думаю, що відповідь на це питання очевидна. Якщо у Реброва не вистачало часу підготуватися до Євро та розібрати гру Румунії, то чи варто було поєднувати посади віцепрезидента та головного тренера? Виходить, що "офісна" робота завадила головній. Хоча тут ще треба зрозуміти, яка робота для Реброва основна.

Читай також: Михайло Мудрик відвідав чоловічий фінал Вімблдону

Було б логічно відмовитись від посади віцепрезидента хоча б до осені, щоб підготуватися до Євро та зосередитись на національній команді. Бо виходить, що віцепрезидент Ребров не проконтролював роботу головного тренера Реброва, щоб той підготував команду до турніру. Виходить, що "обидві" людини однаково погано зробили свою роботу.

І що сталося у результаті? Як вказано на сайті УАФ "всі члени виконкому" підтримали пропозицію Андрія Шевченка надати повну підтримку тренерському штабу. Виходить, що віцепрезидент Ребров підтримав таке рішення, не бажаючи звільняти тренера. А тренер-Ребров подякував за довіру членам виконкому, включаючи і віцепрезидента Реброва. Ситуація була б надто смішною, якби це відбувалося не з Україною. Я вже мовчу про черговий "одобрямс" від усіх членів виконкому. Особливо це курйозно у світлі того, що президент УАФ заявив про те, що збірна не виконала поставлених перед нею завдань.

Зустріч онлайн

Фото Дана Балашова

Закінчити хотілося б тим, що мене найбільше здивувало. Я розумів, що Ребров підтримає Реброва та проголосує за себе. Скоріше було б дивно, якби він цього не зробив з огляду на те, що сам Сергій Станіславович оцінює свою роботу позитивно. А ось те, що Ребров відвідав виконком лише віртуально, залишило неприємний осад. Злі язики говорили про те, що він вирушив до Іспанії після вильоту з турніру, але я думав, що Ребров все ж таки відвідає Україну, поспілкується зі ЗМІ і відповість на запитання того ж виконкому. Особливо у світлі того, що президент УАФ сказав, що збірна не виправдала сподівань.

Але й тут Ребров зумів мене здивувати. Ні тренер, ні віцепрезидент не виявили бажання (або не знайшли такої можливості) відвідати засідання, на якому вирішувалася (щонайменше на словах) доля тренерського штабу. Того тренерського штабу, який очолює Ребров, і за який він відповідає як віцепрезидент. На мій погляд, це питання поваги до колег та вболівальників. Бувають різні причини, наприклад, сімейні обставини. Але в цьому випадку віцепрезидент міг би попросити відкласти виконком, щоб з'явитися особисто, щоб тренер-Ребров міг виступити перед ЗМІ або навіть провести онлайн-трансляцію засідання.

Я не пам'ятаю таких ситуацій, коли тренер, чию долю обговорюватимуть на виконкомі, не зволив з'явитися туди. Маю на увазі не лише Україну, а й взагалі європейський футбол. Цікаво, що решта членів виконкому (судячи з фотографій) прибули на засідання. Все це лише посилює і без того неоднозначне враження від роботи Сергія Станіславовича. На обох посадах. Але оскільки віцепрезидент Ребров, який відповідає за роботу збірних, залишився задоволеним тренером-Ребровим, звільнення йому не загрожує. А це означає, що на нас чекає ще два роки (як мінімум), протягом яких ми спостерігатимемо за роботою цього фахівця.