64-річний головний тренер "Лаціо" Мауріціо Саррі використав паузу у "вікні ФІФА" для того, щоб вивчити більш як два десятки наступних суперників "лаціале", щоб відзначити 95-річчя свого батька Амеріго та докладно поговорити про футбол. В інтерв'ю La Repubblica Саррі запропонував зберігати емоції від футболу загалом, а не тільки від яскравих моментів важливих матчів, припустив, що його "Наполі" пам'ятатимуть довгі роки, назвав Роберто Де Дзербі своїм наступником і зізнався, що повернутися в Серію А з англійської Прем'єр-Ліги було помилковим рішенням. FootBoom наводить найцікавіше з інтерв'ю Саррі, який два роки тому очолив "Лаціо" і вивів команду до Ліги чемпіонів, завдяки чому не переїхав влітку до Саудівської Аравії та планує завершити кар'єру у Вічному місті, бо футбол для Мауріціо – це подих днів.
Про перерву на "вікно ФІФА" та щільний графік
– Поки грали збірні, я дивився і переглядав матчі, які розчавили б і бика, але не мене – мені потрібно було вивчити 21 команду, з якими нам ще належить зіграти. Футбол для мене – дихання днів, хоча чим більше грається матчів, тим складніше доводиться футболістам. Уже років п'ять постійно говорю про щільний графік і великі навантаження на гравців, але мене звинувачують у тому, що я просто шукаю виправдання. А тепер в Іспанії теж раптом заговорили про це, варто було Гаві отримати травму в матчі збірної. Сподіваюся, тепер у людей вистачить розуму і чесності, щоб визнати, що я говорив правду. Власне, я всю свою тренерську кар'єру побудував на тому, що говорю певні важливі речі.
Читайте также: Деку: "Невозможно заменить Гави"
Реформа футболу в Італії та Європі – крім Англії
– В Італії я пропоную грати не більше 50 матчів за сезон. Ми можемо починати з дрібниць – багаті клуби можуть грати влітку не виставкові матчі в рамках підготовчого турне, а відправити їх у ранні стадії Кубка Італії. Щоб "Ювентус" приїхав у серпні грати на стадіон команди Серії С – у цьому разі маленький клуб ще й заробить грошей на весь сезон, що залишився. Але, звісно, великі клуби будуть проти, аргументуючи це тим, що існують проблеми з безпекою на умовному стадіоні в Кампобассо. Тому Кубок Італії залишиться турніром, розрахованим на телеаудиторію фінальних раундів, які ще й можуть зіграти в іншій країні. Але чи футбол це? Можливо, тому "Баварія" вилітає з Кубка Німеччини, програвши команді третього дивізіону. І водночас давайте подивимося на Кубок Англії – його фінальний матч за переглядами у світі поступиться лише фіналу Ліги чемпіонів. Однак його вже сто років грають на "Вемблі", а не в Саудівській Аравії, і проводять за традиційним протоколом. Тому Англія і задає тон, ось де найстійкіший футбол – у суботу вдень люди традиційно йдуть на стадіони, навіть на другорядних матчах не в топових дивізіонах, а не дивляться футбол по телевізору. Дитина, яка ходить на стадіон, зберігає ці емоції і коли подорослішає. Якщо футбол орієнтуватиметься тільки на аудиторію телеглядачів – у нього немає майбутнього. Особливо якщо з футболу ще й прибрати емоції – це точно не найкраще шоу для телебачення.
Читайте также: Маурицио Сарри: "20 лет назад игроки Серии С были обеспечены, а теперь едва дотягивают до конца месяца"
Про "Наполі", "Лаціо" та "Ювентус"
– У Європі ми бачимо багаті клуби, але ми маємо розуміти, що багаті клуби Італії – біднуваті за європейськими мірками. Зараз ми не можемо так впливати на трансферний ринок, як раніше, глобалізація у футбол поки що не прийшла, і я можу генерувати найрізноманітніші ідеї щодо технічних поліпшень, але складно піднімати планку, коли клубне керівництво обмежене економічно. Наприклад, у "Ювентусі" ми просто зобов'язані були б виграти Лігу чемпіонів – ми могли на це замахнутися після того, як виграли Серію А. Проте в Італії ми стали найкращими з командою, що перебувала наприкінці життєвого циклу, її потрібно було посилювати, але не вийшло – та й у Турин я приїхав тому, що клуб мав велике бажання продовжувати грати в той самий футбол, не змінюючи свого стилю. Якщо говорити про мою епоху в "Наполі", то, повірте, мою команду пам'ятатимуть ще довгі роки. Хоча насправді я не дуже хочу і не повинен грати в такий футбол, навіть якщо люди завжди очікують від мене такої самої гри – усе залежить від того, які гравці є в ростері. Мати плеймейкерів у команді – це одне, а гравців, яким зручніше контратакувати – зовсім інше, і я маю до цього адаптуватися. Нинішній "Лаціо" ніколи не буде таким, як той "Наполі". Візьміть Іммобіле – він має атакувати з глибини, використовуючи свої найкращі якості, а не ті, в чому він гірший. Нещодавно Чіро запитав мене, що він має зробити, щоб грати як раніше – я відпвовів, що він має вгризатися в захисників суперника, розхитуючи оборону, а не чекати, і не намагатися торкатися м'яча якомога частіше.
Читайте также: Маурицио Сарри: "С таким отношением нам нечего делать в Лиге чемпионов"
Про "римське дербі" і завершення кар'єри
– Якщо думати про майбутнє, то я хотів би бути тренером "Лаціо" на новій сучасній арені клубу – Клаудіо Лотіто вірить у проєкт перебудови та модернізації стадіону "Фламініо", але він хоче гарантій, щоб якщо в процесі реконструкції ми раптом знайшли старовинну амфору, нам би не заборонили подальші роботи. Звісно, я не ставлю часових рамок, не все залежить від мене, але я б хотів, щоб усе було саме так. Ще один потужний фактор – це римське дербі. Воно руйнує моє життя, воно пригнічує мене, але воно настільки прекрасне! З боку це здається перебільшенням, але коли ти відчуваєш цю атмосферу на собі – це смертельно небезпечно. У цій атмосфері працюють навіть кухарі на базі та співробітники, все, чим ти дихаєш, стає дербі. Можливо, моя кар'єра й завершиться після контракту з "Лаціо", хоча якщо в Саудівській Аравії можна курити – напевно, можна буде розглянути варіанти і звідти. Але зараз це не актуально.
Читайте также: Маурицио Сарри: "Перед матчем с "Ромой" сказал Моуриньо: "Ты - проклятый зануда", он ответил: "Ты тоже"
Про наступника і велику помилку
– Озираючись на власну тренерську кар'єру, я дуже щасливий, бо пройшов довгий шлях. Зрештою, я полюбив футбол, спостерігаючи за командами Арріго Саккі – полюбив те відчуття порядку, яке вони давали мені, і якого я ніколи не бачив раніше. Саме Арріго надихнув мене стати тренером, хоча ми з ним познайомилися набагато пізніше. А коли я закінчу кар'єру, моїм наступником напевно стане Роберто Де Дзербі – ми іноді спілкуємося, хоча він ніколи не працював зі мною. Він працює в Англії, звідки мені не потрібно було повертатися в Серію А – зараз я розцінюю це як велику помилку. У "Челсі" мені було дуже важко зануритися в атмосферу нетипового клубу, де не було спортивного директора, а жоден тренер не міг протриматися і двох років. Але в останні місяці в Лондоні я отримував величезне задоволення, і я був неправий, коли хотів піти не стільки з "Челсі", який міг би мене утримати, скільки з Прем'єр-ліги, де панує унікальна краса. Але я зрозумів це тільки з часом.
Читайте также: Георгий Судаков: "Мы называли Де Дзерби маленьким гением"
Читайте также: Результативные удары Зинченко и Мудрика попали в подборку "больших голов" АПЛ (Видео)
